Рішення № 74605202, 05.06.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/828/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Голядинця М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Ковельське ОУПФУ, відповідач) про скасування рішення, оформленого листом від 08.12.2017 № 14919/02-21-21 та зобов'язання призначити ти виплачувати пенсію за віком за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку на чотири роки згідно з абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 27.11.2017.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомлення сторін відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Судове засідання призначено на 10:30 год. 05.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку на чотири роки згідно з абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте відповідач відмовив позивачу у призначенні такої пенсії з тих підстав, що останнім не надано додаткових документів для підтвердження стажу роботи за Списком №2.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням, оскільки в період з 04.04.1988 по 02.01.1990 працював електрозварником ручної зварки в Луцькому спеціалізованому управлінні треста «Промхімсантехмонтаж», з 05.04.1990 по 01.10.1990 - газозварником у Ковельському машинобудівному технікумі, з 14.10.1990 по 31.12.1991 зварником в Кооперативі «Металіст», з 03.05.1995 по 24.07.1999 газозварником в Луцькому спеціалізованому управлінні треста «Промхімсантехмонтаж» та з 30.12.2002 по 01.10.2007 електрозварником в Ремонтному житлово-комунальному підприємстві №2, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Згідно із записами у трудовій книжці він має 28 років 6 місяців 5 днів страхового стажу, із них у шкідливих умовах 12 років 5 місяців 4 дні, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З врахуванням наведеного просив позов задовольнити.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 52-56) відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що при зверненні за призначенням пенсії позивач не надав документів, необхідних для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 в повному обсязі.

Із наданих позивачем документів вбачається, що довідка про підтвердження пільгового стажу ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» не видана, оскільки атестація робочих місць, яка була проведена відповідно до наказу №3 від 16.01.2005 відповідно до висновків державної експертизи від 27.03.1998 № 05-3/13-1 визнана недійсною, така довідка не видана і Ремонтним житлово-комунальним підприємством №2, тому що немає підтверджуючих документів про проведення атестації робочих місць. Інших документів про підтвердження пільгового стажу роботи за Списком №2 позивачем надано не було.

Відтак, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для врахування до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи на посаді електрозварника, газозварника згідно з записами трудової книжки немає підстав.

В зв'язку з чим вважає, що відповідачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №2 із зменшенням пенсійного віку на чотири роки згідно з абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні повністю.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 04.04.1988 по 02.01.1990 працював у Луцькому спеціалізованому управлінні № 536 треста «Промхімсантехмонтаж» за посадою електрозварник, з 05.04.1990 по 01.10.1990 працював газозварником у Ковельському машинобудівному технікумі, з 14.10.1990 по 31.12.1991 зварником в Кооперативі «Металіст», з 03.05.1995 по 24.07.1999 газозварником в Луцькому спеціалізованому управлінні треста «Промхімсантехмонтаж» та з 30.12.2002 по 01.10.2007 електрозварником в Ремонтному житлово-комунальному підприємстві №2, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1, довідкою про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» від 27.09.2016 № 519, довідкою Ковельського промислово-економічного коледжу від 08.11.2016 № 881 та довідкою Ремонтного житлово-комунального підприємства №2 від 26.04.2018 № 3 (а.с. 8-10, 12-13,17).

27.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до Ковельського ОУПФУ з письмовою заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку на чотири роки згідно з абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та подав відповідні документи (а.с. 33). Вказану заяву з поданими документами прийнято та у розписці-повідомленні зазначено про необхідність подання до 27.02.2018 довідок про пільговий стаж, наказів про підсумки атестації робочих місць (а.с. 34).

Листом від 08.12.2017 № 14919/02-21-21 Ковельське ОУПФУ повідомило позивача про те, що за результатами розгляду його заяви від 27.11.2017 управлінням прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком за Списком №2 із зменшенням пенсійного віку на чотири роки згідно з абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 тривалістю не менше 10 років. Згідно з наданою довідкою №519 від 27.09.2017 виданою ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» стаж роботи за Списком №2 становить 1 рік 8 місяців 28 днів (а.с. 11).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з абзацами 16, 19 пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Отже, позивачу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 із зменшенням пенсійного віку на чотири роки згідно з абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV необхідно підтвердити 26 років 6 місяців страхового стажу та 10 років стажу роботи за Списком №2.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач відмовляючи ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 із зменшенням пенсійного віку на чотири роки згідно з абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виходив з того, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи на пільгових умовах за Списком №2 тривалістю не менше 10 років.

З такими твердженнями суд погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, розділом ХХХІІ «Загальні професії» передбачені посади газозварників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок № 442) та установлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку № 442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Згідно з пунктом 4.1. Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Пунктом 4.5. цього Порядку визначено, що якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Тобто необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ є виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

Із записів трудової книжки позивача вбачається, що в період з 04.04.1988 по 02.01.1990 ОСОБА_1 працював у Луцькому спеціалізованому управлінні № 536 треста «Промхімсантехмонтаж» за посадою електрозварник, з 05.04.1990 по 01.10.1990 працював газозварником у Ковельському машинобудівному технікумі, з 14.10.1990 по 31.12.1991 зварником в Кооперативі «Металіст», з 03.05.1995 по 24.07.1999 газозварником в Луцькому спеціалізованому управлінні треста «Промхімсантехмонтаж» та з 30.12.2002 по 01.10.2007 електрозварником в Ремонтному житлово-комунальному підприємстві №2.

Для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення позивачем була надана довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» від 27.09.2016 № 519. в якій зазначено, що ОСОБА_1 в період з 04.04.1988 по 02.01.1990 працював на посаді електрозварника, що передбачено Списком №2 розділу ХХХІІ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (стаж роботи за Списком №2 становить 1 рік 08 місяців 28 днів) (а.с. 59).

Вказаний стаж відповідачем було зараховано позивачу до пільгового за Списком № 2.

Що стосується інших періодів роботи, то на думку суду, відповідачем правомірно їх не було зараховано до пільгового стажу, виходячи і з наступного.

В довідці ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» від 27.09.2016 № 521 зазначено, що довідку про пільговий стаж за період роботи з 14.09.1993 року по 29.07.1999 року видати немає можливості, оскільки атестація робочих місць була проведена відповідно до наказу № 3 від 16.01.1995 і згідно з висновками державної експертизи від 27.03.1998 № 05-3/13-1 визнана недійсною (а.с. 59).

Водночас у довідці Ремонтного житлово-комунального підприємства №2 від 01.11.2016 також зазначено, що довідку про пільговий стаж видати неможливо, тому що немає підтверджуючих документів про проведення атестації робочих місць (а.с. 60).

У довідці Ковельського промислово-економічного коледжу від 08.11.2016 № 881 зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працював з 05.04.1990 по 01.10.1990 газозварником четвертого розряду у Ковельському машинобудівному технікумі. Відомостей щодо атестації робочого місця не зазначено (а.с. 61).

Тобто, як вбачається, із наданих до Ковельського ОУПФУ довідок про підтвердження пільгового стажу, в них відсутні відомості про атестацію робочого місця позивача щодо несприятливих умов праці та виконання ним робіт, що містяться в Списку № 2, що в свою чергу виключає можливість зарахування даних періодів роботи до пільгового стажу

Аналогічна правова позиція з приводу спірних правовідносин висловлена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 489/1613/17, від 23.01.2018 у справі № 732/2003/14, від 30.01.2018 у справі № 506/384/17 та від 30.01.2018 у справі № 462/1675/14-а.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що записи в трудовій книжці підтверджують його як загальний стаж роботи так і пільговий, оскільки в них зазначено лише де позивач працював та на якій посаді. Однак в них відсутні будь-які відомості, які б свідчили про його право на пільгову пенсію.

Таке право може бути підтверджено і уточнюючими довідками підприємств на яких працював позивач щодо умов роботи та атестації робочих місць. Позивач подав самостійно довідки, які як зазначено вище, таких відомостей не містили.

Також не може бути взято судом до уваги твердження позивача про те, що пенсійним фондом самостійно не витребувано довідок, які б підтверджували пільговий стаж та те, що відмова не містить посилань на причини з яких було відмовлено позивачу в призначенні пенсії, виходячи з наступного.

Надання відповідних уточнюючих довідок щодо підтвердження пільгового стажу можливе і самим заявником. У розписці - повідомленні від 27.11.2017 Ковельським ОУПФУ повідомлено позивача про недостатність документів для призначення пенсії та необхідності подання довідок про пільговий стаж, наказів про атестацію робочих місць.

Представлені ОСОБА_1 відповідачу довідки таких відомостей не містили.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Тобто, витребування документів не є безумовним обов'язком відповідача, а його правом, яке повинно реалізовуватися, виходячи із конкретних обставин, чого в даному випадку не було, оскільки на підставі поданих позивачем документів Ковельське ОУПФ могло прийняти відповідне рішення щодо можливості чи неможливості призначити пенсію ОСОБА_1 за результатами поданої ним заяви.

Рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на Списком №2 містить посилання на відповідні норми законодавства, які регламентують призначення даного виду пенсії та підстави, з яких у її призначенні ОСОБА_1 було відмовлено.

Враховуючи те, що позивачем не було підтверджено наявність в нього пільгового стажу в кількості 10 років, відповідач із дотриманням вимог вищезазначених нормативних актів правомірно відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 із зменшенням пенсійного віку на чотири роки згідно з абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач довів правомірність свого рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 із зменшенням пенсійного віку на чотири роки згідно з абзацом 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 11 червня 2018 року.