Рішення № 74611084, 05.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/1275/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, із вимогами:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії від 08.07.2015 року;

-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити на користь ОСОБА_2 перерахунок раніше призначеної йому пенсії від 08.07.2015 року, виходячи із розміру 70% від усієї суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, який має бути обчислений відповідно до архівних відомостей особового рахунку на виплату грошового забезпечення Львівського обласного військового комісаріату за вих. №Ф/1719 від 19.02.2018 року з усього грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням з травня 2013 року по червень 2015 року, до якого включити щомісячну грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні та провести виплату ОСОБА_2 вказаного перерахунку за 12 місяців з дня звернення та подання документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для проведення перерахунку, тобто з 26.02.2017 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області безпідставно не включило до суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування йому пенсії, виплачені за період з травня 2013 року по червень 2015 року суми щомісячної грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексацію на одноразову грошову допомогу при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне, що мали бути також враховані до розміру грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 11.04.2018 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Протокольною ухвалою суду від 11.05.2018 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівський обласний військовий комісаріат.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування якого вказав, що згідно з ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262, визначення розміру пенсії окрім щомісячних премій та відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення враховуються лише щомісячні надбавки, доплати, підвищення. А тому вказаний позов прямо суперечить нормам чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання із невідомих суду причин не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Від третьої особи до суду письмових пояснень по суті спору не надходило.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу МО України від 20.06.2015 року за №432 та наказу Львівського обласного військового комісаріату від 24.06.2015 року №146 ОСОБА_2 було звільнено з лав Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу Личаківсько-Шевченківсько-Залізничного об'єднаного районного військового комісаріату м.Львова, у зв'язку із звільненням з військової служби ЗС України за станом здоров'я з направленням для зарахування на військовий облік до Галицько-Франківського ОРВК м.Львова.

На підставі наданих Львівським обласним військовим комісаріатом - грошового атестата серії ЗУ №120601 від 24.06.2016 року та довідки-розрахунку про додаткові види грошового забезпечення №5918 від 01.07.2015 року, Головним УПФ України у Львівській області ОСОБА_2 було призначено пенсію з 08.07.2015 року, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% сум грошового забезпечення.

При призначені пенсії відповідач виходив з розрахунків грошового атестату серії ЗУ №120601 від 24.06.2016 року та довідки-розрахунку про додаткові види грошового забезпечення №5918 від 01.07.2015 року, виданої фінансовим відділом Львівського обласного військового комісаріату за 24 місяці перед звільненням з червня 2013 року по травень 2015 року.

Не погодившись з розміром додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні місяці служби перед звільнення, позивач звернувся до Львівського обласного військового комісаріату щодо видачі довідок про додаткові види грошового забезпечення, а до ГУПФ України у Львівській області - для отримання документів, що слугували підставою щодо нарахування, призначення і виплати йому пенсії.

15.02.2018 року ГУПФ України у Львівській області та 19.02.2018 року Львівським обласним військовим комісаріатом на адресу позивача було скеровано відповідні документи.

26 лютого 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, при цьому надав також архівні відомості (довідку) ЛОВК від 19.02.2018 року щодо нарахованих і отриманих ним протягом 24 місяців грошового забезпечення перед звільненням на загальну суму 235814,27 грн., з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Листом від 26 березня 2018 року за вих. №1174/П-20/07.05-06 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача, що розрахунок для встановлення та виплати ОСОБА_2 пенсії проводився з розрахунків грошового атестату серії ЗУ №120601 від 24.06.2016 року та довідки-розрахунку про додаткові види грошового забезпечення №5918 від 01.07.2015 року, а відтак підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою цієї ж статті Закону передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (надалі - Постанова №393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (надалі - Закон №2011-ХІІ).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою КМ України від 07.11.2007 року №1294 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом №2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом МО від 11.06.2008 року №206.

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункт 30.3 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Зазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Сплата страхових внесків підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії.

За таких обставин, дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії, з урахуванням сум щомісячної грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є неправомірною.

Щодо включення до додаткових видів грошового забезпечення одноразової грошової допомоги при звільненні для нарахування позивачу пенсії суд зазначає наступне.

Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону № 2262-XII, визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Згідно з частиною другою статті 20 Закону №1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також, Закон України від 26.06.1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу;) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Системний аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Частина третя статті 43 Закону №2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону №2011-ХІІ та статтею 9 Закону №2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення, не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення, яке повинне враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція щодо зарахування розміру одноразової грошової допомоги при звільненні до грошового забезпечення, вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 12.09.2017 року (справа №812/6733/13) та Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року (справа №761/28228/15-а) й у постанові від 28.02.2018 року (справа №522/9660/16-а).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п.1-3 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не доведено правомірності своїх дій щодо непроведення перерахунку та виплати позивачу пенсії.

Отже, оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою відновлення порушеного права позивача слід частково задоволити позовні вимоги, а саме: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії від 08.07.2015 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити на користь ОСОБА_2 перерахунок раніше призначеної йому пенсії від 08.07.2015 року, виходячи із розміру 70% від суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, який має бути обчислений відповідно до архівних відомостей особового рахунку на виплату грошового забезпечення Львівського обласного військового комісаріату за вих. №Ф/1719 від 19.02.2018 року з усього грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням з травня 2013 року по червень 2015 року, до якого включити щомісячну грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію та провести виплату ОСОБА_2 вказаного перерахунку за 12 місяців з дня звернення та подання документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для проведення перерахунку, тобто з 26.02.2017 року.

Щодо судових витрат, то судом питання щодо їх розподілу в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору й нею, як і відповідачем не понесено судових витрат у цій справі.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії від 08.07.2015 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити на користь ОСОБА_2 перерахунок раніше призначеної йому пенсії від 08.07.2015 року, виходячи із розміру 70% від суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, який має бути обчислений відповідно до архівних відомостей особового рахунку на виплату грошового забезпечення Львівського обласного військового комісаріату за вих. №Ф/1719 від 19.02.2018 року з усього грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням з травня 2013 року по червень 2015 року, до якого включити щомісячну грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію та провести виплату ОСОБА_2 вказаного перерахунку за 12 місяців з дня звернення та подання документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для проведення перерахунку, тобто з 26.02.2017 року.

У задоволенні позовної вимоги про включення до додаткових видів грошового забезпечення одноразової грошової допомоги при звільненні для нарахування ОСОБА_2 пенсії відмовити.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11 червня 2018 року.