Рішення № 74603959, 04.06.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13873/17

Провадження № 2/344/1566/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

04 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 опіки та піклування м.Івано-Франківська до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Івано-Франківська місцева прокуратура про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 536 виданого 09.06.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_3; скасування державної реєстрації права власності на спадкове майно ідентифікаційний номер 13642457 від 09.06.2014 року; визнання права власності на спадкове майно за дитиною-сиротою ОСОБА_4, 20.05.2012 рн на 1/3 частку власності трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м. в будинку №20 по вул. Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську,–

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 опіки та піклування м.Івано-Франківська звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Івано-Франківська місцева прокуратура про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 536 виданого 09.06.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_3; скасування державної реєстрації права власності на спадкове майно ідентифікаційний номер 13642457 від 09.06.2014 року; визнання права власності на спадкове майно за дитиною-сиротою ОСОБА_4, 20.05.2012 рн на 1/3 частку власності трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м. в будинку №20 по вул. Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську. Позовні вимоги мотивував тим, що на первинному обліку в ОСОБА_1 опіки та піклування м.Івано-Франківська з 27.01.2017 року перебуває дитина-сирота ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.02.2017 року №105 ОСОБА_4 надано статус дитини-сироти у зв’язку із смертю батька ОСОБА_5, померлого 24.09.2013 року, та матері ОСОБА_6, померлої 14.02.2017 року. В подальшому дитина влаштована на повне державне забезпечення у Долинський дитячий будинок “Теплий дім”. Малолітній ОСОБА_4 зареєстрований та має право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1. Після сметі батька малолітнього - ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, а саме: 1/3 частина трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м. в будинку №20 по вул.Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську, яка належить останньому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.06.2007 року. Малолітній ОСОБА_4 після смерті свого батька ОСОБА_5, набув, в незалежності від заповіту, право на отримання половини майна, яке належало останььому на праві власності. Матір малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_6 (померла 14.02.2017 року), як законний представник дитини, не прийняла в порядку спадкування за законом від ОСОБА_5 (батька) обов’язкову частку на спільного сина. А тому, ОСОБА_4 після смерті свого батька ОСОБА_5 має право на отримання половини частки майна (обов’язкова частка), яке належало померлому, як спадкоємець першої черги. Однак, малолітній ОСОБА_4 не може реалізувати своє право на спадкування за законом, оскільки свідоцтво про право на спадщину - 1/3 частину квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м. в будинку №20 по вул.Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську, оформив в повному обсязі на себе ОСОБА_2, який є батьком покійного ОСОБА_5 та дідусем малолітнього ОСОБА_4, який в добровільному порядку повернути майно малолітньому ОСОБА_4 відмовляється. Просить скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом серія та номер 536 виданого 09.06.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_3; скасувати державну реєстрацію права власності на спадкове майно ідентифікаційний номер 13642457 від 09.06.2014 року; визнати право власності на спадкове майно за дитиною-сиротою ОСОБА_4, 20.05.2012 рн на 1/3 частку власності трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м. в будинку №20 по вул. Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську.

Представник позивача ОСОБА_1 опіки та піклування м.Івано-Франківська вимоги заявленого позову підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задоволити в повному обсязі, не заперечила щодо винесення заочного рішення (а.с. 53).

Відповідач ОСОБА_2, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Івано-Франківської місцевої прокуратури в судове засідання не з’явились з невідомих суду причин, хоча про день та час слухання справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 50-52, 49).

З урахуванням думки представника позивача та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши всі докази в їх сукупності, судом встановлено.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 27.01.2017 року №79038175, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, б/н, від 19.06.2007 року, виданого госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду, належить на праві приватної власності 1/3 частка трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м., в будинку №20 по вул. Будівельників в м.Івано-Франківську (а.с. 19, 20).

Відповідно до повторного свідоцтва про народження Серії І-НМ №333005 від 22.02.2017 року батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 6).

24.09.2013 року помер ОСОБА_5 у віці 37 років, про що 24.09.2013 року складено відповідний актовий запис №1427, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7 І-НМ №244788 (а.с. 9).

14.02.2017 року померла ОСОБА_6 у віці 34 роки, про що 15.02.2017 року складено відповідний актовий запис №284, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7 І-НМ №244787 (а.с. 8).

Згідно копії Індивідуальної програми реабілітації інваліда №79 (вікова категорія від 0 до 18 років) ЛКК МДКЛ від 19.04.2016 року, Висновку про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини Комунального закладу “Міська дитяча клінічна лікарня” від 03.02.2017 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено діагноз: ОСОБА_8 (а.с. 10-12).

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.02.2017 року №105 надано статус дитини-сироти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку із смертю матері (свідоцтво про смерть за актовим записом №284 від 15.02.2017 року, видане Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франкіській області) та батька (свідоцтво про смерть за актовим записом №1427 від 24.09.2013 року, видане Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франкіській області). Вирішено: вжити заходи щодо подальшого влаштування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває в Івано-Франківському міському соціально-реабілітаційному центрі матері та дитини “Містечко милосердя ОСОБА_9”, до сімейних форм виховання або на повне державне забезпечення; зберегти право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 до досягнення дитиною повноліття, та переоформити на малолітнього належну йому за законом спадщину після смерті батька (а.с. 13).

Згідно копії Довідки №02-02/639 КП “Муніципальна інвестиційна управляюча компанія” від 08.02.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 в числі інших осіб зареєстрований ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Відповідно до копії Акта про факт передачі дитини від 24.03.2017 року Івано-Франківським міським соціально-реабілітаційним центром матері та дитини “Містечко милосердя ОСОБА_9” передано дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_10, директору Долинського дитячого будинку “Теплий дім” (а.с. 15-16).

11.05.2017 року та 26.05.2017 року Службою у справах дітей направлено ОСОБА_2 листи, відповідно до яких з метою захисту житлових прав його онука-сироти ОСОБА_4, 20.05.2012 року, запрошено ОСОБА_2 прийти в відділ з питань опіки та піклування служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 18.05.2017 року, 01.06.2017 року з 14:00 до 17:00 год. за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Грушеського, 21 (а.с. 17, 18).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 20.02.2017 року №80702426, 1/3 частка трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м., в будинку №20 по вул. Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 536 виданого 09.06.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_3; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 13642457 від 09.06.2014 року, приватний нотаріус Івано-Франківського МНО ОСОБА_3 (а.с. 21-24).

Статтею 12 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Ч.1 ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1. ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. А ч.3 цієї статті передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Частиною 4 статті 1268 ЦК України зазначено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою – четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Отже, для малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також тих, цивільна дієздатність яких обмежена, законодавець робить виняток і незалежно, де і з ким вони проживають і чи подали заяву до нотаріуса про прийняття спадщини у встановлений законом строк, вони вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо їх представники від спадщини не відмовилися.

Жодних належних та допустимих доказів наявності заяви матері малолітнього ОСОБА_4 — ОСОБА_6, померлої 14.02.2017 року, про відмову від прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 — відсутні, а тому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, що прийняв спадщину після померлого батька ОСОБА_5.

У відповідності з ч.1 ст.1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частина друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.

За змістом п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини. У разі порушення права спадкоємців на обов'язкову частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов'язкову частку.

Згідно з роз'ясненнями, вказаними у пункті 27 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до статті 1301 ЦК, свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Таким чином, оскільки малолітній син померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 прийняв спадщину після померлого батька, у звязку з видачею свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачу ОСОБА_2, який також є спадкоємцем ОСОБА_4Р та належним чином прийняв спадщину, порушено право на спадщину малолітнього сина померлого, суд приходить до висновку про необхідність скасування свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 536 виданого 09.06.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_3; скасування державної реєстрації права власності на спадкове майно ідентифікаційний номер 13642457 від 09.06.2014 року. А тому в цій частині заявлені позовні вимоги є підставними, обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про визнання права власності на спадкове майно за дитиною-сиротою ОСОБА_4, 20.05.2012 рн на 1/3 частку власності трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м. в будинку №20 по вул. Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську, то суд вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є батьком ОСОБА_5, який помер 24.09.2013 року, та дідом малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 обставини визнаються учасниками справи, а тому не підлягають доказуванню відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст.1, 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV, непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 народився 13.11.1944 року, що підтверджується з копією паспорта громадянина України Серії СЕ 051082 від 10.08.2001 року (а.с. 35), тобто є непрацездатним батьком померлого ОСОБА_5, то суд приходить до висновку, що відповідач має право на обов’язкову частку в спадковому майні після смерті його сина ОСОБА_5, а саме на половину від належної ОСОБА_5 1/3 частки трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м. в будинку №20 по вул. Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську.

Оскільки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, є малолітнім сином ОСОБА_5 згідно повторного свідоцтва про народження Серії І-НМ №333005 від 22.02.2017 року, який помер 24.09.2013 року, то суд приходить до висновку, що малолітній ОСОБА_4 має право на обов’язкову частку в спадковому майні після смерті його батька ОСОБА_5, а саме: на половину від належної ОСОБА_5 1/3 частки трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м. в будинку №20 по вул. Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовну вимогу про визнання права власності на спадкове майно за дитиною-сиротою ОСОБА_4, 20.05.2012 рн на 1/3 частку власності трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м. в будинку №20 по вул. Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську, слід задоволити частково, визнати право власності на спадкове майно за дитиною-сиротою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/6 частку трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м. в будинку №20 по вул. Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А тому з відповідача слід стягнути в дохід держави 3*640,00 грн. = 1 920,00 грн. судового збору.

На підставі ст.ст. 1216-1218, 1241, 1258, 1261, 1268, 1280 ЦК України, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/0-13 “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування”, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 2, 4, 10, 12, 77-82 ЦПК України, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 опіки та піклування м.Івано-Франківська до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Івано-Франківська місцева прокуратура про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 536 виданого 09.06.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_3; скасування державної реєстрації права власності на спадкове майно ідентифікаційний номер 13642457 від 09.06.2014 року; визнання права власності на спадкове майно за дитиною-сиротою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/3 частку власності трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м. в будинку №20 по вул. Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську — задоволити частково.

Скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом серія та номер 536, видане 09.06.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_3 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Скасувати державну реєстрацію права власності на спадкове майно ідентифікаційний номер 13642457 від 09.06.2014 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_3

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частку трьохкімнатної квартири №87 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м. в будинку №20 по вул. Івана Павла ІІ в м.Івано-Франківську, після смерті ОСОБА_5, який помер 24.09.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 - на користь стягувача Державної судової адміністрації України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795, з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУДКС України в м.Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106 — 1 920 грн. 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 12.06.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.