Постанова № 74609659, 07.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 357/13669/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кошель Б.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.02.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить на призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особа, яка станом на 1 січня 1993 року постійно проживала і працювала в зоні посиленого радіологічного контролю більше чотирьох років.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.02.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, оскільки безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Крім того, відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду,

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулась до БОУПФУ Київської області з заявою про призначення пенсії за віком із заниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особа, яка станом на 1 січня 1993 року постійно проживала і працювала в зоні посиленого радіологічного контролю більше чотирьох років.

З вищевказаною заявою, позивач надала до БОУПФУ Київської області посвідчення громадянина, який постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серія НОМЕР_1, видане Київською обласною радою 06.10.1993 р.

Крім посвідчення, позивачкою також було надано:

- паспорт громадянина України, в якому зазначено місце проживання за адресою АДРЕСА_1 з 17.02.1993 р. по теперішній час \ а.с.27-28\;

- довідку про місце проживання та склад сім»ї, видану Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, про те, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 17.02.1993 р. по теперішній час \ а.с.11\;

-трудову книжку, з якої вбачається. що позивачка в період з 01.08.1984 р. по 07.1.1988 р. працювала у Черкаському обгкнигторзі \ м. Сміла\, з 02.03.1989 р. по 07.04.1989 р. у Білоцерківському управлінні громадського харчування \ м.Біла Церква\, з 12.04.1989 р. по 05.10.1998 р. у дитячому комбінаті № 29 « Казка» \ м.Біла Церква\ а.с.24-26\

В суді позивачка пояснила, що у жовтні 1987 року вони з чоловіком придбали частину будинку АДРЕСА_2, прописалися в ньому . В подальшому сім»я отримала квартиру по АДРЕСА_1, в зв»язку з чим на підставі рішення виконкому від 28.09.1999 р. договір купівлі-продажу № 3-3471 від 30.09.1987 р. було анульовано, а реєстрацію скасованою. Ці обставини підтверджені листом КП КОР « Південне бюро технічної інвентаризації» № 401 від 15.02.2018 р. \ а.с.53\

Листом Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради № 1783\1 віл 01.11.2017 р. позивачці роз»яснено про неможливість надати їй довідку про проживання за адресою АДРЕСА_3 з 1986\1987\ по 1993 роки через відсутність відповідних відомостей \ а.с.54-55\.

Рішенням БОУПФУ Київської області від 20.10.2017 року №21395/07 ОСОБА_3 відмовлено у призначенні пенсії із заниженням пенсійного віку, оскільки позивачкою не було подано всіх необхідних документів для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з вказаним рішення, позивач звернулась з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не було подано всіх необхідних документів для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.55 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", зокрема, на 5 років - особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з абзацом 7 пп. «ґ» п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону № 796-XII).

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р.

Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджує постійне проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р, який не обмежується лише довідкою, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Документами, що підтверджують статус громадян, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є відповідне посвідчення «громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р».

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р».

Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року (справа № 21-1048во06) та від 04 вересня 2015 року (справа № 690/23/15-а), Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року (справа № 344/9789/17), від 23 травня 2018 року (справа № 398/3509/16)

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особа, яка станом на 1 січня 1993 року постійно проживала і працювала в зоні посиленого радіологічного контролю більше чотирьох років, оскільки позивач має посвідчення «Громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р», віднесена до 4 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та докази, які підтверджують період її проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 1986-1993 р.

Тобто вказані обставини та надані на їх підтвердження документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ.

Крім того, посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус не оспорюється.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.02.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.02.2018 скасувати та постановити нове, яким позов ОСОБА_3 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 20.10.2017 року № 21395/07 про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірним.

Зобов'язати Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_3 пенсію із заниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 29.09.2017 року.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлений 11.06.2018 року.