Рішення № 74609493, 11.06.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1678/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Д'якова В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія управління державної служби охорони при Управління МВС України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1., позивач ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України стосовно неприйняття рішення по його заяві щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до законодавства по його заяві щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно повернув заяву про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України з усіма доданими до неї документами без розгляду, зазначивши, що призначення вказаної допомоги належить до компетенції Національної поліції України. На думку позивача, неприйняття рішення з боку відповідача щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, а повернення матеріалів щодо призначення вказаної допомоги без розгляду, є протиправною бездіяльністю з боку відповідача.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. У відповідності до статтей 261-262 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті є позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення.

Від Міністерства внутрішніх справ України 27.04.2018 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не має повноважень щодо прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги позивачу, оскільки вказане питання належить до компетенції Національної поліції України, яка є самостійним органом центральної виконавчої влади.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно трудової книжки БТ - ІІ № 5251988 від 13.08.1992 р. ОСОБА_1 - (надалі позивач) 21.04.1995 р. прийнятий на службу в органи УДСО та 10.01.2012 р. звільнений зі служби в органах внутрішніх справ.

22.11.2017 року за результатами обстеження Чернігівською обласною МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду медико - соціальною комісією серія НОМЕР_2 від 22.11.2017 р. (копія довідки додається). Згідно вказаної довідки встановлено, що причиною інвалідності є травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Згідно свідоцтва про хворобу № 1385 від 27.10.2017 р. (копія додається) виданого Військово - лікарською комісією встановлено наступне: позивач має звання ст. лейтенанта міліції. Місце служби: УДСО при УМВС України в Чернігівській обл., посада - ст. інспектор роти міліції. Перебував на службі в МВС з 21.04.1995 р. по 10.01.2012 р. Під час проходження служби - 26.12.2000 р. отримав травму. Діагноз військово - лікарської комісії про причинний зв'язок травма - пов'язана з виконанням службових обов'язків і захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Факт отримання позивачем травми під час виконання службових обов'язків також підтверджується висновком про факт отримання тілесних ушкоджень старшиною міліції ОСОБА_1 від 17 жовтня 2002 р., висновком про факт отримання травми командиром відділення 1 роти БМО міжрайонного відділу Державної служби охорони при Чернігівському міському відділі УМВС України в Чернігівській обл. старшиною міліції ОСОБА_1 від 18 лютого 2002 року.

Вище вказані вище факти підтверджуються актом судово - медичного консультативного дослідження (обстеження) № 8 від 19.09.2017 р.

Заявою від 30 листопада 2017 р. позивач звернувся до начальника Управління поліції охорони в Чернігівській обл. з вимогою провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків.

Листом від 07.12.2017 р. № Н-К/43/45/01-2017/еп Управління поліції охорони в Чернігівській обл. повернуло позивачу документи надіслані заявою від 30 листопада 2017 р. та зазначено, що позивачем надіслано не повний перелік необхідних документів, а отже управління не може надіслати на розгляд комісії МВС України матеріали для прийняття рішення про призначення грошової допомоги. Додатково повідомлено, що у разі надходження від позивача повного переліку документів передбачених п.7 Постанови КМУ України від 21 жовтня 2015 р. № 850, всі матеріали будуть надіслані на розгляд комісії МВС України для прийняття відповідного рішення.

11 грудня 2017 р. позивачем надано заяву з вимогою провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що була встановлена ІІІ група інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 30 % про причині травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків та надано повний перелік документів передбачених п.7 Постанови КМУ України від 21 жовтня 2015 р. № 850.

Листом від 11.01.2018 за вих. № 74К/43/45/01-2018 Управління поліції охорони в Чернігівській обл. повідомило позивачу, що всі матеріали для здійснення виплати одноразової грошової допомоги будуть направлені на розгляд комісії МВС України після отримання довідок страхових компаній про проведені або не проведені раніше позивачу страхові виплати по даному страховому випадку.

Листом від 24.01.2018 № 158/43/45/01-2018 Управління поліції охорони в Чернігівській обл., на запит позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, повідомило, що на думку управління, в заяві позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги містяться дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги, а тому позивачу необхідно подати уточнену заяву за однією з підстав. Уточнену інформацію необхідно подавати до ліквідаційної комісії УДСО при УМВС України в Чернігівській області. І після надходження уточненої інформації ліквідаційна комісія УДСО при УМВС України в Чернігівській області направить матеріали позивача на розгляд комісії МВС України.

09 лютого 2018 р. позивач подав на ім'я голови ліквідаційної комісії УДСО при УМВС України в Чернігівській області уточнену заяву на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що була встановлена ІІІ група інвалідності по причині травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків з повним переліком документів які передбачених п.7 Постанови КМУ України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Листом від 19.02.2018 р. № 16/4 - 5 Лк позивача було повідомлено, що всі матеріали направлені на розгляд комісії МВС України.

23 березня 2018 року позивач отримав лист від 19.03.2018 року № 16/4 - Лк, яким йому було повернуто надані документи, щодо виплати одноразової допомоги. А також, голова ліквідаційної комісії УДСО при УМВС України в Чернігівській області повідомив, що на запит позивача від 09.02.2018 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Постанови КМУ України від 21 жовтня 2015 р. № 850, всі матеріали, які були надіслані на розгляд комісії МВС України, повернені без розгляду.

Позивач вважаючи таку бездіяльність протиправною звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком № 850.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Відповідно до пункту 2 Порядку №850 - днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

У випадку позивача таким днем є - 22.11.2017, в цей день, за результатами обстеження Чернігівською обласною МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності та видано відповідну довіку серія АГ № 0010901. Отже, саме з - 22.11.2017 позивач отримав право на отримання грошової допомоги.

Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Тобто, обов'язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком № 850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, в даному випадку - на ліквідаційну комісію УДСО при УМВС України в Чернігівській області.

У свою чергу, Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

Разом з тим, МВС України не прийнявши за результатом розгляду документів про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, жодного з зазначених вище рішень, всупереч пункту 9 Порядку № 850, повернуло матеріали на призначення одноразової грошової допомоги позивачу без розгляду.

Абзацом 3 пунктом 15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №641 "Про утворення Національної поліції України" та "Положення про Національну поліцію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Так, з положень вказаних нормативно-правових актів не вбачається, що органи Національної поліції є правонаступниками органів внутрішніх справ.

Крім того суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.

Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України, яке, однак, всупереч наведеному, повернуло документи позивача без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20 березня 2018 року № № 822/1717/17, 30 січня 2018 року № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року № 806/845/16.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ і рішення щодо такої виплати має прийняти саме Міністерство внутрішніх справ України, а бездіяльність відповідача щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з тих підстав, що призначення такої допомоги належить до компетенції Національної поліції України, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому є протиправними.

За таких обставин, з огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у їх видачі, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Як зазначалось, відповідач повернув без розгляду матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, тоді як відповідно до п.9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження матеріалів мало прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надіслати його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Враховуючи наведене, суд зобов'язує Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до законодавства по заяві ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідач не довів суду правомірності своїх дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 повністю.

У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються, у зв'язку із звільненням позивача від їх сплати.

Керуючись статтями 1139, 241-243, 246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України (вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код 00032684) стосовно неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14029, ІН НОМЕР_1) щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код 00032684) повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до законодавства по заяві ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 14029, ІН НОМЕР_1) щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 11 червня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков