Рішення № 74602026, 04.06.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 червня 2018 року

місто Дніпро

єдиний унікальний номер судової справи 201/18149/17

номер провадження 2/201/959/2018

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання Пісчанської Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району

до ОСОБА_1,

третя особа: Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області

про стягнення надміру виплачених грошових коштів та

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району звернулося до суду із вищенаведеним позовом до ОСОБА_1, третя особа: Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про стягнення надміру виплачених грошових коштів, який згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 14 грудня 2017 року був переданий для розгляду судді Ходаківському М.П. (а.с.1).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.47).

До суду 28 грудня 2017 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.52).

Ухвалою судді від 29 грудня 2017 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району до ОСОБА_1, третя особа: Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про стягнення надміру виплачених грошових коштів (а.с.53-54)

В поданому позові Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району просить стягнути на його корить із ОСОБА_1 10590,89 грн. надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

В обґрунтування доводів позову Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася до управління із заявою від 02 грудня 2014 року про призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на період з 02 грудня 2014 року по 01 червня 2015 року у сумі 442 грн. щомісячно. У червні 2015 року ОСОБА_1 повторно звернулася до управління з заявою від 09 червня 2015 року на продовження виплати допомоги та рішенням управління їй було продовжено виплату з 02 червня 2015 року по 01 грудня 2015 року у сумі 442 грн. щомісячно. Також за заявами від 10 грудня 2015 року та 03 червня 2016 року відповідачу було продовжено щомісячну виплату допомоги, а також призначено допомогу на дитину у розмірі 884 грн. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до управління із заявою про зупинення виплати у зв’язку з наявністю банківського депозиту. В ході проведення перевірки Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області було встановлено, що в період отримання допомоги відповідач мала на депозитному банківському рахунку кошти у розмірі, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а отже за період з 01 жовтня 2015 року по 31 липня 2016 року їй зайво виплачено 10590,89 грн. У добровільному порядку відповідач надміру виплачену допомогу не повернула у зв’язку із чим Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району звернулося до суду. У позовній заяві представник позивача просить розглядати цивільну справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.5).

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд України у постанові від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16, яка є обов'язковою для усіх суб'єктів правозастосування та судів, вказав на те, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Ураховуючи, що відповідач належним чином повідомлялася про призначені у справі судові засідання, судом визнано за можливе розглянути справу за відсутності відповідача і ухвалити заочне рішення суду за правилами ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На адресу суду 23 січня 2018 року надійшли пояснення представника третьої особи, у яких останній просив розглянути справу без його участі та позовні вимоги задовольнити (а.с.58-61).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, відповідно до заяв ОСОБА_1 від 02 грудня 2014 року, 09 червня 2015 року, 10 грудня 2015 року, 03 червня 2016 року відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505, Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району ОСОБА_1 призначена щомісячна адресна допомога на відповідні періоди: з 02 грудня 2014 року по 01 червня 2015 року у розмірі 442 грн. щомісяця; з 02 червня 2015 року по 01 грудня 2015 року у розмірі 442 грн. щомісяця; з 10 грудня 2015 року по 02 червня 2016 року у розмірі 442 грн. щомісяця та 884 грн. допомоги на дитину; з 03 червня 2016 року по 02 грудня 2016 року у розмірі 442 грн. щомісяця та 884 грн. щомісяця допомоги на дитину (а.с.7,14-17,20-21,23-25).

Пунктом 5 Порядку визначено, що для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги: (в тому числі) про наявність у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку (п. 11 Порядку).

У ході проведення перевірки Державною фінансовою інспекцією у Запорізькій області (акт від 08 вересня 2016 року № 04-21/4) управлінню стало відомо, що у період отримання щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1 мала на депозитному банківському рахунку кошти, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (а.с.26-29).

На виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2018 року про витребування доказів ПАТ КБ «Приватбанк» були надані відомості про наявність відкритих банківських рахунків на ім’я ОСОБА_1, розмір грошових коштів на яких перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (а.с.101-105). Також Міністерством фінансів України на виконання указаної ухвали також було надано відповідь ПАТ КБ «Приватбанк» про наявність депозитних рахунків, що перевищують 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (а.с.107-109).

Надання документів з недостовірними відомостями призвело до незаконного отримання ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги за період з 01 жовтня 2015 року по 31 липня 2016 року у розмірі 11121,29 грн. (а.с.36)

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 підтвердила наявність коштів на депозитному банківському рахунку та просила утримувати суму переплати з призначеної адресної допомоги (а.с.33).

Станом на день пред’явлення позову переплата адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам складає 10590,89 грн.

Згідно із ч. 1, 2, п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. (ст. 1213 ЦК України)

З огляду на викладені положення Порядку та ЦК України, а також враховуючи, що ОСОБА_1 подала позивачу документи з недостовірними відомостями щодо відсутності у неї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та не повідомила позивача про виникнення обставин, що унеможливлюють виплату такої грошової допомоги протягом трьох днів з дня настання таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності у відповідача права на отримання відповідної допомоги та необхідності її стягнення на користь відповідача як набутої ОСОБА_1 без достатньої правової підстави.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, у зв’язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району до ОСОБА_1, третя особа: Управління Cхідного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про стягнення надміру виплачених грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району (місто Запоріжжя, вул. Олександрівська, 26, код ЄДРПОУ 37573843) надміру виплачену грошову допомогу у розмірі 10590,89 грн. (десять тисяч п’ятсот дев’яносто грн. 89 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь держави 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Повний текст рішення складено 12 червня 2018 року.

Суддя М.П. Ходаківський