Постанова № 74601278, 11.06.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2018 р. Справа№ 910/20954/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників сторін

від позивача Шубак М.І.,

від відповідача 1 Опанасик В.В.

від відповідача 2 не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 по справі №910/20954/17 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг"

до 1. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гілберт"

про визнання права та визнання відсутнім права, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гілберт" (відповідача-2) про:

- визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг" вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гілберт" сплати суми боргу в розмірі 152224537,50 грн за договором № 4Г16003И від 18.03.2016, що сплачений Публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" відповідно до договору поруки;

- визнання відсутнім права вимагати Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" за кредитним договором № 4Г16003И від 18.03.2016 стягнення суми заборгованості у розмірі 152224537,50 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гілберт", який був сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг", як поручитель, виконало обов'язок боржника перед кредитором за кредитним договором - погасило 152224537,50 грн. боргу, тобто виконав умови договору поруки у повному обсязі, у зв'язку з чим, на думку позивача, до нього перейшли всі права кредитора за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 по справі №910/20954/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд

Прийшов до висновку про неефективність обраного позивачем способу правового захисту, оскільки вирішення спору не призводить до будь-якого відновлення прав позивача..

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що місцевий господарський суд не дослідив належним чином, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг", як поручитель, виконало обов'язок боржника перед кредитором за кредитним договором - погасило 152224537,50 грн. боргу, тобто виконав умови договору поруки у повному обсязі. ПАТ «Приватбанк», в свою чергу ухиляється від виконання умов договору поруки, внаслідок чого позбавляє позивача права вимоги за виконаним зобов'язанням ТзОВ «Гілберт».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг", встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 розгляд справи призначено 21.05.2018.

15 травня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21 травня 2018 року судове засідання не відбулося, в зв'язку з перебуванням головуючого судді Сітайло Л.Г. у відпустці.

В зв'язку з виходом судді Сітайло Л.Г. з відпустки, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг" призначено на 29.05.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 розгляд справи відкладено до 11.06.2018.

Розпорядженням від 07.06.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2018, в зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. яка не є головуючим суддею у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 колегією суддів, в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 по справі №910/20954/17 до свого провадження.

В судове засідання 11.06.2018 з'явились представники позивача та відповідача 1. Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

17 листопада 2016 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг" (поручитель) укладено договір поруки № 4Г14387И/П (далі - Договір поруки).

Предметом зазначеного договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Гілберт" (боржником) своїх зобов'язань за кредитним договором № 4Г16003И від 18.03.2016, а саме: повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.

У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору (п. 4 Договору поруки).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №7 від 18.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг" перерахувало на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 152224537,50 грн, в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором №4Г16003И від 18.03.2016, відповідно до договору поруки №4Г14387И/П від 17.11.2016.

Як зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг" просить суд визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг" вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гілберт" сплати суми боргу в розмірі 152224537,50 грн за договором № 4Г16003И від 18.03.2016, що сплачений Публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк", відповідно до договору поруки та визнати відсутнім право вимагати Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" за кредитним договором № 4Г16003И від 18.03.2016 стягнення суми заборгованості у розмірі 152224537,50 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гілберт", який сплачено Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг", як поручителем за вищезазначеним кредитним договором.

Положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою слід з'ясовувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Саме на позивача покладено обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, отже довести, що права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

В той же час, доказів того, що відповідачами не визнаються або оспорюються обставини щодо сплати позивачем на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" коштів на суму 152224537,50 грн не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно з п. 8 Договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язані, після виконання ним обов'язку боржника, відбувається в силу прямої вказівки закону та будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення або невизнання відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права, а обставини, які встановлені апеляційною інстанцією не призвели до неправильного вирішення спору місцевим господарським судом, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Холдінг" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 по справі №910/20954/17 без змін.

2.Матеріали справи №910/20954/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.06.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов