Рішення № 74602983, 12.06.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/675/18

Провадження № 2/188/378/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі Брагін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на майно,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі – відповідач) про визнання права власності на майно в порядку набувальної давності.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 23.04.2001 року між позивачем та територіальною громадою с. Миколаївка в особі відповідача, від імені якого діяв голова ОСОБА_2, було укладено договір купівлі – продажу приміщення автостанції загальною площею 57,8 кв.м на земельній ділянці земель Миколаївської сільської ради народних депутатів по вулиці Першотравнева, 178 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області. Згідно з умовами договору у власність позивача перейшло приміщення автостанції, позначене на технічному плані літерою «А». Вартість проданого приміщення склала 2500 грн. Зазначений договір купівлі – продажу був зареєстрований на Промисловій товарній біржі 23.04.2001 року за № 4/14 НДПП.

З 23.04.2001 року позивач добросовісно, відкрито та безперервно володіє і користується магазином по вул. Першотравневій, 178 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області понад 17 років. Претензій щодо його прав на наведене нерухоме майно з 2001 року та по цей день до нього ніхто не пред'являв, тобто його володіння і користування нерухомим майном є відкритим та беззаперечним.

Посилаючись на норми ч.1 ст. 344, 392 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України позивач просить визнати за ним в порядку набувальної давності право власності на нежитлове приміщення магазин, що розташований за адресою: вулиця Першотравнева, 178, с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, який складається з наступних будівель та споруд, зазначених у технічному паспорті спеціальними позначками: магазин - «А»; прибудова - «а»; прибудова - «а1»; прибудова - «а2»; свердловина - №1; зливна яма - №2; замощення - І, ІІ.

Позивач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов підтримав і просив задовольнити.

Відповідач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши надані позивачем докази, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 30 від 19.04.2001 року надано дозвіл на продаж приміщення автостанції, розташованого по вулиці Першотравневій в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, балансова вартість приміщення автостанції складає 2500 грн. (а.с. 23).

23.04.2001 року між позивачем та територіальною громадою с. Миколаївка в особі відповідача, від імені якого діяв голова ОСОБА_2, було укладено договір купівлі – продажу приміщення автостанції, загальною площею 57, 8 кв.м на земельній ділянці земель Миколаївської сільської ради народних депутатів по вулиці Першотравнева, 178 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області. За умовами договору у власність позивача перейшло приміщення автостанції, позначене на технічному плані літерою «А». Вартість проданого приміщення склала 2500 грн. Зазначений договір купівлі – продажу був зареєстрований на Промисловій товарній біржі 23.04.2001 року за № 4/14 НДПП (а.с. 17).

23.01.2001 року між позивачем та головою Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області укладено угоду про те, що в рахунок сплати 2500 грн. за придбане приміщення автостанції, позивач повинен був виконати роботи по ремонту приміщення відповідача, придбати необхідні для ремонту будівельні матеріали, фарбу тощо, придбати матеріали для благоустрою приміщення, портери, друкарську машинку та сплатити вартість робіт по ремонту цього приміщення. Термін дії угоди до 15.05.2001 року (а.с. 19).

07.05.2001 року між позивачем та головою Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області підписано акт приймання виконаних робіт, яким підтверджено, що позивачем було відремонтовано в рахунок сплати 2500 грн. за приміщення автостанції наступні кабінети відповідача: начальника ВУС; бухгалтерії; землевпорядника; секретаря; сільського голови; зал засідань; малий коридор; великий коридор. Проведено частковий ремонт опалювальної системи, виготовлено ґрати на вікна. В склад робіт входило: штукатурка стін, поклейка шпалер, фарбування стін у коридорі, фарбування вікон, дверей, труб опалювальної системи, встановлення і фарбування ґратів. Всього видатків по ремонту приміщення Миколаївської сільської ради проведено на суму 2500 грн. Підписанням зазначеного акту підтверджується те, що позивач придбав приміщення автостанції у відповідача і сплатив на його користь передбачені договором та угодою 2500 грн. виконанням робіт та придбанням будівельних матеріалів (а.с. 20).

У зв’язку з відсутністю на той час коштів та часу позивач не зареєстрував набуте ним право власності за договором купівлі – продажу нерухомого майна в КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації», з довідки якого від 09.02.2018 року № 365 вбачається, що право власності на приміщення автостанції по вул. Першотравневій, 178 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області станом на 18.04.2001 року зареєстровано за територіальною громадою в особі відповідача на підставі свідоцтва про право власності, виданого 03.04.2001 року Миколаївською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 10).

Позивачем проведено переоблаштування приміщення автостанції в магазин та здано його в експлуатацію, що підтверджується актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію (а.с. 21).

Згідно з технічним паспортом на громадський будинок магазин, виготовленим 21.12.2017 року ФОП ОСОБА_3, він складається з наступного: магазин - «А»; прибудова - «а»; прибудова - «а1»; прибудова - «а2»; свердловина - №1; зливна яма - №2; замощення - І, ІІ (а.с. 24-28).

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_3 від 18.05.2018 року № 04 обміри та обрахунок площі магазину позивача проводились відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна від 24.05.2001 року № 127 із змінами та доповненнями (додатки 6, 6.1, 6.2, 6.3, 6.4). Згідно з Інструкцією будинки для підприємств роздрібної торгівлі (абз.1) відносяться до будинків підприємств торгівлі та громадського харчування (п.6) та класифікуються як будинки та споруди громадського призначення (п. 2.3) та відповідають положенням ДБН В 2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення» (а.с. 42).

01.09.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, на якій розташований зазначений магазин, загальною площею 0,0376 га строком на 49 років. Цільове призначення земельної ділянки для комерційного використання (обслуговування торгівельного павільйону). Земельна ділянка знаходиться по вул. Першотравнева, 178 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області. Зазначений договір зареєстрований у Петропавлівській районній філії Дніпропетровського регіонального центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.09.2008 року за № 040812902607 (а.с. 11-16). Використання позивачем земельної ділянки площею 0,0376 га, розташованої за адресою: вулиця Першотравнева, 178 с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, за договором оренди, реєстраційний № 040812902607 від 01.09.2008 року, також підтверджується довідкою Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 1314 від 06.06.2018 року (а.с. 43).

Правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу (далі – ЦК) України.

Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном — протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах захист права власності та інших речових прав» можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Згідно з рекомендаціями, що містяться у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Враховуючи, що попереднім власником нерухомого майна є Миколаївська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області, то позивачем правильно визначено відповідача і заявлено позов до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району, як органу, уповноваженому управляти майном територіальної громади, де розташовано магазин, право власності на який є предметом цього позову.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 06.06.2018 року № 7 змінено поштову адресу магазину, яким володіє позивач, з № 178 по вулиці Першотравневій на №178а по вулиці Першотравневій в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 41).

Таким чином, позивач понад десять років безперервно, добросовісно та відкрито володіє і користується нежитловим приміщенням магазину № 178а по вул. Першотравневій в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, який згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений 21.12.2017 року ФОП ОСОБА_3, складається з наступного: магазин - «А»; прибудова - «а»; прибудова - «а1»; прибудова - «а2»; свердловина - №1; зливна яма - №2; замощення - І, ІІ».

Суд прийшов до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду, бо не може розпоряджатися цим майном у зв'язку з відсутністю на нього правовстановлюючих документів на його ім’я, не має законних підстав для оформлення за ним права власності на земельну ділянку для обслуговування магазину.

Вартість спірного нежитлового приміщення магазину складає 57691 грн., що підтверджується висновком про вартість об’єкта оцінки, виконаного ТОВ «Земля і Право» на підставі договору № 17-1/18-ПТ-М від 15.05.2018 року (а.с.30).

Виходячи з цієї ціни позову та вимог пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., про що до позову додана квитанція банку від 17.05.2018 року (а.с.6).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у зв’язку з задоволенням позову відповідно до приписів ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 16, 319, 328, 344, 392 ЦК України, керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: 52744 вул. Озерна, 11, с. Миколаївка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 41793136, що розташована за адресою: 52744, вул. Першотравнева, 182 с. Миколаївка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, про визнання права власності на майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку набувальної давності право власності на нежитлове приміщення магазин, що розташований за адресою: вул. Першотравнева, 178а, с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, який складається з наступних будівель та споруд, зазначених у технічному паспорті спеціальними позначками: магазин - «А»; прибудова - «а»; прибудова - «а1»; прибудова - «а2»; свердловина - №1; зливна яма - №2; замощення - І, ІІ.

Стягнути з Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення по суті апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя ОСОБА_4