Постанова № 74604783, 11.06.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/48/18 Провадження №33/773/229/18 Суддя в 1 інстанції: Логвинюк І. М. Категорія:ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., при секретарі Павловій Н.А., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, його захисника - адвоката Прадищука Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 не працюючого, на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 березня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та судового збору в дохід держави у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_3 визнано винним за те, що він 31 грудня 2017 року о 01 год. 55 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Володимирській в м.Ковелі Волинської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка була подана за допомогою проблискових маячків червоного та синього кольорів та спеціального звукового сигналу та відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, порушив вимоги п.2.4, п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП. Вважає, що суд першої інстанції не дослідив всіх обставин справи та посилаючись на показання свідків передчасно прийшов до висновку про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП. Посилається на той факт, що суддя, всупереч вимог ст.285 КУпАП, порушила таємницю нарадчої кімнати.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, думку апелянта ОСОБА_3 та його захисника Прадищук Л.М., які підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, закрити провадження по справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджено зібраними у справі і дослідженими судом доказами. Зокрема, протоколами про адміністративні правопорушення серії АБ2 № 537957 та АБ2 №537958 від 31.12.2017р. (а.с.1,10) стверджено про невиконання ОСОБА_3 вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу та відмову від проходження огляду на стан сп'яніння .

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій №878 від 31.12.2017 року складеного лікарем Ковельської ЦРЛ ОСОБА_4, підтверджено про відмову ОСОБА_3 від медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.3,60).

Працівники поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в своїх рапортах від 31.12.2017 року (а.с.5,6) та в суді першої та апеляційної інстанцій підтвердили, що автомобіль марки «ВАЗ» не зупинився на їх вимогу, в подальшому під час переслідування був зупинений та виявлено, що ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Надалі останній виявив бажання їхати до медичного закладу для проходження медогляду, однак в лікувальному закладі відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Дані обставини підтверджуються відеозаписом, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_3 пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі (а.с.113).

Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9, дані в суді апеляційної інстанції, не спростовують винуватості

ОСОБА_3 у вчинених правопорушеннях. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 друзі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та зацікавлені в уникненні відповідальності ОСОБА_3 Матір ОСОБА_9 очевидцем перебігу подій, які відбувалися 31 грудня 2017 року за участю її сина не була.

Вказані апелянтом порушення при оформленні матеріалів справи в розумінні ст.ст.256, 266 КУпАП не є такими, що тягнуть за собою скасування судового рішення.

Подання в порядку адміністративного судочинства позовів про оскарження дій посадових осіб лікувального закладу та працівників поліції не є перешкодою для встановлення об'єктивних обставин вчинених правопорушень ОСОБА_3

Для прийняття рішення у даній справі, апеляційний суд, підстав для зупинення провадження до вирішення позовів в порядку адміністративного судочинства, не вбачає.

Посилання апелянта про те, що суд при винесенні рішення послався на показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які є працівниками поліції та зацікавленими особами, а їх свідчення не можуть бути об'єктивними, не заслуговує на увагу суду.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час дачі показань в судовому засіданні, у відповідності до ст.ст.384, 385 КК України, були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень.

Посилання апелянта на те, що суддею було порушено таємницю нарадчої кімнати, є голослівним, оскільки апелянтом жодних доказів на підтвердження даного факту не було надано, суд розцінює посилання ОСОБА_3, як спробу ухилення від адміністративної відповідальності.

Інші доводи, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи апеляційним судом.

За таких обставин вважаю, висновки суду першої інстанції про порушення водієм п.п. 2.4, 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, порушення правил зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, правильними.

При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП врахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкцій ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 березня 2018 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду П.П.Борсук