
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №813/2291/18
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
11 червня 2018 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич А.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови внести зміни в наказ від 27.05.2010 року №33 дск;
- зобов’язати відповідача внести зміни до наказу від 27.05.2010 року №33 дск, зазначивши в ньому: «скасувати з 08.06.2010 року надбавку у розмірі 15% до посадового окладу, за роботу в умовах режимних обмежень, з дня скасування допуску до державної таємниці полковнику міліції ОСОБА_1».
Відповідно до п.п.4, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
На підставі позовної заяви і долучених до неї документів суд встановив, що згідно п.4 наказу відповідача від 27.05.2010 року №33 дск «Про надання доауску та доступу до інформації. що становить державну таємницю та скасування надбавки» полковнику міліції ОСОБА_1 скасовано з 01.06.2010 року надбавку у розмірі 15% до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у зв’язку з припиненням роботи з інформацією, що становить державну таємницю. Позивач з таким не погоджується та вказав, що скасування надбавки призвело до невключення її до довідки, що надавалась до органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії, яку позивач отримує за посадою начальника факультету кримінальної міліції Львівського державного університету внутрішніх справ. Вважаючи, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Однак у контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між його суб'єктами, суд вважає, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «публічно-правовий спір» означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ст.4 КАС України).
Відповідно до п.7 ст.4 КАС України, суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що необхідною ознакою для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є здійснення суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, а саме: коли хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі: орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані публічно-владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом розгляду – його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Між тим, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Як видно зі змісту статуту Львівського державного університету внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України від 15.05.2012 року №429, такий є вищим навчальним закладом, що надає послуги у сфері освітньої діяльності. Аналізуючи головні завдання Університету (п.7 розділу І статуту), вбачається, що, здійснюючи такі, Львівський державний університет внутрішніх справ не реалізує публічно-владні управлінські функції по відношенню до тих суб'єктів, прав, свобод та інтересів яких стосуються надані ним послуги. Тобто не відповідає поняттю суб'єкта владних повноважень, яке міститься у п.7 ст.4 КАС України.
Відтак, і відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, не є публічно-правовими, а спір – не є адміністративно-правовим. Наведене, в свою чергу, виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства.
В той же час, суд враховує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
А тому вважаю, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За змістом п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У відповідності до вимог частини 6 цієї ж статті, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Виходячи із суті права та інтересу, за захистом яких звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, суддя приходить висновку, що у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії слід відмовити. Оскільки даний спір виник із цивільних відносин, відповідачем визначено державний заклад, який у цих правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, його вирішення віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, відповідно до підсудності, визначеної Цивільним процесуальним кодексом України.
Поряд з тим, слід роз’яснити позивачу, що згідно з ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись ст.ст.171, 172, 243, 248, 250, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
п о с т а н о в и в :
відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.
Судове рішення № 74607752, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 11.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/2291/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: