Ухвала суду № 74609214, 07.06.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 4-с/235/12/18

Справа № 235/6711/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Муханової В.В.

заявника ОСОБА_1

представників заінтересованої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4, ОСОБА_5, -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 по поверненню виконавчого листа, виданого Красноармійськими міськрайонним судом Донецької області по справі № 235/6711/16-ц, стягувачу без виконання.

В обґрунтування доводів скарги заявник зазначила, що 31.01.2018р. Красноармійським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист по справі № 235/6711/16-ц від 09.07.2017р. про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації № 1-122 від 11.02.2016р. в частині рішення в а.3 щодо оплатної приватизації надлишків квартири АДРЕСА_1 (колишня Дніпропетровська) в м. Покровську (колишній Красноармійськ).

Боржник ОСОБА_6 міська рада Донецької області відмовилась їй у виконанні судового рішення, поставивши його виконання під умову здійснення банком певних операцій за приватизаційними депозитними рахунками та сплату держмита. Ощадбанком відмовлено у вчиненні операції, про які зазначає боржник, фактично поставивши під сумнів законність судового рішення, що є остаточним.

З огляду на це вона 5 лютого 2018 року подала до органів державної виконавчої служби заяву про примусове виконання рішення разом із квитанцією про сплату авансового внеску і виконавчим листом згідно вимог ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, виконавчий лист було повернуто їй без прийняття до виконання державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4, про що свідчить повідомлення від 13.02.2018р., посилаючись на відсутність у нього повноважень з виконання судового рішення, ухваленого на її користь у спосіб, визначений законом згідно ст.10 Закону України «Про виконавче провадження».

Копію повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання отримала 2 лютого 2018 року.

Вважає дії державного виконавця неправомірними, такими, що порушують право на справедливий суд, такою, що порушує конституційну засаду обов’язковості судових рішень та практику Європейського суду з цього питання.

На підставі наведеного заявник просила визнати дії головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 по поверненню виконавчого листа, виданого Красноармійськими міськрайонним судом Донецької області по справі № 235/6711/16-ц, стягувачу без виконання, неправомірними та зобов’язати цього державного виконавця розпочати примусове виконання рішення на підставі виданого виконавчого листа.

В судовому засіданні заявник підтримала доводи скарги, просила її задовольнити.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд скарги за її відсутності.

В наданих запереченнях на скаргу головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 посилається на те, що 12.02.2018р. до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшов на виконання виконавчий лист Красноармійського міськрайонного суду Донецької області № 235/6711/16-ц від 31.01.2018р. від 11.02.2016р. в частині скасування розпорядження органу приватизації № 1-122 від 11.02.216р. в частині рішення у п.3 щодо оплатної приватизації надлишків квартири АДРЕСА_1 (колишня Дніпропетровська) в м. Покровську (колишньому Красноармійську) наступного змісту: «3. Суму в розмірі 1,08 грн. за надлишки загальної площі гр. ОСОБА_7 сплачує сплачує на розрахунковий рахунок»; визнання за ОСОБА_5, 14.08.1963р.н., РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_1, 14.09.1982р.н., РНОКПП НОМЕР_2, право на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (колишня Дніпропетровська) в місті ОСОБА_6 (колишньому Красноармійську) на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, померлого 15 лютого 2016 року.

Було виявлено, що виконавчий документ не містить примусовий характер виконання рішення, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», на підставі чого відповідно до п.7 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» нею було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та направлено виконавчий лист заявнику.

Державний виконавець не має повноважень щодо визнання недійним та скасування документів, винесених іншими органами, та визнання права на завершення приватизації. Отже, нею були вчинені дії правомірно та з урахуванням вимог діючого законодавства (а.с.24, 25).

Представники заінтересованої особи ОСОБА_6 міської ради Донецької області ОСОБА_2, ОСОБА_3 заперечували проти доводів скарги, посилаючись на те, що ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» не містить в собі будь-якого заходу примусового виконання рішення суду, а тому дії державного виконавця є законними та обґрунтованими. Просили відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення представника ВДВС, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні скарги необхідно відмовити виходячи з наступного.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 9 лютого 2017 року визнано недійсним та скасовано розпорядження органу приватизації № 1-122 від 11.02.2016р. в частині рішення у пункті 3 щодо оплатної приватизації № 1-122 від 11.02.2016р. в частині рішення у пункті щодо оплатної приватизації квартири АДРЕСА_1 (колишня Дніпропетровська) в місті ОСОБА_6 (колишньому Красноармійську) наступного змісту: «3. Суму в розмірі 1,08 грн. за надлишки загальної площі гр. ОСОБА_7 сплачує на розрахунковий рахунок»; визнати за ОСОБА_5, 14.08.1963р.н., РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_1, 14.09.1982р.н., РНОКПП НОМЕР_2, право на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (колишня Дніпропетровська) в місті ОСОБА_6 (колишньому Красноармійську) на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, померлого 15 лютого 2016 року (а.с.3, 4 т.2).

31 січня 2018 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області по справі був виданий виконавчий лист про визнання недійсним та скасовування розпорядження органу приватизації № 1-122 від 11.02.2016р. в частині рішення у пункті 3 щодо оплатної приватизації № 1-122 від 11.02.2016р. в частині рішення у пункті щодо оплатної приватизації квартири АДРЕСА_1 (колишня Дніпропетровська) в місті ОСОБА_6 (колишньому Красноармійську) наступного змісту: «3. Суму в розмірі 1,08 грн. за надлишки загальної площі гр. ОСОБА_7 сплачує на розрахунковий рахунок»; визнати за ОСОБА_5, 14.08.1963р.н., РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_1, 14.09.1982р.н., РНОКПП НОМЕР_2, право на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (колишня Дніпропетровська) в місті ОСОБА_6 (колишньому Красноармійську) на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, померлого 15 лютого 2016 року (а.с.5 т.2).

Зазначений виконавчий лист було пред’явлено заявником на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Повідомленням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 від 13.02.2018р. виконавчий лист було повернуто стягувачу без прийняття до виконання через відсутність у державного виконавця повноважень щодо визнання недійсним та скасування документів, винесених іншими органами, та визнання прав на завершення приватизації і існуванням вичерпного переліку заходів примусового виконання, передбаченого ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.11 т.2).

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої осадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження" містить в собі заходи примусового виконання рішень, до яких, зокрема, відноситься звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні, заборону боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем, інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Відповідно до п.4 розділу Ш Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016р. № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред’явлення виконавчого документа.

Виконання рішення Апеляційного суду Донецької області від 9 лютого 2017 року, яким визнано недійсним та скасовано розпорядження органу приватизації № 1-122 від 11.02.2016р. в частині рішення у пункті 3 щодо оплатної приватизації № 1-122 від 11.02.2016р. в частині рішення у пункті щодо оплатної приватизації квартири АДРЕСА_1 (колишня Дніпропетровська) в місті ОСОБА_6 (колишньому Красноармійську) наступного змісту: «3. Суму в розмірі 1,08 грн. за надлишки загальної площі гр. ОСОБА_7 сплачує на розрахунковий рахунок»; визнати за ОСОБА_5, 14.08.1963р.н., РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_1, 14.09.1982р.н., РНОКПП НОМЕР_2, право на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (колишня Дніпропетровська) в місті ОСОБА_6 (колишньому Красноармійську) на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, померлого 15 лютого 2016 року, не передбачає застосування заходів його примусового виконання.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що дії державного виконавця по поверненню виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання були вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень, і право заявника не було порушено, у зв’язку з чим в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.ст.4, 10 Закону України "Про виконавче провадження», керуючись ст. ст.260, 261, 450-452 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4, ОСОБА_5, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складання повної ухвали - 12 червня 2018 року.

Суддя Г.В. Назаренко