Рішення № 74608245, 11.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/2118/18

11 червня 2018 року

зал судових засідань №9

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача Босака О.Є.,

представника відповідачів Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Капітал» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області та Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Капітал» (місцезнаходження:79071, м.Львів, вул.Кульпарківська, 226-А) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8), Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд :

-визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми 5289124,17грн., на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов'язати відповідачів збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму 5289124,17грн., на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 було скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0002061501 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5289124,17грн. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 апеляційну скаргу ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (на даний час - Залізнична ОДПІ ГУДФС у Львівській області) залишено без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року по справі № 813/5131/14 - без змін. Відповідно до ухвал Вищого адміністративного суду України від 22.06.2016, 23.02.2017 та 21.06.2017 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Залізничної ОДПІ ГУДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 у справі № 813/5131/14. Також позивач вважає, що незважаючи на набрання постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 законної сили, відповідачі в належний спосіб не вчинили відповідні дії щодо відображення податкового кредиту в розмірі 5289124,17грн. в даних обліку платника податків стосовно податку на додану вартість. На думку позивача, посилаючись на внесені зміни до податкового законодавства в частині адміністрування ПДВ, відповідачами не відновлено становище ТзОВ «Фенікс-Капітал», яке існувало до винесення скасованого повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 11.03.2014 № 000206150.

Відповідач Державна фіскальна служба України подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» скасовано окремі норми Закону України від 31.07.2014 №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України», з урахуванням змін внесених до нього Законом України від 07.10.2014 №1690-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності», пов'язані із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість, та одночасно запроваджено нові правила такого адміністрування. При цьому чинним законодавством не передбачено включень для окремих платників податку щодо врахування непогашеної суми від'ємного значення податку попередніх звітних (податкових) періодів при обрахунку реєстраційної суми. В той же, час неврахування у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 5289124,17грн. відбулося за рахунок самостійних дій позивача. Зважаючи на вищенаведене відповідне неврахування сум не можна розглядати як рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки оскільки таке відбулось виключно в зв'язку з самостійними діями позивача. Таким чином, відповідач вважає, що жодних прав позивача ним не було порушено.

Відповідач Головне управління ДФС у Львівській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» скасовано окремі норми Закону України від 31.07.2014 №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України», з урахуванням змін внесених до нього Законом України від 07.10.2014 №1690-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності», пов'язані із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість, та одночасно запроваджено нові правила такого адміністрування. На думку відповідача, відповідне неврахування сум не можна розглядати як рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки оскільки таке відбулось виключно в зв'язку з самостійними діями позивача. Просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову так, як жодних прав позивача ним не було порушено.

Відповідач Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» скасовано окремі норми Закону України від 31.07.2014 №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України», з урахуванням змін внесених до нього Законом України від 07.10.2014 №1690-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності», пов'язані із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість, та одночасно запроваджено нові правила такого адміністрування. На думку відповідача, центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах. У зв'язку з цим, вважає, що ним жодних прав позивача не було порушено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзивах. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Капітал» зареєстроване Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, 25.05.2009, код ЄДРПОУ 36500580, місцезнаходження: 79071, м.Львів, вул.Кульпарківська, буд.226-А, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 25.05.2009, перебуває на обліку в Залізничній об'єднаній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Судом встановлено, що ДПІ у Франківському районі м.Львова (прованоступником є Залізнична об'єднана податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області) проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності формування ТзОВ «ФЕНІКС-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36500580) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2013 року. За результатами перевірки складено акт №259/15-01/36500580 від 27.02.2014, в якому зафіксовано порушення вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України в редакції від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок проведення безтоварних операцій на загальну суму 5289124,17грн., в т.ч. за червень 2009 року на суму 5289124,17 грн., що призвело на думку перевіряючих до:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за червень 2009 року на загальну суму 5289124,17 грн.;

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2013 року в сумі 5289124,17 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 № 0002061501, яким згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58 глави 4 розділу II Податкового Кодексу України та згідно з пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України та згідно пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України за пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 03.04.1997 №168/97-ВР, визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 5294942,50 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року було скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0002061501 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5289124,17грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 апеляційну скаргу ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (на даний час - Залізнична ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області) залишено без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 по справі № 813/5131/14 - без змін.

Відповідно до ухвал Вищого адміністративного суду України від 22.06.2016, 23,02.2017 та 21.06.2017 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016 у справі № 813/5131/14.

Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 по справі №813/3151/14 набрала законної сили 11.04.2016. Тобто набрало законної сили після набрання чинності Закону України від 16.07.2015 №643VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість».

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом враховується, що Львівським окружним адміністративним судом при ухваленні рішення від 18.09.2014 по справі №813/3151/14, встановлено, що від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 5289124,17 грн. ТзОВ «ФЕНІКС-КАПІТАЛ» сформувалось у червні 2009р., за податковою накладною №1 від 26.06.2009, що була виписана Продавцем ? ТОВ «ТЦ «Леополіс». ТзОВ «Фенікс-капітал» включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2009 р. в сумі 5393000,00 грн., що було зазначено в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2009р. Податкова накладна №1 від 26.06.2009 на загальну суму 32358000,00грн. з урахуванням ПДВ 5393000,00грн. є підставою для нарахування податкового кредиту. Відтак, Львівський окружний адміністративний суд при ухваленні рішення від 18.09.2014 по справі №813/3151/14, дійшов висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 № 0002061501 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 5289124,17грн. не відповідає критеріям, визначеним ч.3 ст. 2 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття рішень), оскільки прийняте необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Позивач не погодився з протиправною бездіяльністю відповідачів та звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового Кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового Кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Також п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Положеннями ст.200 Податкового кодексу України встановлюється єдиний порядок сплати узгоджених сум з податку на додану вартість. Податковий кодекс України не містить інших норм, які б встановлювати якісь особливості сплати узгоджених сум, зокрема, стосовно уточнюючих розрахунків. Так, встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до п.35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено ст.200№.1 розділу V Податкового кодексу України, якою визначено, що порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість», із змінами і доповненнями (далі ? Порядок №569).

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Відповідно до п. 10, 13 Порядку № 569, зареєстрованим платникам податку значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується ДФС. Також, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Статтею ст.200№.1 Податкового кодексу України визначено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами п.34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п. 2 ст.200№.3 ст. 200№цього Кодексу.

Пунктом 200№.2 ст.200№ Податкового кодексу України визначено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст.87 цього Кодексу.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Пунктом 200№.3 ст. 200№ Податкового кодексу України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ,

де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до п. 208.2 ст.208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" п. 200№.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника еПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Не враховуються в обрахунку показника еПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:

а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у п.209.19 ст.209 цього Кодексу);

б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у п.209.19 ст.209 цього Кодексу;

в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.

е)Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 цього Кодексу.

Показник еОвердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Платникам податку, які станом на 01.01.2016 зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 01.01.2016, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.

SНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01.07.2015, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01.07.2015.

Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені п.п.34, 341 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Сума еНакл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми еНакл правонаступника такого платника податку.

Сума еНакл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми еНакл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Пунктами 200№.5 ? 200№.6 ст. 200№Податкового кодексу України визначено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200№.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

За підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст.200 та 2ст.209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200№.3 статті 200№ цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (еПопРах).

Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (еПопРах) не призведе до формування від'ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200№.3 ст. 200№ цього Кодексу (еНакл).

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

реєстри - для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій;

коригуючі реєстри - для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Відповідно до п. 200№.7 ст. 200№ Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених п. 200№.5 ст. 200№ цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200№.9 ст. 200№ Податкового кодексу України якщо у платника податку загальна сума податкових зобов'язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (еПеревищ), а сума, визначена пунктом 200№.3 ст. 200№ цього Кодексу (еНакл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника еПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов'язань за періоди починаючи з 01.07.2015 (включаючи податкові зобов'язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов'язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника еПопРах незалежно від значення показника еНакл, визначеного відповідно до пункту 200№.3 цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (еПеревищ).

Судом встановлено, що володіючи правом на податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2009року в сумі 5393000,00грн. ТзОВ «Фенікс-капітал» 17.08.2017, за підсумками декларування ПДВ за липень 2017року подано податкову декларацію з ПДВ в якій в р.1 «Від'ємне значення, що включається до податкового кредиту» відображено суму податкового кредиту в розмірі 5289124,00грн. та збільшено значення р.19 «Від'ємне значення», а також значення р.21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду» на - 5 289124,00грн. До декларації за липень 2017 року ТзОВ «Фенікс-Капітал» подано додаток №2 «Довідка про суми від'ємного значення звітного(податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», в якому розшифровано р.21 (місяць-12, рік-2013, усього - 5 289 124,00грн.).

Податкова декларація з ПДВ за липень 2017року прийнята ДФС України (реєстраційний №9165705569), проте автоматично в Єдиному реєстрі податкових накладних відновлена сума зарахована не була.

Зважаючи на те, що сума в розмірі 5289124,00грн. не прийняла участі в алгоритмі розрахунку суми ліміту, яка необхідна для реєстрації податкових накладних, ТзОВ «Фенікс-капітал» звернулось до Головного управління ДФС у Львівській області з листом від 12.09.2017 №381 з проханням звернутися до ДФС України щодо внесення відповідних змін до алгоритму розрахунку реєстраційного ліміту в Системі електронного адміністрування ПДВ, враховуючи подану декларацію з ПДВ за липень 2017 року та факту набрання законної сили рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 по справі №813/3151/14.

Також судом встановлено, що Головне управління ДФС у Львівській області в листі від 09.10.2017 №16805/10/13-01-12-11 повідомило наступне: «оскільки від'ємне значення в сумі 5289124,17грн. не відображено у декларації ТзОВ «Фенікс-капітал» з податку на додану вартість за червень 2015року (№9151146858 від 17.07.2015), то згідно норм чинного законодавства дана сума не може в подальшому бути використана при розрахунку реєстраційного ліміту в Системі електронного адміністрування ПДВ». Зазначило, що «у зв'язку з прийняттям Закону України від 16.07.2015 №643VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі - Закон №643), який набрав чинності 29.07.2015, внесено зміни до порядку обрахунку формули, визначеної пунктом 200.1.3 ст. 200 кодексу, зокрема передбачено, що формулу (всі її складові), яка визначає реєстраційну суму, на початок третього робочого дня після набрання чинності Законом №643 «обнулено», за винятком окремих складових вказаної формули (сума податку з виданими і отриманими податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування і додатковими деклараціями), що були сформовані починаючи з 01.07.2015. Повідомило, що «відповідно до п.34 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу після «обнуління» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015року та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників податкової звітності платника».

Також встановлено, що ТзОВ «Фенікс-капітал» зверталось до Державної фіскальної служби України з листом від 07.11.2017 №491 з проханням про сприяння відновлення права на відображення в обліковій картці платника податків - ТзОВ «ФЕНІКС-КАПІТАЛ» переплати податку на додану вартість на загальну суму 5289124,17грн., оскільки таке право захищене законодавством України та судовими рішеннями. Державна фіскальна служба України в листі від 22.12.2017 № 31209/6/99-99-1213-02-15 повідомила, що «Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, на підставі рішення суду від 23.02.2017, скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.03.2014 №0002061501. Зазначена операція відображена в ІКП ТзОВ «Фенікс-Капітал» за кодом платежу 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 19.04.2017». Зазначила, що «відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкривається інтегрована картка платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Збільшення переплати в ІКП ТзОВ «Фенікс-Капітал» за рахунок проведення скасування податкового повідомлення-рішення за формою В4 не відбувається, оскільки даним рішенням було зменшено залишок від'ємного значення, який зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного (податкового) періоду та відображається, відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.012.016 №21 із змінами та доповненнями), у рядку 16 податкової декларації з податку на додану вартість».

У свою чергу, п. 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200№.3 ст.200№ цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Для забезпечення реалізації норм Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість № 643-VІІІ від 16.07.2015, ДФС України розробила План заходів з удосконалення СЕА, розділом III якого передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку наступним чином: з 00 годин 00 хвилин 03.08.2015 (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), сформовану відповідно до пункту 200№.3 ст.200№ та п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, та значення усіх її складових, визначених ПК України, крім показників SНаклОтр, SМитн та SНаклВид, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015.

Протягом 03.08.2015 (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума SНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (Sовердрафт);

суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (SПерепл);

суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до п.200№.6 ст. 200№ цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.

На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами п.34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200№.3 ст. 200№ ПК України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим, починаючи з 04.08.2015 реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01.07.2015, здійснюватиметься без обмеження сумою S Накл.

До 20.08.2015 платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що Львівським окружним адміністративним судом в рішенні від 18.09.2014 по справі №813/3151/14, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2016, встановлено право позивача на включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2009 р. суму 5289124,17грн., а також те, що позивачем задекларовано від'ємне значення ПДВ (рядки 1 та 21) у декларації з ПДВ за липень 2017 року, сума такого від'ємного значення мала бути відображена податковим органом в Системі електронного адміністрування ПДВ, як сума, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні на відвантаження товару.

Суд керуючись ст. 200№ розділу V Податкового кодексу України, а також п. 10, 13 Порядку № 569, відповідно до яких ДФС автоматично збільшує значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, а також автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, виходив з того, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбуваються усі дії, пов'язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули. Однак, Державною фіскальною службою на момент розгляду справи, не подано суду доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від'ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

За таких обставин, на думку суду, ДФС України допустивши оскаржувану протиправну бездіяльність, порушила ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до ст. 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)).

Суд дійшов висновку, що затримання ДФС України відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним договорам та виконання останніх.

При цьому, судом не встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

У свою чергу, суд зазначає, що затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично призвело до негативного впливу на господарську діяльність Товариства, зупинення виконання зобов'язань по укладеним договорам та виконання останніх. Товариство фактично зупинило свою діяльність, оскільки фіскальний орган обмежив його у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

Суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) АС 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Згідно ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На думку суду, ДФС України як суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Згідно з позицією Європейського суду у справі YvonnevanDuyn v. Home Office (Case 41/74 vanDuyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини», п.128, та «Беєлер проти Італії», п.119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Лелас проти Хорватії», п.74).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період, подана платником податків до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ній показники мали бути враховані податковим органом при визначенні суми, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2009 року, за податковою накладною №1 від 26.06.2009 в сумі 5289124,17грн., а тому порушені права ТзОВ «Фенікс-Капітал» підлягають захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідачів та зобов'язання їх збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТзОВ «Фенікс-Капітал» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 5289124,17грн.

З огляду на вище наведене суд доходить висновку, що належним відповідачем у даній справі є Державна фіскальна служба, так як система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні. Відтак, неналежними відповідачами є Головне управління ДФС у Львівській області та Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області. Відповідно, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню - в частині вимог до Державної фіскальної служби України, а в частині вимог до Головного управління ДФС у Львівській області та Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - у задоволенні таких слід відмовити.

При прийнятті рішення судом враховано правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 03.04.2018 по справі № 813/4006/16, постанові від 24.04.2018 № 820/1771/17.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Однак, відповідачами на момент розгляду справи, не подано суду доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від'ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням №643 від 16.05.2018 на загальну суму 1762,00грн., позивачу у відповідності до ч.3 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197), що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми 5289124(п'ять мільйонів двісті вісімдесят дев'ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 17 коп., на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Капітал» (місцезнаходження:79071, м.Львів, вул.Кульпарківська, буд. 226-А, код ЄДРПОУ 36500580) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197) збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму 5289124 (п'ять мільйонів двісті вісімдесят дев'ять тисяч сто двадцять чотири)грн. 17 коп., на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Капітал» (місцезнаходження: 79071, м.Львів, вул. Кульпарківська, буд. 226-А, код ЄДРПОУ 36500580) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Капітал» (місцезнаходження: 79071, м.Львів, вул.Кульпарківська, буд. 226-А, код ЄДРПОУ 36500580) судовий збір в розмірі ---881(вісімсот вісімдесят одна)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.06.2018.

Суддя Лунь З.І.