Рішення № 74603131, 05.06.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1432/18

Провадження 2/206/654/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2018 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Соловйовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпро цивільну справу за правилами спрощенного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про поновлення газопостачання, відшкодування матеріальних та моральних збитків,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дніпрогаз» про поновлення газопостачання його помешкання без відшкодування збитків за їхнє припинення (з механічним пошкодженням) і відновлення газопостачання та відшкодування матеріальних та моральних збитків в розмірі 40000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 12 жовтня 2012 року відбувся монтаж газового лічильника за адресою його мешкання ІНФОРМАЦІЯ_1. На початку липня 2014 року проводилась планова перевірка технічного стану газових приладів мешканців cела де він живе. Тоді ж, йому зателефонував представник ПАТ «Дніпрогаз» з проханням прибути до свого будинку, щоб взяти участь у перевірці його газотранспортної системи. Він на цю пропозицію погодився, а представник ПАТ «Дніпрогаз» повідомив, що пізніше телефоном повідомить більш точний час. Так не дочекавшись дзвінка, він сам зателефонував представнику відповідача на що, той сказав, що приїздити вже не потрібно. Прийшовши з роботи додому, він виявив, що його домоволодіння відімкнене від газопостачання без попередження і будь-яких роз’яснень. Після цього не дочекавшись дзвінка відповідача з приводу того, які вимоги йому потрібно виконати, щоб відновити газопостачання, він на початку жовтневих холодів самостійно відновив газопостачання його газотранспортної системи, а саме відкрутив чотири бовти, зняв невеликий кусок металевої пластини, поставив бовти на місце і перевірив герметичність фланцевого з’єднання. Надалі, 03 грудня 2014 року представники відповідача зварювальним апаратом перерізали газорозподільну трубу з тих причин, що газовий котел в його будинку був встановлений самовільно та відновлення газопостачання ним здійснено без відповідного на те дозволу. Він вирішив оперативно відновити газопостачання, зібрав всі необхідні документи та підписи фахівців газового господарства, окрім підпису майстра ОСОБА_3, який вимагав від нього поміняти газовий лічильник на новий вартістю 1500,00 грн., сплатити 130 грн. та чекати тиждень не виходячи з дому спеціаліста. Після незрозумілих для нього вимог ОСОБА_3, він звернувся до керівництва ПАТ «Дніпрогаз». Однак, керівники ПАТ «Дніпрогаз» вимагали від нього для відновлення газопостачання відшкодувати збитки та виконати вимоги майстра ОСОБА_3 Вважає такі дії працівників відповідача є основною причиною позбавлення його права користування природним газом. Хоча лічильник в 2007 році він замінив на сучасний саме для того, щоб не порушувати ОСОБА_4 безпеки газопостачання. Крім того, для оформлення нового опалювального приладу та відновлення газопостачання він має всі необхідні документи. Щодо матеріальних збитків, то вони складаються з витрат у розмірі 31900,00 грн. понесених на субсидію, скраплений газ та придбання, перевезення використання вугілля. Розмір завданої моральної шкоди становить 8100,00 грн.

Ухвалою суду від 21 березня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 06 квітня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні та надав відповідь на відзив відповідно до якого зазначив, щоб уникнути судової тяганини він звертався до різних інстанцій. Після того, як ним була отримана відповідь НКРЕКП вислана 07 лютого 2018 року, він 16 березня 2018 року вже звернувся до суду з цим позовом. Щодо обгрунтування моральних збитків, то їх можливо відчути лише опинившись в його ситуації.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, надав відзив, відповідно до якого зазначив, що позивач в 2007 році у своєму домоволодінні за адресою вул. П’ятихатки, 79, самовільно без відповідного дозволу здійснив заміну газового котла. У червні 2014 року у зв’язку з проведенням планових ремонтних робіт на системі газопостачання за адресою мешкання позивача було припинено газопостачання, шляхом встановлення заглушки на вводі. Після закінчення 20 червня 2014 року ремонтних робіт, через відсутність доступу до будинку позивача для можливості зовнішнього огляду цілісності, справності газового обладнання і проведення контрольного опресування, відновити газопостачання в його домоволодінні не вдалося. Представники ПАТ «Дніпрогаз» неодноразово виїздили за адресою позивача з метою перевірки газових приладів, але доступ до газового обладнання так наданий не був. Так, 26 листопада 2014 року представниками ПАТ «Дніпрогаз» при виїзді за адресою позивача для можливості відновлення газопостачання було встановлено, що на відповідному газопроводі відсутні інвентарна заглушка та пломба, які були встановлені 05 червня 2014 року. Таким чином, позивач самовільно відновив газопостачання. 03 грудня 2014 року представниками ПАТ «Дніпрогаз» за адресою позивача було здійснено механічне від’єднання відводу газопроводу від діючого газопроводу та складено акт про припинення газопостачання. Враховуючи, що до тепер позивачем не усунуто технічні порушення, а також не відшкодовано витрати оператора ГРМ на припинення відновлення газопостачання, то його вимоги про відновлення газопостачання є необґрунтованими та безпідставними. Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки про порушення прав, як вважає позивач, йому стало відомо протягом 05 червня 2014 року – 03 грудня 2014 року. В той час, як з позовом він звернувся 16 березня 2018 року. Щодо відшкодування шкоди, то позивачем не надано відповідних доказів того, що в її завданні є вина відповідача.

Заслухавши доводи сторін, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, суд прийшов до такого.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою КМУ від 9 грудня 1999 року №2246 зі змінами та доповненнями, які діяли до 16 липня 2016 року, Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці №254 від 01 жовтня 1997 року, які діяли до 07 липня 2015 року, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕ № 2494 від 30 вересня 2015 року, Цивільним Кодексом України.

Судом встановлено, що за адресою вул. П’ятихатки,79 відкрито особовий рахунок №0310302503 ) раніше був № 508533) на ім’я ОСОБА_5

Відповідно до акту приймання внутрішньодомового господарства в експлуатацію від 25 березня 1986 року, за вищезазначеною адресою наявна плита газова (ПГ- 4) та газовий котел КС-Т-16 (а.с.48).

Як вбачається з акту перевірки, заміни та встановлення ПГЛ абонента від 31 серпня 2012 року при перевірці газових приборів по вул. П’ятихатки,79, виявлено недоліки діаметра вентклапана. КС замінений на титан. Заміна котла не узаконена. Маються технічні порушення з’єднання на муфтах та трійниках. Котел опломбований №55735196 (а.с.18).

В акті перевірки, заміни та встановлення ПГЛ від 12 жовтня 2012 року при перевірці газових приборів по вул. П’ятихатки, 79, зазначено, що кран на клапані перепломбований через грубі технічні порушення, знята пломба № 55735196 та встановлена № 33736865. Відсутнє з’єднання на муфтах і трійниках, самовільно перенесений титан в інше місце. Опуск прибору опломбований № 55807585 (а.с.19).

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги в позовній заяві зазначав, що у 2007 році за адресою свого мешкання самостійно замінив (підключив) газовий котел.

Пунктом 4.5.6 ОСОБА_4 безпеки систем газопостачання України (діяли в момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що переміщення і заміна газових приладів і апаратів проводяться СПГГ або газовими службами підприємств з урахування вимог нормативних документів і внесення змін у технічну документацію.

Аналогічні вимоги містять діючі ОСОБА_4 безпеки систем газопостачання, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року № 285, відповідно до яких, заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря) до газорозподільного підприємства суб’єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках – з оформленням виконавчо-технічної документації. Документи щодо зміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як визнавали сторони в судовому засіданні заміна (підключення) старого газового котла на новий за місцем мешкання позивача по вул. П’ятихатки,79, позивачем здійснена самостійно, без відповідного на те дозволу та технічної документації. До тепер документи щодо заміни газового котла позивачем переоформлені не були.

Крім того, дана обставина також підтверджується актом приймання передачі внутрішньодомового господарства в експлуатацію від 25 березня 1986 року, за яким за адресою позивача до тепер встановлений газовий котел КС-Т-16.

Відомості, які б свідчили про заміну позивачем котла у передбачений законом спосіб у матеріалах справи відсутні.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність факту порушення позивачем ОСОБА_4 безпеки систем газопостачання України, яке виразилося у самовільній заміні (підключенні) за місцем свого мешкання газового приладу (котла).

Відповідно до п.6.31 ОСОБА_4 надання населенню послуг з газопостачання № 2246 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), газопостачання припиняється у разі проведення планово-профілактичного обслуговування та/або капітального ремонту систем газопостачання.

Так, як вбачається з копії акту на припинення газопостачання № 1135-14 від 05 червня 2014 року, виробничо-експлоатаційною службою № 3 ПАТ «Дніпрогаз» у зв’язку з проведенням планових ремонтних робіт було припинено газопостачання за адресою вул. П’ятихатки,79, шляхом встановлення заглушки на вводі (а.с.47).

Відповідно до вимог п.п.7.23, 7.43 ОСОБА_4 безпеки систем газопостачання України № 2246, газопроводи і газове обладнання перед приєднанням до діючих газопроводів, а також після ремонту повинні підлягати зовнішньому огляду і контрольному опресуванню бригадою, яка проводить пуск газу. Пуск газу в газопровід, якщо не перевірені оглядом його цілісність, справність газового обладнання і не проведене контрольне опресування, забороняється.

По закінченню ремонтних робіт відновлення газопостачання будинку позивача по вул. П’ятихатки, 79 не відбулося у зв’язку з відсутністю у працівників ПАТ «Дніпрогаз» доступу до домоволодіння для можливості огляду газових приладів та пристроїв для перевірки їх справності, та проведення контрольного опресування газопроводу.

Згідно п. 6 ОСОБА_4 надання населенню послуг з газопостачання № 2246, газопостачання припиняється у разі самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання, зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо. У разі самовільного відновлення споживачем газопостачання здійснюється механічне від’єднання відводу газопроводу від діючого газопроводу. Про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

03 грудня 2014 року представниками ПАТ «Дніпрогаз» за адресою позивача було здійснено механічне від’єднання відводу газопроводу від діючого газопроводу та складено акт про припинення газопостачання № 2240, оскільки на ввідному газопроводі відсутні інвентарна заглушка та пломба, які були встановлені ПАТ «Дніпрогаз» 05 червня 2014 року, що свідчить про самовільне відновлення споживачем газопостачання (а.с.47).

Так, позивач у судовому засіданні та в позовній заяві зазначав та визнавав, що після відключення його будинку від газопостачання 05 червня 2014 року, він на початку жовтня цього ж року самостійно відновив його газопостачання.

Отже, враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнані сторонами не підлягають доказуванню, то факт самовільного відновлення позивачем газопостачання є доведеним.

Згідно п. 9 ОСОБА_4 надання населенню послуг з газопостачання № 2246, відновлення газопостачання здійснюється газорозподільним підприємством протягом двох робочих днів у містах та п’яти календарних днів у сільській місцевості після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству.

Аналогічні вимоги містяться в діючому Кодексі газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2496, який набрав чинності 27 листопада 2015 року та розділом VІ якого передбачено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п’яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподіл природного газу).

Отже, викладене свідчить про відсутність підстав для звільнення споживача від відшкодування завданих газопостачальній організації витрат (збитків) на припинення та відновлення газопостачання у разі самовільної заміни (підключення) газових приладів і самовільного відновлення газопостачання.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що позивачем не усунуто порушення, яке виразилося у самовільній заміні (підключенні) газового приладу (котла) та не відшкодовано ПАТ «Дніпрогаз» витрати на припинення та відновлення газопостачання, тому суд не вбачає підстав для поновлення газопостачання домоволодіння позивача без відшкодування збитків на припинення та відновлення газопостачання.

Щодо позовних вимог про відшкодування матеріальних та моральних збитків, суд зазначає таке.

Так, частина 2,4 статті 22 ЦК України передбачає, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Положеннями статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як присудження сум по відшкодуванню шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Проте, в матеріалах справи не міститься належних, допустимих та достовірних доказів того, що в результаті протиправної поведінки відповідача була нанесена шкода, не доведено причинний зв'язок між поведінкою відповідача та необхідністю несення позивачем витрат за субсидією, скрапленому газу та з придбання, перевезення, використання вугілля, не доведена його вина.

Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 22, ст. 1166 ЦК України та суті спору, у діях відповідача відсутнє правопорушення, яке б давало підстави для стягнення з нього на користь позивача майнових збитків (шкоди).

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної) прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд вважає, що під час розгляду справи позивачем не доведено, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, наявності причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою останнього та нанесеною шкодою.

Отже, вищевикладене у своїй сукупності, свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог позивача і в цій частині.

З приводу заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності, суд виходив з наступного.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Оскільки суд прийшов до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, то не потребує вирішенню заява відповідача про застосування строків позовної давності.

Що стосується розподілу судових витрат, то вони відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України компенсуються за рахунок держави, оскільки позивач відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» є особою звільненою від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2) до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. О. Кониського, 5, ЄДРПОУ 20262860) про поновлення газопостачання, відшкодування матеріальних та моральних збитків – відмовити повністю.

Судові витрати з розгляду справи – віднести за рахунок держави.

Дата складання повного судового рішення 12 червня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук