Рішення № 74602921, 29.05.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1665/17

Провадження № 2/185/150/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання і водовідведення,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року Комунальне підприємство „Павлоградське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства” подало до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання і водовідведення, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 3 031,68 грн., а також судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що Комунальне підприємство „Павлоградське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства” надає послуги водопостачання і водовідведення населенню. Громадяни, які користуються вищезазначеними послугами є абонентами КП «ПВУВКГ». КП "ПВУВКГ" надає послуги водопостачання і водовідведення абонентам - громадянам відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року та відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Однак відповідач плату за послуги водопостачання та водовідведення фактично Комунальному підприємству „Павлоградське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства” не сплачував. В результаті чого, станом на 18.08.2016 року виникла заборгованість перед КП „ПВУВКГ” в сумі 3 031,68 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, в своїх поясненнях спиралася на доводи, викладені в позові. Крім того, додала, що всі водолічильники в обумовлені строки підлягають повірці, не повірені лічильники до експлуатації не допускаються. У зв'язку з тим, що відповідачем не було здійснено періодичної повірки засобу обліку води, тому, відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, не повірений лічильник був знятий з обліку 01.06.2011 року та відповідачу з липня 2011 року нараховується плата за зазначені послуги згідно норм без облікового споживання. У зв'язку з чим, за період з 01.07.2018 року по 18.08.2016 року виникла заборгованість у розмірі 3 031,68 грн.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надавши суду відзив на позов, відповідно до змісту якого просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі за безпідставністю, зазначивши, що він не повинен здійснювати періодичну повірку лічильника. З 01.07.2011 року від продовжував користуватися лічильником води та сплачував заборгованість по оплаті за послуги водопостачання і водовідведення згідно даних лічильника.

Представник відповідача в судовому засіданні також не визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Суд, вислухавши учасників процесу та вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, в якій встановлений лічильник води, та відповідно до договору № 1003511 від 10.03.2006 року отримує послуги з водопостачання та водовідведення.

Пунктом 1.1. договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачеві – наймачеві (власнику) квартири та членам його сім'ї послуги з водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору.

Характер правовідносин, що склався між сторонами, свідчить про те, що по відношенню до відповідача ОСОБА_2 КП «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» фактично є виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення.

01 червня 2016 року Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради у зв'язку з не проведенням періодичної повірки засобу обліку холодної води зняло лічильник відповідача з обліку і, починаючи з 1 липня 2016 року нарахування плати за водопостачання проводилося відповідачу згідно діючих нормативів споживання відповідно до кількості зареєстрованих осіб.

За період з 01 липня 2016 року по 18 серпня 2016 року заборгованість відповідача за водопостачання склала 3 031,68 грн.

Також судом встановлено, що повірка лічильника, встановленого у квартирі відповідача, та його опломбування було проведено лише 30 серпня 2016 року.

У судовому засіданні також встановлено, що відповідач з 01 липня 2016 року по 30 серпня 2016 року (по день повірки та опломбування лічильника) продовжував користуватися лічильником води та сплачував заборгованість по оплаті за послуги водопостачання і водовідведення згідно даних лічильника, що підтверджується випискою з особистого рахунку 7-1003511 від 25.05.2018 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди; засоби обліку визначені складовою частиною внутрішньобудинкових систем.

Проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, передбачено ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2005 року, виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній до 24 жовтня 2014 року - дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 532) витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.

Аналогічні положення про включення до складу житлово-комунальних послуг, які надаються споживачеві, послуг з періодичної повірки, обслуговування і ремонту приладів обліку (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) містяться й у Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є додатком до затвердженого Порядку.

Отже, проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води повинен був здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.

Пунктом 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 лютого 2005 року, передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (пункт 10 зазначених Правил).

У пункті 16 Правил зазначено про право споживача проводити позачергову повірку за власні кошти квартирних засобів обліку у разі виникнення в нього сумнівів щодо правильності їх показань, про що він інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

За змістом положень п.п.6 п.29, п.п.4 п.32 Правил споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку. Виконавець зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни) на які затверджуються уповноваженими органами.

Як зазначалось вище, Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Отже, підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Положеннями ч. 3 ст. 19, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником послуг, то відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15.

Таким чином, судом встановлено, що чинним законодавством на споживача не покладено обов'язок по проведенню чергової повірки засобу обліку, а вказані витрати має нести виконавець послуг, тобто Комунальне підприємство «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», тому суд приходить до висновку, що позивач неправомірно нараховував відповідачу з 01 липня 2011 року плату за водопостачання згідно діючих нормативів споживання відповідно до кількості зареєстрованих осіб, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за послуги водопостачання і водовідведення в розмірі 3 031,68 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання і водовідведення - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бондаренко