Рішення № 74610974, 12.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/800/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю : представника позивача Копача Р.І., представника відповідача Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦВГ Україна" до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦВГ Україна" (далі- ТОВ "ЦВГ Україна") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0045361225 від 07.02.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в Акті перевірки є помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому винесене відповідачем на підставі зазначеного Акту перевірки податкове повідомлення - рішення від 07.02.2018 року № 0045361225 є таким, що підлягає скасуванню, як протиправне.

У судовому засіданні представник позивача підтримав обставини, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, у якому зазначив, що податкове повідомлення-рішення є обґрунтованими та винесеними з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні. З огляду на викладене у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "ЦВГ Україна".

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області складено Акт № 1266/13.01-12,25/32739068 від 19.09.2017 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, перевіряючими встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України на підставі затримки сплати узгодженого грошового зобов'язання на 3 дні згідно декларації за 1 півріччя 2016 р.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0045361225 від 07.02.2018 року, яким ТОВ "ЦВГ Україна" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 відсотків в розмірі 56 288,68 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за затримку на 3 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 56288,68 грн.

Позивач не погодився з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пунктів 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 23.07.2016 року ТОВ "ЦВГ Україна" подано до контролюючого органу податкову декларацію за 1 півріччя 2016 року.

22.08.2016 року ТОВ "ЦВГ Україна" подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2016 року, в якій було уточнено показники рядка 24 ПН, де відображено суму податку на прибуток підприємств в в розмірі 627554 грн.

Представник позивача в судовому засіданні та у позовній заяві пояснив, що ТОВ "ЦВГ Україна" 23.07.2016 року під час подання декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2016 року не відобразило в рядку 24 ПН суму податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за попередній період, в рядку 23. В подальшому зазначена помилка була виявлена Товариством самостійно та внаслідок чого 22.08.2016 року було подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2016 року, в якій було уточнено показники рядка 24 ПН, де відображено суму податку на прибуток підприємств, в розмірі 627554 грн. та в рядку 25 зазначено суму 0, тобто суму податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього звітного (податкового періоду) тобто за 2 квартали. 24.10.2016 р ТОВ "ЦВГ Україна" було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2016 року, у якій у рядку 24 ПН також зазначено суму 627554 грн, як суму податку, утриманого з доходів нерезидента за результатами попереднього звітного періоду поточного року (1 півріччя 2016 р). Аналогічна сума 627557 грн була зазначена і додатку ПН до декларації за вказаний період. Отже, з наведених декларацій вбачається, що у 2 кварталі 2016 р ТОВ "ЦВГ Україна" не здійснювало виплат доходів нерезиденту, а сума 627557 грн була зазначена у рядку 24 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2016 р помилково, і вказана помилка була самостійно виправлена платником податків уточнюючою декларацією за цей період.

Пунктом 126.1. ст.126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених вказаним Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз зазначеної норми дозволяє здійснити висновок про те, що об'єктом застосування штрафу є несвоєчасно сплачена сума узгодженого грошового зобов'язання.

Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що перевіряючими під час перевірки встановлено порушення підприємством позивача вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України на підставі затримки сплати узгодженого грошового зобов'язання на 3 дні згідно декларації за 1 кв. 2016 р. (граничний термін сплати 19.08.2016 р, сплачено 22.08.2016 р сума сплаченого податкового боргу 562886,83 грн).

Такі твердження податкового органу судом не беруться до уваги, оскільки 22.08.2016 р Товариством не сплачувався податковий борг в сумі 562886,83 грн, а лише була подана уточнююча податкова декларація.

Таким чином, на момент проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу було відомо про подання 22 серпня 2016 року підприємством позивача уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2016 року.

Відтак, об'єкт застосування штрафу в межах спірних правовідносин відсутній.

Відповідно до статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контролю за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, суд приходить до висновку, що Товариством не порушено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 1 півріччя 2016 року, оскільки ним подано уточнюючу декларацію, відповідно відповідачем не доведена правомірність прийнятого спірного податкового-повідомлення рішення від 07.02.2018 р №0045361225.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦВГ Україна" підлягає до задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням викладеного, на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762,00 грн., що сплачений відповідно до платіжного доручення № 1902 від 22.02.2018 року, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Львівській області №0045361225 від 07.02.2018 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦВГ Україна" (вул. Зелена, 301, м.Львів, 79066; ЄДРПОУ: 32739068) з Головного управління ДФС у Львівської області (вул. Стрийська 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ: 39462700), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1762,00 (тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гулкевич І.З.