Рішення № 74605614, 29.05.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 травня 2018 р. Справа № 802/974/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Переветрака В.В.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Малик Я.С.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниця про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

28 березня 2018 року ОСОБА_3 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниця в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії по втраті годувальника та зобов'язати провести перерахунок пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції від 12 липня 2001 року, на підставі довідки прокуратури Вінницької області № 18-ф-11 від 18.01.2018 року, виходячи з розрахунку 60% від середньої заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, починаючи з 22.01.2018 року.

В своєму позові ОСОБА_3 зазначала, що з липня 2013 року отримує пенсію по втраті годувальника, згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

В січні 2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі довідки прокуратури Вінницької області про заробітну плату №18-Ф-11.

Рішенням від 28.02.2018року №881 Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці в задоволені заяви позивача перерахунок пенсії, на підставі довідки прокуратури Вінницької області про заробітну плату №18-Ф-11, відмовлено.

Позивач вважає відмову відповідача неправомірною, в зв'язку з чим звернулась до суду з цим позовом.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач вказує, що має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній на момент призначення пенсії, яке може бути реалізовано шляхом власного звернення із заявою про перерахунок пенсії з довідкою про актуальну заробітну плату працівників прокуратури, та не залежить від обставини прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про умови та порядок призначення пенсії працівникам прокуратури. Крім того вказує, що застосування відповідачем у своєму рішенні норм Закону України "Про прокуратуру" №76-VІІІ в редакції від 28.12.2014 року, є звуженням змісту та обсягу існуючих прав позивача, та є порушенням гарантованих прав визначених статями 22, 64 Конституції України.

Ухвалою суду від 03.04.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 17.04.2018 року в письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи).

16.04.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №14928), в якому відповідач вказує на необґрунтованість позовних вимог позивача, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а відтак пенсії з 01.06.2015 не призначаються, а призначені раніше не перераховуються.

При цьому, на даний час Кабінетом Міністрів України не визначено механізму умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, та відсутній відповідний нормативно-правовий акт, який регулював це питання.

Ознайомившись із наданим представником відповідача відзивом на позовну заяву, а також вивчивши матеріали справи, ухвалою суду від 17.04.2018 року відкладено розгляд справи та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.05.2018 року.

Ухвалою суду від 22.05.2018 року заяву представника позивач про уточнення позовних вимог від 17.05.2018 року повернуто заявнику.

Протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 29.05.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення адміністративного позову.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позов не обґрунтованим так таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, позивачці призначено пенсію по втраті годувальника, який працював на посаді слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Вінницької області, згідно Закону України «Про прокуратуру».

Згідно довідки № 18-Ф-11 від 18.01.2018 року, виданої прокуратурою Вінницької області, вбачається, що чоловік позивачки - ОСОБА_4 працював у прокуратурі Вінницької області, заробітна плата за даною посадою з 01.10.2017 року складає від 24632,32 грн. до 31607,04 грн. (а.с.10).

22 січня 2018 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника у зв'язку з підвищенням окладів робітників прокуратури, додавши довідку про заробітну плату № 18-Ф-11 від 18.01.2018 року.

Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці Рішенням від 28.02.2018 року № 881 повідомило позивача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148 до дня внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» щодо пенсійного забезпечення діють норми статті 86 Закону України «Про прокуратуру», пунктом 20 якої передбачено що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На даний час це питання не врегульоване Кабінетом Міністрів України.

Не погодившись з цією відмовою позивач звернулась до суду

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

Частина 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній станом на час призначення пенсії по втраті годувальника) передбачала, що членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 80 відсотків - на двох і більше членів сім'ї.

Частина 18 цієї ж статті визначала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII внесено зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

15 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) згідно Розділу ХІІ «Прикінцевих положень» якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

За правилами частини дев'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був гарантований статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ при призначені пенсії по втраті годувальника, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Однак, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника (січень 2018року) Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

За таких обставин, враховуючи вищевказані норми, суд приходить до висновку, що з 15.07.2015 відсутній порядок та умови перерахунку пенсій згідно Закону №1697-VII, визначений Кабінетом Міністрів України, у зв'язку з чим підстав для перерахунку пенсій немає.

При цьому, суд звертає увагу, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника позивача не призвела до зменшення розміру пенсії, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Також, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, яке діє на час їх виникнення, було чинним та неконституційним не визнавалось.

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю визначення Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу у зв'язку із втратою годувальника на підставі довідки, наданою прокуратурою Вінницької області №18-Ф-11 від 18.01.2018 згідно ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення пенсії.

За наведеного вище, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень ст. 139 КАС України, судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905)

Повний текст судового рішення виготовлено 12.06.2018 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович