Ухвала суду № 74606123, 11.06.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 170/361/17 Провадження № 22-з/773/25/18 Головуючий у 1 інстанції: Сушик Н.В. Категорія: 47 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Апеляційного суду Волинської області від 05 березня 2018 року в справі за позовом Шацького районного споживчого товариства до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шацька селищна рада Шацького району Волинської області про усунення перешкод у користуванні земельною,

В С Т А Н О В И В :

22.06.2017 року Шацьке районне споживче товариство (далі Шацьке РСТ) звернулось в суд із зазначеним позовом.

Покликалось на те, що рішеннями Шацької селищної ради від 15.06.2004 року № 15/24 та № 17/17.1 від 17.04.2008 року Шацькому РСТ вирішено передати земельну ділянку загальною площею 2701 кв.м. в довгострокову оренду на 49 років для обслуговування ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", по АДРЕСА_1.

На підставі згаданих рішень 27.03.2009 року між Шацькою селищною радою (орендодавець) та Шацьким РСТ (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Вказували, що ОСОБА_2 незаконно розмістив тимчасову споруду на орендованій позивачем земельній ділянці для здійснення торгівлі без документів, що посвідчують право на користування земельною ділянкою.

Шацьке РСТ неодноразово зверталося до відповідача з вимогою про усунення порушень чинного законодавства та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, однак дані вимоги залишились без задоволення.

З врахуванням того, що у відповідача відсутній правовстановлюючий документ на спірну земельну ділянку, а відтак відсутні правові підстави для користування даною земельною ділянкою просили зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди Шацькому районному споживчому товариству в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована в АДРЕСА_1, на якій знаходиться металевий контейнер, орієнтовною площею 40 м.кв., шляхом звільнення земельної ділянки та примусового демонтажу тимчасової споруди - металевого контейнеру.

Ухвалою Шацького районного суду від 16 листопада 2017 року проведено заміну первісного відповідача ОСОБА_2 на відповідача ОСОБА_1.

Рішенням Шацького районного суду від 16 листопада 2017 року в задоволенні позову Шацького районного споживчого товариства до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Шацька селищна рада Шацького району Волинської області відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Волинської області від 05 березня 2018 року рішення суду від 16 листопада 2017 року в даній справі скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Шацьким РВ УМВС України у Волинській області від 18 вересня 1996 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_2) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована в АДРЕСА_1, на якій знаходиться металевий контейнер, орієнтовною площею 40 м. кв., шляхом демонтажу тимчасової споруди - металевого контейнеру.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Шацького районного споживчого товариства 1600 гривень судового збору за подання позовної заяви та 1760 гривень за подання апеляційної скарги.

На адресу Апеляційного суду Волинської області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Апеляційного суду від 05 березня 2018 року.

Заява мотивована тим, що він є власником тимчасової споруди -металевого контейнера, який розміщений на фундаменті, якого відповідно до постанови апеляційного суду ухвалено демонтувати, при цьому резолютивна частина судового рішення не містить ніякої інформації про необхідність збереження права усіх сторін, а тому вона є незрозумілим для нього.

Апеляційний суд, згідно ч. 3 ст. 271 ЦПК України, вивчивши матеріали, поданої ОСОБА_1 заяви, прийшов до висновку про відсутність необхідності виклику у судове засідання учасників справи.

Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Перевіривши доводи поданої відповідачем ОСОБА_1 заяви, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у роз'ясненні судового рішення.

Як роз'яснено у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14 роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

З наведеного вбачається, що роз'яснення судового рішення має бути зумовленим його нечіткістю, незрозумілістю для осіб щодо яких його постановлено та для тих осіб, що займаються його виконанням. Суть полягає у тому, що суд має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Ухвалюючи судове рішення від 05 березня 2018 року, апеляційний суд захистив права позивача, як орендаря земельної ділянки, на вільне користування та розпорядженням своїм майном (земельною ділянкою), шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована в АДРЕСА_1 на якій знаходиться металевий гараж шляхом демонтажу тимчасової споруди.

Як вбачається зі змісту постанови Апеляційного суду Волинської області від 05 березня 2018 року у даній справі, про роз'яснення якої просить заявник, постанова викладена у відповідності до вимог ст. 382 ЦПК України, а її резолютивна частина є чіткою, зрозумілою і такою, що не припускає іншого тлумачення, в мотивувальній частині рішення чітко встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини з наведенням мотивів прийнятого рішення, а також норми матеріального права, що регулюють вказані правовідносини.

Зміст заяви про роз'яснення судового рішення містить лише цитування норм процесуального права, які регулюють порядок вирішення заяви про роз'яснення судового рішення, а також цитування рішень Європейського Суду з прав людини, без будь-якого узагальнення та твердження щодо інформації що у них викладена, яка б стосувались даного спору.

Вказівка заяви про відсутність у резолютивній частині постанови апеляційного суду інформації про необхідність збереження прав усіх сторін ( як причина незрозумілості судового рішення) є безпідставною, оскільки приписи ЦК України, а зокрема ч. 2 ст. 13 даного кодексу визначає межі здійснення цивільних прав відповідно до яких при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Відтак самим Законом передбачено баланс прав та інтересів учасників справи щодо меж здійснення своїх прав.

Подана відповідачем ОСОБА_1 заява про роз'яснення постанови Апеляційного суду Волинської області від 05 березня 2018 року у справі за позовом Шацького районного споживчого товариства до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шацька селищна рада Шацького району Волинської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою не підлягає до задоволення, а постанова апеляційного суду - роз'ясненню.

З огляду на зазначене, керуючись ст. 271, 389-390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Апеляційного суду Волинської області від 05 березня 2018 року в цивільній справі за позовом Шацького районного споживчого товариства до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шацька селищна рада Шацького району Волинської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складання і протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий:

Судді: