Рішення № 74611041, 11.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1192/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма Зеленогірське" до Гвоздавської сільської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Любашівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукова фірма Зеленогірське», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення сесії Гвоздавської сільської ради №605-VII від 20.10.2017 року «Про затвердження Тимчасового порядку про надання в оренду нерозподілених пайових залишків, не витребуваних паїв, не успадкованих земельних ділянок та земель колективної власності, що належать членам колишніх КСП для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «ВНФ «Зеленогірське» здійснює право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди від 06.03.2016р., щодо якої Гвоздавської сільською радою прийняте рішення №605-VII від 20.10.2017р.. Посилаючись на ст.ст. 35, 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003р. №1160-IV, ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-III, стверджує про невідповідність оскаржуваного рішення чинному законодавству та наявність підстав для його скасування як протиправного та такого що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року адміністративний позов ТОВ "Виробничо-наукова фірма Зеленогірське" відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.160 КАС України, та встановлено термін для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви приведеної у відповідність ч.5 ст. 160 КАС України з зазначенням засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти ТОВ "Виробничо-наукова фірма Зеленогірське" та надання доказів зарахування суми сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно.

04 квітня 2018 року від представника позивача до суду надійшла письмова заява про усунення недоліків з додатками (вх.№9446/18), чим усунено недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 10.04.2018 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 26.04.2018 року о 15:00 год.

24 квітня 2018 року від Любашівської РДА Одеської області до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву ТОВ «ВНФ «Зеленогірське» (вх.№ЕП/2277/18), в яких зазначено, що Любашівська районна державна адміністрація підтримує позовні вимоги ТОВ «ВНФ Зеленогірське», оскільки рішення Гвоздавської сільської ради №605-VII від 20.10.2017 року не скасовано всупереч наданим рекомендаціям Любашівської РДА, просить суд розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

26 квітня 2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх.№11770/08), в якому він просить суд розглянути справу у порядку письмового провадження.

02 травня 2018 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення (вх.№12040/18), в яких зазначено, що оскаржуване рішення не стосується земель (пасовищ), які знаходяться в користуванні позивача відповідно до договору оренди, та вказане рішення буде скасовано на черговій сесії сільської ради.

У судове засідання, призначене на 26.04.2018 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не зявилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення відповідача, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 10 березня 2006 року між Любашівською районною державною адміністрацією Одеської області та ТОВ ВНФ «Зеленогірське» було укладено договір оренди землі, яким передано в оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 148 га, в тому числі пасовища, на території Гвоздавської сільської ради.

Протоколом №1 загальних зборів членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Зеленогірське» від 13.10.2017 року вирішено передати Гвоздавській сільській раді Любашівського району Одеської області право тимчасово розпоряджатися, на період інвентаризації, землями КСП «Зеленогірське, а саме - нерозподіленими (пайові залишки), невитребуваними паями, неуспадкованими земельними ділянками та землями колективної власності КСП «Зеленогірське», уповноважити сільську раду провести інвентаризацію земель КСП «Зеленогірське».

Гвоздавська сільська рада 20 жовтня 2017 року прийняла рішення №605-VII «Про затвердження тимчасового порядку про надання в оренду нерозподілених пайових залишків, невитребуваних паїв, не успадкованих земельних ділянок та земель колективної власності, що належать членам бувших КСП для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яким, керуючись ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі», ст.13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст.12 Земельного кодексу України, ст.1285 Цивільного кодексу України, Рішення конституційного суду України №10-рп/2010 від 01.04.2010, вирішила, зокрема: затвердити комісію, яка буде проводити конкурси по передачі земельних ділянок в оренду; затвердити положення про надання в оренду нерозподілених пайових залишків, не витребуваних паїв, не успадкованих земельних ділянок та земель залуження для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; передавати в оренду нерозподілені (пайові залишки) та невитребувані паї, неуспадковані земельні ділянки, а також землі залуження для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років; передавати в оренду невитребувані та неуспадковані земельні ділянки власників земельних часток (паїв) на строк до моменту отримання їх власниками державних актів спадкоємцями свідоцтва на право власності на землю; провести інвентаризацію земель КСП «Зеленогірське»; передавати в оренду землі залуження на строк до моменту закінчення інвентаризації земель КСП.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 10.01.2018р. №468/02-12, Гвоздавська сільська рада повідомила ТОВ «ВНФ «Зеленогірське», що відповідно до розділу 3 додатку №2 до рішення №605-VII 22-ї сесії VII скликання від 20 жовтня 2017 року конкурс про визначення переможців на право оренди нерозподілених пайових залишків, невитребуваних паїв, неуспадкованих земельних ділянок та земель колективної власності, що належать членам бувших КСП, який оголошено за рішенням сільської ради та опубліковано у газеті «Хлібороб», не стосувалось пасовищ, сіножать, та земель загального користування, на які ТОВ «ВНФ «Зеленогірське» було укладені договори оренди із Любашівською районною державною адміністрацією 10.03.2006 року, а стосувалось земель залуження.

На думку представника позивача, рішення Гвоздавської сільської ради №605-VII від 20.10.2017 року є протиправним, що зумовило звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ТВО «ВНФ «Зеленогірське» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Вирішуючи спір суд виходить з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований Земельним кодексом України.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як передбачено ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст, організація землеустрою, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом, інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст, вирішення земельних спорів, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема щодо регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Позивач, вважаючи протиправним прийняте Гвоздавською сільскою радою Любашівського району Одеської області рішення від 20.10.2017 року №605-VII, зауважує на порушенні його прав, оскільки оскаржуване рішення стосується земельної ділянки, яка належить ТОВ «ВНФ «Зеленогірське» на праві оренди відповідно до типового договору оренди від 10.03.2006 року.

Так, згідно з вказаним договором оренди, Любашівська РДА Одеської області надає в оренду ТОВ «ВНФ «Зеленогірське» земельну ділянку загальною площею 148г. (пасовища) на території Гвоздавської сільради.

Разом з тим позивач не викладає жодних ґрунтовних доводів та не надає доказів, що оскаржуване рішення стосується вищезазначеної земельної ділянки, яка належить ТОВ «ВНФ «Зеленогірське» на праві оренди, також не викладає вагомих та доречних аргументів, чим саме рішення №605-VII порушує його права та інтереси.

Листом Гвоздавської сільської ради від 10.01.2018 року №468/02-12 позивача було повідомлено, що спірне рішення не стосується пасовищ, сіножать та земель загального користування, на які вже укладено відповідні договори оренди із Любашівською районною державною адміністрацією, а стосуються лише земель залуження.

Суд звертає увагу, що зміст оскаржуваного рішення в контексті підстав, з яких воно оскаржується Товариством, не свідчить про порушення прав чи інтересів саме позивача, а доводи позовної заяви не дозволяють встановити, в чому таке порушення полягає (рішення стосується невитребуваних та неуспадкованих земельних ділянок, невитребуваних паїв, тощо, земель залуження, а не пасовищ, проведення інвентаризації земель КСП «Зеленогірське»).

Положеннями ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

При цьому особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки саме цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав та законних інтересів, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Згідно рішення Верховного Суду від 19.03.2018 справа № 9901/414/18, провадження № П/9901//414/18, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним від встановлення порушення прав та інтересів, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують факт порушення прав чи законних інтересів позивача, а як наслідок відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ВНФ «Зеленогірське» про визнання протиправним та скасування рішення сесії Гвоздавської сільської ради №605-VII від 20.10.2017 року «Про затвердження Тимчасового порядку про надання в оренду нерозподілених пайових залишків, не витребуваних паїв, не успадкованих земельних ділянок та земель колективної власності, що належать членам колишніх КСП для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Встановивши, що оскаржуваним рішенням права та інтереси ТОВ «Виробничо-наукова фірма «Зеленогірське» не порушуються, суд не надає йому правову оцінку виходячи з передчасності останньої в межах даного спору за позовом особи, яка не довела наявність підстав для судового захисту.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукова фірма «Зеленогірське».

Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-наукова фірма «Зеленогірське» до Гвоздавської сільської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Любашівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.