Ухвала суду № 74603613, 21.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3592/16 Справа № 202/34354/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся (Колодяжна) Н.Є.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Макарова М.О., Максюти Ж.І.

при секретарі – Самокиша О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2016 року, посилаючись на його незаконність, недоведеність обставин, що мають значення та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали цивільної справи, вважає оскаржуване рішення законним, таким, що повинне бути залишене без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір від 17.08.2006 року, згідно якого Банк зобов’язався надати відповідачу у строкове платне користування грошові кошти у сумі 14105,00 грн. зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.08.2008 року.

Строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, погоджений сторонами та становить п’ять років.

Зобов’язання за даним договором було забезпечено договором поруки № 167 від 20.10.2010 року, укладеним з ПАТ «Акцент-Банк», з розміром відповідальності 10 000 грн.

В зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 15.08.2013 року заборгованість склала 61413,92 грн., а саме: 9915,07 грн. – заборгованість за кредитом; 22498,52 грн. – заборгованість по процента; 25599,67 грн. – пеня, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 2900,66 грн. – штраф (процентна складова).

Встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції, надавши належну оцінку зібраним доказам, правильно застосувавши норми матеріального права, не допустивши порушень норм процесуального права, - дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення кредитної заборгованості, у зв’язку з тим, що позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав після закінчення 5-річного строку позовної давності, передбаченого п. 6.6 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та про застосування якого заявлено відповідачем.

Посилання Банку в скарзі на те, що строк позовної давності звернення до відповідача з даним позовом ще не розпочався, а відтак не є пропущеним, - є необґрунтованими, з огляду на ч. 1 ст. 261 ЦК України згідно якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи те, що кредитний договір був укладений 17.08.2006 року, договір діяв до 15.08.2008 року, відповідачем останній платіж було здійснено у травні 2007 року, а з вимогами про стягнення заборгованості Банк звернувся тільки у жовтні 2013 року, через більше ніж п’ять років, тобто з пропуском строку позовної давності, - апеляційний суд не знаходить правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Доводи Банку щодо задоволення його вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентів та неустойки, нарахованих в межах останніх 5 років, які передували зверненню Банку до суду з позовом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки це не знаходиться у відповідності до вимог ст. 261 ЦПК України.

Крім того, надані Банком кредитні документи містять суттєві протиріччя: заява позичальника написана у 2006 році, де кредитором зазначене ЗАТ КБ «ПриватБанк», між тим, в Умовах до заяви значиться ПАТ КБ «ПриватБанк», в той час як назву на ПАТ Банк змінив в 2009 році. Наведене дає підстави вважати, що Умови не були складовою кредитного договору, укладеного між сторонами у 2006 році, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Інші доводи не впливають на законність оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, ухваленим на підставі повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи, а тому має бути залишеним без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» – відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2016 року – залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: М.О. Макаров

ОСОБА_3