Рішення № 74606105, 23.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року м.Київ № 810/541/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про надання дозволу на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю),

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та просить суд надати дозвіл на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) стосовно потужностей з виробництва молочних продуктів відповідача (АДРЕСА_2).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що до 31.12.2018 позапланові заходи державного нагляду, здійснюються органами державного нагляду з підстав визначених Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728 (надалі - Закон № 1728) до яких відносяться також і рішення суду. Зазначає, що відповідачем було порушено вимоги з виробництва продуктів харчування та для підтвердження та перевірку даних, які надійшли та для вжиття належних заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення до відповідальності винних, просить суд надати дозвіл для проведення позапланової перевірки.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності у порядку письмового провадження.

Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами даної статті суд вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 провадження у справі було відкрито та за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області надійшов лист Прокуратури Київської області від 21.12.2017 № 1095 вих.17 щодо проведення перевірки фактів порушень законодавства у сфері безпечності харчових продуктів та окремих показників їх якості суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1) при виробництві масла солодковершкового «Селянське 72,5%», на потужностях, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, які викладені у зверненні Головного управління розвитку та супроводження І матеріального забезпечення Збройних Сил України від 12.12.2017 № 408/8/4776.

У вказаному зверненні зазначено, що в зв'язку з виникненням спалаху гострих кишкових інфекцій у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна (надалі - КВЛ), 23.11.2017 представниками Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України було здійснено перевірку якості харчових продуктів та умов їх зберігання на продовольчому складі КВЛ.

В ході перевірки були відібрані зразки харчових продуктів, в тому числі масла, солодковершкового «Селянське 72,5%» вищевказаного виробника, які могли спричинити спалах гострої кишкової інфекції, для подальшого їх дослідження за показниками безпечності та якості в Центрі безпечності харчових продуктів та ветеринарії (військова частина А-3466).

Відповідно до протоколів випробувань від 30.11.2017 № 3642 та № 3645 встановлено, що зразки від партій масла вершкового «Селянське 72,5%» вагою 60,0 кг (дата виготовлення 30.10.2017) та вагою 24,0 кг (дата виготовлення 07.11.2017) не відповідають вимогам до показників безпечності та якості, що передбачені ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове», а саме: виявлено мезофільні аеробні мікроорганізми, бактерії групи кишкових паличок (коліформ), дріжджі, плісняві гриби та патогенні мікроорганізми (бактерії роду Сальмонела). Фізико-хімічні показники свідчать про наявність жирів рослинного походження, що не допускається вимогами вищезазначеного стандарту.

Також 01.12.2017 було здійснено повторний відбір зразків харчових продуктів з вищевказаних партій, за результатами повторних лабораторних досліджень (протоколи випробувань від 11.12.2017 № 3669 та від 12.12.2017 № 3673) виявлено порушення значень параметрів безпечності та якості за тими ж показниками.

На думку позивача, аналіз звернення Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України свідчить про те, що для об'єктивного та всебічного його розгляду необхідно провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) стосовно потужностей з виробництва молочних продуктів ФОП ОСОБА_1, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 177/97 (надалі - Закон № 177) законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів складається з Конституції України, цього Закону, інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього. Законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів повинно відповідати положенням цього Закону. У разі невідповідності законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів положенням цього Закону застосовуються положення цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 177 дія цього Закону поширюється на санітарні заходи, об'єкти санітарних заходів; вимоги до окремих показників якості харчових продуктів, у тому числі вимоги щодо інформування споживачів про властивості харчових продуктів, включаючи рекламу харчових продуктів; операторів ринку та потужності; систему державного контролю.

Статтею 4 вказаного Закону № 177 державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров'я та інтересів споживачів. Держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом: встановлення санітарних заходів; встановлення вимог до окремих показників якості харчових продуктів; державної реєстрації визначених цим Законом об'єктів санітарних заходів; видачі, припинення, анулювання та поновлення експлуатаційного дозволу; інформування та підвищення обізнаності операторів ринку і споживачів щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів; встановлення вимог щодо стану здоров'я персоналу потужностей; участі у роботі відповідних міжнародних організацій; здійснення державною контролю; притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Статтею 12 Закону № 177 визначено, що державний контроль за харчовими продуктами та/або іншими об'єктами санітарних заходів здійснюється виключно компетентним органом.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (надалі - Положення № 667) державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Пунктами 3, 4, 6, 7 Положення № 667 визначено, що основним завданням Держпродспоживслужби, зокрема, є реалізація державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Відповідно до покладених на неї завдань у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів: Держпродспоживслужба здійснює у межах повноважень, передбачених законодавством, державний нагляд (контроль), зокрема, щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Для виконання покладених на неї завдань має право вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області є територіальним органом Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877 (надалі Закон № 877).

Частиною 1 ст. 6 згаданого Закону № 877 визначено підстави для здійснення позапланових заходів, а саме:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу;

неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Крім того, позивач посилається на ст. 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728 (надалі - Закон № 1728), який визначає, що 31.12.2018 позапланові заходи державного нагляду (контролю), здійснюються органами державного нагляду (контролю):

з підстави, передбаченої ч. 2 цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба);

за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

за рішенням суду;

у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;

у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Однак, позивачем не було наведено підстави згідно яких він, як суб'єкт владних повноважень та центральним органом виконавчої влади не може призначити та здійснити такий захід для встановлення обставин, що викладенні у позовній заяві та належним чином, документально не підтверджено, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б вказували на проведення позапланового заходу саме за рішенням суду.

На думку суду у Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області є належні повноваження, як у центрального органу виконавчої влади для об'єктивного та всебічного розгляду звернення Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України та проведення західу державного нагляду (контролю) стосовно потужностей з виробництва молочних продуктів ФОП ОСОБА_1

Статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав, що зумовлювали б винесення рішення суду для належного виконання обов'язків у сфері державного нагляду (контролю).

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.