Рішення № 74603937, 05.06.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13512/17

Провадження № 2/344/1528/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

05 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої — судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача — виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №1 по вул. Г.Хоткевича, 35 в м.Івано-Франківську,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №1 по вул. Г.Хоткевича, 35 в м.Івано-Франківську. Позовні вимоги мотивувала тим, що вона зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1, основним квартиронаймачем якої є брат її покійної матері ОСОБА_3 — ОСОБА_4, який давно помер. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за вказаною адресою, однак більше 10 років там не проживає, оскільки перебуває за кордоном і намірів повертатись на Україну не має. Жодних особистих речей відповідача в квартирі немає, витрати на утримання квартири не несе. Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою №1 по вул. Г.Хоткевича, 35 в м.Івано-Франківську.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.04.2018 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №1 по вул. Г.Хоткевича, 35 в м.Івано-Франківську, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача — виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

Позивачка ОСОБА_1 вимоги заявленого позову підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задоволити в повному обсязі. Не заперечила щодо винесення заочного рішення (а.с. 53).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.60).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача — виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради при винесенні рішення покладалась на розсуд суду (а.с. 54).

З урахуванням думки позивачки та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права користування нерухомим майном внаслідок чого ОСОБА_1 позивається про його відновлення, шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Згідно довідки виписки з будинкової книжки про реєстрацію та склад сім’ї №02-02/4674 КП “Муніципальна інвестиційна управляюча компанія” від 02.10.2017 року, за адресою: АДРЕСА_1, в числі інших осіб зареєстрований ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 Будинок належить міськвиконкому, квартира не приватизована (а.с. 30).

Відповідно до довідки №02-02/8708 КП “Муніципальна інвестиційна управляюча компанія” від 24.10.2016 року ордер на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з ЖЕО-8 не переданий в КП “МІУК”, втрачений при невідомих обставинах (а.с. 29).

Згідно копії відповіді Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради від 11.02.2016 року №Ц/407 за дорученням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернення ОСОБА_1 з питання видачі ордера на квартиру АДРЕСА_2, розглянуто Департаментом житлової, комунальної політики та благоустрою. При опрацюванні звернення з’ясовано, що вона довготривалий час зареєстрована у вищезазначеній квартирі. Оскільки основний квартиронаймач ОСОБА_4 помер, необхідно переукласти договір житлового найму на заначену квартиру (а.с. 11).

Відповідно до заяви від 13.10.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_5, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджують той факт, що гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1, виданий 28.12.2005 року Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області, не проживає у квартирі під номером 1 в будинку номер 35 по вулиці Хоткевича Гната в м.Івано-Франківську протягом останніх 10 (десяти) років (а.с. 31).

Позивачка ОСОБА_1, вказує, що реєстрація громадянина ОСОБА_2 у квартирі, в якій вона зареєстрована та проживає, який насправді там не проживає, перешкоджає здійсненню нею права на вільне користування і розпоряджання майном. Крім цього, нарахування сум по оплаті житлово-комунальних послуг проводиться виходячи із кількості зареєстрованих в квартирі осіб.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК Україн на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 64 Житлового кодексу УРСР встановлено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що реєстрація ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2, в якій зареєстрована та проживає ОСОБА_1, створює перешкоди у здійсненні нею права вільного користування і розпорядження вказаною квартирою, а тому його слід поновити.

Оскільки, відповідач не проживає у вищевказаній квартирі, понад строки встановлені законодавством, не несе витрати по її утриманню, а тому його слід визнати таким, що втратив право на користування приміщенням - квартирою №1 по вул. Г.Хоткевича, 35 в м.Івано-Франківську.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 150 ЖК України, ст.ст. 242, 317, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 77-80 ЦПК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача — виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №1 по вул. Г.Хоткевича, 35 в м.Івано-Франківську — задоволити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право на користування приміщенням - квартирою №1 по вул. Г.Хоткевича, 35 в м.Івано-Франківську.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 12.06.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.