Ухвала суду № 74603581, 07.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2641/16 Справа № 185/3629/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Бараннік О.П.

Категорія

07 квітня 2016 року

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2016 рік квітень 07 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Посунся Н.Є., Лисичної Н.М.,

при секретарі - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком «Бетон-Строй» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Союз» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком «Бетон-Строй» про солідарне стягнення заборгованості з боржника і поручителя, посилаючись на те, що 24 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Союз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтком «Бетон-Строй» укладено кредитний договір № 21/36-КЛТ-13, за умовами якого банк надав товариству кредит (транш) в сумі 2 520 000 доларів США на цілі, визначені у пункті 2.2 цього договору, тобто на поповнення обігових коштів та інші господарські потреби, пов’язані з веденням статутної діяльності, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтком «Бетон-Строй» зобов’язалося сплачувати проценти за користування кредитом (траншем) в розмірі 12% річних в порядку та строки, визначені в кредитному договорі і повернути наданий кредит у строк не пізніше 02 жовтня 2014 року.

Факт видачі банком кредиту (траншу) позичальнику за кредитним договором та додатковим договором № 1 підтверджується відповідною випискою з балансового особового рахунку позичальника, відкритого для обліку його заборгованості за наданим кредитом (траншем) №20626200102358, а також копією меморіального ордеру № 1 від 24.12.2013 року.

В якості забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтком «Бетон-Строй» своїх грошових зобов’язань перед банком за кредитним договором, в той же день 24 грудня 2013 року, між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Союз» та фізичною особою – громадянином України ОСОБА_2 укладено і договір поруки № 21/36-П-13, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстровано в реєстрі № 4855, та згода на укладання якого також була отримана і від дружини поручителя ОСОБА_4, шляхом надання нею нотаріусу і банку відповідної нотаріально посвідченої заяви від 24 грудня 2013 року, зареєстрованої в реєстрі за номером 4854.

Посилаючись таким чином на зазначені обставини, а також на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтком «Бетон-Строй» своїх зобов’язань по своєчасному та в повній мірі поверненню кредитних коштів перед банком належним чином не виконало, в зв’язку з чим станом на 25 березня 2015 року у нього виникла заборгованість перед банком у загальній сумі 2 668 547,94 доларів США, з яких сума наданого банком, але не повернутого позичальником кредиту складає 2 520 000 доларів США та сума нарахованих процентів за користування кредитом за період з 01.03.2014 року по 25.12.2014 року - 148 547,94 доларів США, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Союз» вимушено було звернутись з даним позовом до суду, в якому просило стягнути на свою користь у солідарному порядку з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком «Бетон-Строй» 2 668 547,94 доларів США, що станом на 25 березня 2015 року за офіційним курсом Національного банку України у еквіваленті до національної валюти України становить 62 863 039 гривень 86 копійок.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2016 року позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтком «Бетон-Строй» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. З ОСОБА_5 та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» у солідарному порядку стягнуто виниклу заборгованість за кредитним договором № 21/36-КЛТ-13 від 24 грудня 2013 року у розмірі 2 668 547, 94 доларів США, яка складається з суми неповернутого кредиту у розмірі 2 520 000 доларів США та суми нарахованих процентів за користування кредитом за період з 01 березня 2014 року по 25 грудня 2014 року у розмірі 148 547, 94 доларів США.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду та допущені порушення норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Союз» у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку обґрунтовано, згідно з процесуальним і матеріальним законом постановив рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» щодо солідарного стягнення з відповідачів на його користь виниклої заборгованості за кредитним договором № 21/36-КЛТ-13 від 24 грудня 2013 року.

Доводи ОСОБА_2 про те, що укладена між банківською установою та ним порука є припиненою з тих підставою, що у відповідності до вимог ст. 559 ЦК України до нього, як поручителя не була пред’явлена вимога, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового траншу.

Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

В той же час, як видно з матеріалів справи строк виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтком «Бетон-Строй» умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів настав 02 жовтня 2014 року. Перебіг шестимісячного строку для пред’явлення банківською установою вимог до поручителя розпочався 03 жовтня 2014 року та закінчився 02 квітня 2015 року, а з позовом до суду Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Союз» звернулося 27.03.2015 року.

Також, як видно з матеріалів справи, і на вказану відповідачем ОСОБА_2 у кредитному договорі адресу, і на адресу його дружини ОСОБА_4 Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Союз» надсилались відповідні повідомлення. Даних щодо повідомлення ОСОБА_2 банку своєї нової адреси для листування, вказаної у апеляційній скарзі, тобто м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, матеріали справи не містять.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і доводи ОСОБА_2 про те, що без його згоди між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Союз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтком «Бетон-Строй» було укладено 10 додаткових договорів до кредитного договору і що він розцінює це як фактичне збільшення обсягу відповідальності за основним зобов’язанням, оскільки як видно з умов укладеного між ним та банком договору поруки № 21/36-П-13 від 24.12.2013 року поручитель ОСОБА_2 підписуючи зазначену угоду підтвердив, що він ознайомлений зі змістом кредитного договору, не має заперечень та виражає свою згоду на забезпечення порукою виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором з усіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи й ті, що можуть бути укладені в майбутньому без укладання, будь-яких додаткових угод (додаткових договорів) до договору поруки.

Крім того, як видно з пункту 1 додаткового договору № 10 до кредитного договору № 21/36-КЛТ-13 від 24 грудня 2013 року сторони домовилися останнє нарахування процентів за користування кредитами здійснити 26 грудня 2014 року (по 25 грудня 2014 року включно), в подальшому проценти за користування кредитами не нараховувати, що свідчить про те, що у випадку не укладання даної угоди між сторонами, розмір вимог банку за нарахованими процентами за користування кредитом міг би бути значно більшим.

Таким чином, з огляду на викладене, судова колегія вважає, що вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Суд не допустив порушень матеріального та процесуального права, які могли б тягнути за собою скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 – 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути принесена касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :