Ухвала суду № 74607848, 11.06.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа 225/2642/18

Провадження 1-кп/225/332/2018

У Х В А Л А

11 червня 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

за участю:

секретаря Федорцової І.С.,

прокурора Бабарики О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні зали суду у режимі відеоконференції з Державною установою "Торецька виправна колонія №2" кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050220000162 від 01.02.2018 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, дітей немає, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, раніше судимий,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що підстави, які можуть перешкоджати призначенню розгляду справи відсутні, просив призначити провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, викликати учасників.

Також прокурор звернувся до суду із клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обгрунтування клопотання прокурор зазначає про існування ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення. На підтвердження цих обставин прокурор зауважив про скоєння ним середньої тяжкості злочину, негативну поведінку за час відбування покараннь, негативну реакцію на обвинувачення, невизнання вини, негативне відношення до співробітників Торецької виправної колонії.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 заперечували проти призначення провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м’який запобіжний захід, зокрема, передбачити можливість внесення застави.

Відтак суд заслухав учасників судового розгляду, дослідив обвинувальний акт, та встановив, що наразі відсутні перешкоди призначення судового розгляду, попри заяви захисту обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, правила визначення підсудності дотримані, відсутні підстави до закриття провадження, і за таких обставин слід призначити судовий розгляд, який проводити у відкритому судовому засіданні з викликом учасників.

Згідно частини 3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.2 ч.1 ст.194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор.

Прокурором доведено, що на даний момент існують визначені п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК ризики у виді можливості переховуватися від суду, вчинити інший злочин. Наявність цих ризиків підтверджується, тим що ОСОБА_1 будучи раніше судимим за вчинення умисного злочину на шлях виправлення не став, оскільки наразі підозрюється у вчиненні іншого умисного злочину, за який передбачається покарання виключно у виді позбавлення волі.

Водночас ризик впливу на свідків жодним чином не підтверджено, оскільки на підтвердження неприязних відносин з співробітниками Торецької виправної колонії чи наявність численних непогашених стягнень, прокурором жодного доказу суду надано не було.

Відповідно до ч.1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стаття 391 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Пункт 2 частини 2 ст.183 КПК передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Конструкція цієї норми, а саме використання у сукупності з умовою "перебуваючи на волі" дієслів минулого часу "переховувалась", "перешкоджала", вказує на необхідність доведення належними доказами, що обвинувачений у кримінальному провадженні на волі фактично вже допустив таку поведінку. Припущення про імовірність такої поведінки складатимуть лише категорію відповідних ризиків, визначених ст.177 КПК.

Оскільки ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі у Торецькій виправній колонії, строк покарання закінчується лише 13.06.2018 року, суд констатує, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 прокурором жодним доказом не доведено, що у даному кримінальному провадженні "перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину".

А відтак застосування за таких обставин до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суперечитиме нормам КПК України.

Частина 4 статті 194 визначає, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оскільки прокурором не доведено недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд розглядає питання застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Суд вважає передчасним і недоцільним на даний момент застосовувати до обвинуваченого заставу або домашній арешт, оскільки, для особи яка звільняється з місць позбавлення волі актуальними є питання пошуку роботи, для чого необхідна певна свобода пересування, щонайменше у межах міста, а відсутність заробітку під час відбування покарань робить заставу завідомо непомірним запобіжним заходом для обвинуваченого, що виключається КПК.

Суд доходить висновку, що доцільно застосувати до обвинуваченого найбільш м’який запобіжний захід - особисте зобов’язання, та покласти передбачені ст. 194 обов’язки.

Керуючись статтями 176-178, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали Дзержинського міського суду на 18.06.2018 року о 11 год. 00хв.

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Відповідно до частини 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 строком на два місяці, тобто до 10.08.2018 року включно, наступні обов’язки:

1) Прибувати до суду у кожне судове засідання;

2) Не відлучатися за межі Костянтинівського району та міста Торецька Донецької області без дозволу суду;

3) Повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Попередити ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для участі в судовому розгляді викликати учасників.

Ухвала оскарженю не підлягає.

Суддя: