Ухвала суду № 74607633, 07.06.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/4557/18 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.

Категорія ст.422 КПК Доповідач Зав'язун С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Зав'язуна С.М.,

суддів: Кіянової С.В., Слісарчука Я.А.,

секретар Скородинська Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Беліменко Вікторії Іванівни, діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 16.05.2018 року,

за участю: прокурора Тещенка М.М.

адвоката Беліменко В.І.,

підозрюваного ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі адвокат Беліменко В.І. просить скасувати вище зазначену ухвалу та ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та прийнятою всупереч вимог ст.ст.177, 178, 183 КПК України. Зазначає, що слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу не врахував те, що одного лише зазначення переліку ризиків без їх доказового підтвердження -недостатньо. Одночасно, наголошує, що при обранні виду запобіжного заходу слід належно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. Звертає увагу на те, що є підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді - особистого зобов'язання, домашнього арешту або виключно застави у зв'язку з нижче наведеним:

- слідчим суддею повинно було бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства. Вважає, що обрання запобіжного заходу тримання під вартою без застосування застави є занадто суворим запобіжним заходом. Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя безпідставно та помилково зазначає, що підозрюваний притягувався до кримінальної відповідальності в рамках кримінального провадження №12018060000000108 за ознаками кримінального правопорушення, одним із яких є відповідальність передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.187 КК України;

- ОСОБА_2 було затримано 14.05.2018 року, однак при затриманні в нього нічого не виявлено та не вилучено. При обрані запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя мав врахувати, що ч.4 ст.183 КПК України містить вичерпний перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні. Так, ч.1 ст.14, ч.3 ст.187 КК України є готуванням до скоєння злочину, при тому, що клопотання про обрання запобіжного заходу і додані матеріали взагалі не містять жодного документу з приводу даної кваліфікації. Крім того, не враховано, що ОСОБА_2 пред'явлено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України у вказаному кримінальному провадженні;

- судом не взято до уваги, те що матеріальна шкода відсутня, підзахисний ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, проживає в багатодітній родині, злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я;

- жодний ризик передбачений ст.177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Підозрюваному не має сенсу переховуватись від органів слідства та впливати на потерпілого і свідка, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Однак, органи досудового розслідування, фабрикуючи матеріали кримінального провадження, вказали, що 14.05.2018 року ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійного нападу на громадянина ОСОБА_3, здійснив заволодіння майном у особливо великих розмірах;

- логіка суду відносно обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування застави не зрозуміла та безпідставна.

Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде достатнім ОСОБА_2 для запобігання ризикам, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні.

Згідно оскарженої ухвали слідчим суддею Корольовського районного суду м.Житомира від 16.05.208 року, клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майор міліції Савчук С.О. - задоволено.

Застосовано відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, починаючи обрахунок з моменту затримання, тобто до 13.07.2018 року о 08 год. 40 хв..

Слідчий суддя дійшов висновку, що представлені слідством, разом із клопотанням, матеріали, зібрані органом досудового розслідування на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_2, дійсно вказують на можливу його причетність до вчинення інкримінованих дій.

Враховуючи обставини кримінального провадження, характер і тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника Беліменко В.І., підозрюваного ОСОБА_2 в підтримку апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до змісту клопотання слідчого, в провадженні СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018060000000108, відомості про яке внесені до ЄРДР 18.04.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, ч.3 ст.187, ч.5 ст.185 КК України.

Згідно змісту клопотання слідчого поліції, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством день, час, місці та обставинах ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійних нападів на осіб - підприємців, що проживають на території Київської, Житомирської та інших областей Держави України, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснили ряд підготовчих дій, спрямованих на подальше вчинення розбійного нападу, при наступних обставинах.

Так, 14.05.2018 року близько 07 год. ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійного нападу на громадянина ОСОБА_9, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи групою осіб, спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілях марки «Reno megan», темно-сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 «Skoda Octovia», чорного кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Toyota Prado» реєстраційний номер НОМЕР_2, прибули до заздалегідь підшуканого ними вищевказаного приватного будинку, у якому проживав потенційний потерпілий ОСОБА_9, який, як їм було достовірно відомо, мав у власності цінності у особливо великих розмірах, що становили інтерес для останніх, тобто до місця заздалегідь запланованого скоєння злочину, з метою заволодіння майном у особливо великих розмірах.

У цей же день, час, місці та вказаних обставинах, тобто 14.05.2018 року близько 07 год. ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проникли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та не виявивши за місцем проживання потерпілого ОСОБА_9, таємно викрали з вказаного будинку чуже майно, а саме: монети з золота та срібла, злитки з золота та інше майно на загальну суму близько 1000000 грн., що є особливо великим розміром, і разом з викраденим з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на указану суму.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_2, якого 14 травня 2018 року затримано.

14.05.2018 року слідчим ОВС СУ ГУНП України в Житомирській області майором поліції Савчук С.О. з дотриманням вимог ст.ст.276, 277 КПК України ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені змістом ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_9 від 14.05.2018р.; протоколом ОМП від 14.05.2018р. в приміщенні будинку, де вчинено кримінальне правопорушення; показаннями потерпілого ОСОБА_9 від 14.05.2018 р.; протоколом ОМП від 14.05.2018 р. автомобіля «Renault megane», номерні знаки Данії НОМЕР_3 протоколом обшуку від 14.05.2018 р. за адресою: АДРЕСА_1; протоколом обшуку від 14.05.2018 р. за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_2.

Таким чином, згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Також, в клопотанні зазначено, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та незаконно впливати на інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі строком до 12 років. Крім того, під час проведення слідчих дій були присутні поняті, яким стали відомі обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а саме таємного викрадення чужого майна. Анкетні дані понятих стали відомі ОСОБА_2 в зв'язку з чим на них може здійснюватися вплив. Також ОСОБА_2 може здійснювати тиск на потерпілого ОСОБА_9 з метою відмови останнього від обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

За наведених обставин, є необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі адвоката на те, що слідчим суддею не було проведено аналіз наявності всіх ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Доводи апелянта про те, що до ОСОБА_2 може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він є жителем м. Вінниця, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, непрацюючий, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані обставини не спростовують того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, понятих.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, на переконання апеляційного суду, відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Проте, як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється лише у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, слідчий суддя дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для визначення підозрюваному ОСОБА_2 розміру застави.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_2, а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, апеляційний суд, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, визначає заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на думку колегії суддів, буде відповідати принципам достатності та виваженості і буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підставі викладеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області майора поліції Савчук С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 з визначенням розміру застави.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Беліменко Вікторії Іванівни, діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 16.05.2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції Савчук С.О. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, починаючи обрахунок з моменту затримання, тобто до 13.07.2018 року о 08 год. 40 хв. - скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції Савчук С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 13.07.2018 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою у строк дії ухвали на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Апеляційний суд Житомирської області, код одержувача: 02891440, МФО: 820172, Банк: ДКСУ у м. Києві, рахунок: 37310015000907).

3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки:

-прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за першим викликом та до суду за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;

-заборонити спілкуватися зі свідками, потерпілими, іншими особами у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну ( за наявністю).

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :