Постанова № 74601118, 06.06.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2018 року м. Дніпро Справа № 904/9916/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018, ухвалене суддею Бондарєвим Е.М., повний текст складено 19.02.2018, у справі № 904/9916/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

про стягнення 87 039 181, 09 грн. заборгованості за договором поставки, 7 998 455, 74 грн. інфляційних втрат, 1 897 622, 63 грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магреф" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості на загальну суму 96 935 259, 46 грн., з яких:

- 87 039 181, 09 грн. заборгованість за поставлену вогнетривку продукцію;

- 7 998 455, 74 грн. інфляційні втрати за загальний період прострочення виконання грошового зобов’язання з січня по вересень 2017 року;

- 1 897 622, 63 грн. 3% річних за загальний період прострочення виконання грошового зобов’язання з 04.01.2017 до 23.10.2017.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі № 904/9916/17 позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" заборгованість за поставлену вогнетривку продукцію у сумі 87 039 181, 09 грн., інфляційні втрати у сумі 7 998 455, 74 грн., 3% річних у сумі 1 897 622,63 грн. та 240 000, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №15-0870-02 від 07.05.2015 щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленої позивачем відповідачу продукції, а також передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді інфляційних втрат та 3% річних.

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" подало апеляційну скаргу про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі № 904/9916/17 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що специфікації №№ 7, 20, 23, 24, 35 відповідачем не отримані та не підписані, як і видаткові накладні до них, а тому за ними неможливо визначити вартість поставленого товару; не містять матеріали справи і рахунків на оплату продукції, поставленої на умовах специфікацій №№ 7, 20, 23, 24, 35, 38, та жодних доказів часткової оплати продукції відповідачем. Окрім того, видаткові накладі на суму 98 597 487, 70 грн. є також непідписаними з боку відповідача, тому не підтверджують поставку продукції за ними. Відповідач посилається і на те, що матеріали справи не містять жодної видаткової накладної, а наявний лише реєстр видаткових накладних, який не є первинним документом, та зі змісту якого не можна встановити на умовах якого договору було здійснено поставку.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що між сторонами було укладено договір поставки № 15-0870-02 від 07.05.2015 у письмовій формі, який підписано та завірено сторонами у встановленому порядку. На виконання своїх зобов'язань за договором позивачем було фактично поставлено відповідачу 5 686, 809 тон і 2 238 штук вогнетривкої продукції на загальну суму 212 648 398, 42 грн., яка частково оплачена відповідачем на суму 125 609 217, 33 грн., тому заборгованість перед позивачем становить 87 039 181, 09 грн., що підтверджується наявним у справі актом звірки розрахунків, підписаним обома сторонами. Також, наявна у справі копія листа відповідача вих. № 035/21-9007 від 23.12.2016 підтверджує факт отримання відповідачем специфікації № 35, виникнення у відповідача зобов’язання підписати її та факт погодження поставки продукції на зазначених у специфікації умовах. Позивачем були надані докази прийняття відповідачем поставки в натурі: залізничні та товаротранспортні накладні з відмітками, які підтверджують факт виконання позивачем своїх зобов'язань, як постачальника, а також факт отримання відповідачем продукції; лист ПАТ "Українська залізниця" вих. № 420/ДН-2 від 30.10.2017 та додатки до нього (копії пам'яток про подавання вагонів форми ГУ-45), які також підтверджують факт прийняття відповідачем продукції в натурі. Спірні накладні в момент відвантаження продукції були належно складені та підписані позивачем. Представник відповідача в той момент був відсутній, так як постачання продукції по даним накладним здійснювалось залізничним транспортом на умовах DDP – станція Правда Придніпровської залізниці (згідно Інкотермс 2010); ці документи були отримані відповідачем разом з продукцією, однак відповідач не підписав та не повернув видаткові накладні позивачу. За доводами позивача, відповідач отримав продукцію та поставив її собі на облік згідно розрахункових та товаросупровідних документів, проте не погоджується з тим, що продукція була отримана по конкретному договору. Позивач посилається, що відповідач не лише прийняв поставку продукції в натурі, а і здійснив дії для законного оподаткування даної угоди згідно чинного законодавства, що підтверджується листом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вих. № 19674/10/04-36-12-Н від 17.04.2018. Внаслідок здійснення фінансово-господарських відносин між сторонами згідно податкової звітності з ПДВ за період вересень 2015 року – березень 2017 року відповідач отримав податковий кредит (ПДВ 20%) в розмірі 35 441 400, 00 грн. на всю суму договору в розмірі 212 648 398, 42 грн. Позивач зазначає, що відповідач товар прийняв (здійснив конклюдентні дії), а отже поставка вважається здійсненою; у зв'язку з цим відповідач зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 21.05.2018.

У судовому засіданні 21.05.2018 оголошено перерву у судове засідання на 06.06.2018.

У судовому засіданні 06.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги, меж, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступи представників сторін у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2015 Товариством обмеженою відповідальністю "Магреф" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (в подальшому згідно додаткової угоди № 9 від 17.05.2017 - Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат") (покупець) укладено договір поставки №15-0870-02 (далі – Договір, а.с. 55-64, т. 1) з протоколом розбіжностей (а.с. 65-66, т. 1), який погоджено сторонами Договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця вогнетривку продукцію (далі – продукція), а покупець прийняти та оплатити за неї визначеному Договором грошову суму.

Предметом поставки є продукція з найменуванням, вказаним у Специфікаціях до Договору (п.1.2. Договору).

Специфікації, а також додатки до них, після підписання сторонами є невід'ємною частиною Договору (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору загальна кількість продукції, яку належить поставити, одиниці виміру, асортимент, сортамент, номенклатура визначаються Специфікацією за згодою сторін.

Згідно п.2.2. Договору кількість кожної партії продукції вказано в рахунку-фактурі і залізничній накладній на цю партію.

За умовами пункту 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.04.2016, ціни по найменуванню та маркам продукції встановлюються в національній валюті України, можуть бути виражені в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (доларах США та/або євро) та визначені в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Вартість кожної партії продукції вказана в рахунку-фактурі на цю партію (п.3.4. Договору).

Пунктом 3.5. Договору визначено, що після здійснення попередньої оплати, ціна на продукцію зміні в бік збільшення не підлягає.

Якщо інше не обумовлено в Специфікаціях до Договору, оплата 100% вартості кожної замовленої партії продукції повинна бути оплачена покупцем авансовим платежем протягом 5-ти робочих днів з дати виставлення постачальником відповідного рахунку. Форма оплати: безготівкове перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника по реквізитам, які вказані в рахунку на оплату товару (п. 4.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.04.2016).

Відповідно до п.4.2. Договору датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

За погодженням сторін допускаються інші форми оплати, обумовлені в Специфікаціях, і які не суперечать чинному законодавству України (п.4.3. Договору).

Згідно з п.4.4. Договору з урахуванням Додаткової угоди № 2 до Договору розрахунки за поставлену за цим Договором продукцію здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату виставлення відповідного рахунку. Такий рахунок повинен бути оплачений покупцем в порядку і строки, встановлені Договором.

Відповідно до п. 4.5. Договору з урахуванням Додаткової угоди № 2 до Договору продукцію, що поставляється, повинен супроводжувати наступний пакет документів:

- рахунок-фактура;

- видаткова накладна;

- товаротранспортна накладна та/або залізнична накладна;

- копія сертифіката якості, завірена печаткою постачальника;

- постачальник складає і обов'язково реєструє електронну податкову накладну в ЄРПН згідно чинного податкового законодавства;

- постачальник негайно передає зареєстровану в ЄРПН електронну податкову накладну в систему М.Е.Doc за допомогою технічних засобів зв'язку.

Якщо інше не обумовлено в Специфікаціях, поставка продукції здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP – станція Правда Придніпровської залізниці (згідно ІНКОТЕРМС 2010) (п.5.1. Договору з урахуванням Додаткової угоди №2 до Договору).

Відповідно до п.5.2. Договору з урахуванням Додаткової угоди №2 до Договору період та дата поставки продукції зазначаються у Специфікаціях до Договору.

Поставка продукції здійснюється автомобільним та/або залізничним транспортом відповідно до заявки покупця (п.5.3. Договору з урахуванням Додаткової угоди №2 до Договору).

Сторони можуть погодити інші умови поставки продукції, про що зазначається в Специфікаціях до даного Договору (п.5.4. Договору).

Перехід права власності на поставлену продукцію здійснюється з дати поставки згідно умов поставки, передбачених сторонами в Договорі та/або Специфікаціях до Договору. Видаткову накладу постачальник виписує при відправленні продукції покупцю та передає разом з продукцією (п.5.6. Договору з урахуванням Додаткової угоди №2 до Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору з урахуванням Додаткової угоди №2 до Договору продукція вважається відвантаженою постачальником: за якістю у відповідності з засвідченою копією сертифікату якості, оформленим виробником продукції; за кількістю у відповідності з зазначеними даними (вага та/або штуки) в товаросупровідному документі.

Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і скріплення печаткою та діє до 31.12.2017 включно, а в частині зобов'язань - до повного їх виконання (п.11.1 Договору з урахуванням Додаткової угоди №4 від 08.11.2016 до Договору).

Сторонами складені специфікації до Договору (а.с. 73-128, 130-146, 148-165, т. 1):

- № 1 від 07.05.2015 на суму 167 160, 00 грн.;

- № 2 від 28.04.2016 на суму 1 175 629, 24 грн.;

- № 3 від 28.04.2016 на суму 9 240 716, 38 грн.;

- № 4 від 28.04.2016 на суму 6 871 903, 37 грн.;

- № 5 від 17.05.2016 на суму 1 955 630, 47 грн.;

- № 6 від 13.07.2016 на суму 761 961, 32 грн.;

- № 7 від 13.07.2016 на суму 1 894 460, 98 грн. (не підписана з боку відповідача);

- № 9 від 13.07.2016 на суму 839 247, 96 грн.;

- № 10 від 13.07.2016 на суму 3 172 997, 90 грн.;

- № 11 від 13.07.2016 на суму 8 326 947, 20 грн.;

- № 13 від 13.07.2016 на суму 21 404 831, 39 грн.;

- № 14 від 13.07.2016 на суму 17 008 308, 31 грн.;

- № 15 від 25.08.2016 на суму 20 694 384, 12 грн.;

- № 16 від 24.10.2016 на суму 138 394, 37 грн.;

- № 16/1-АМК від 03.11.2016 на суму 2 502 517, 81 грн.;

- № 17 від 08.11.2016 на суму 22 032 964, 87 грн.;

- № 18-АМК від 08.11.2016 на суму 7 618 377, 31 грн.;

- № 19-АМК від 09.11.2016 на суму 2 392 145, 15 грн.;

- № 20 від 09.11.2016 на суму 103 702 854, 34 грн. (не підписана з боку відповідача);

- № 22-АМК від 10.11.2016 на суму 4 150 697, 50 грн.;

- № 23 від 10.11.2016 на суму 4 826 842, 64 грн. (не підписана з боку відповідача);

- № 24 від 10.11.2016 на суму 5 840 471, 58 грн. (не підписана з боку відповідача);

- № 28 від 17.11.2016 на суму 27 057 089, 42 грн.;

- № 33 від 16.12.2016 на суму 1 408 910, 98 грн.;

- № 34 від 20.12.2016 на суму 1 766 423, 52 грн.;

- № 35 від 20.12.2016 на суму 5 299 110, 00 грн. (не підписана з боку відповідача);

- № 36 від 23.12.2016 на суму 1 551 874, 75 грн.;

- № 37 від 23.12.2016 на суму 1 399 284, 59 грн.;

- № 38 від 26.12.2016 на суму 39 210 517, 25 грн. (не підписана з боку відповідача);

- № 40/1 від 03.01.2017 на суму 8 321 704, 74 грн.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 212 648 398, 42 грн., з яких продукція на суму 61 147 513, 19 грн., що поставлялась автомобільним транспортом, за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними прийнята відповідачем з підписанням відповідних документів, з виставленням відповідних рахунків на оплату (а.с. 177-192, 202-214, 221-224, т. 1; а.с. 1-132, 138-238, т. 2; а.с. 4-13, 19-40, 44-55, 66-73, 87-148, 161-170, т. 3); а продукція на суму 151 500 885, 17 грн., що поставлялась залізничним сполученням, прийнята без підписання з боку відповідача відповідних видаткових накладних (а.с. 167-168, 170-172, 174-176, 194-195, 197-198, 200-201, 216-217, 219-220, т. 1; а.с. 135-137, т. 2; а.с. 2-3, 15-18, 42-43, 57-59, 62-65, 75-76, 78-79, 81-82, 84-86, 150-151, 153-154. 156-157, 159-160, 171-230, т. 3), проте, доставлення та отримання цієї продукції відповідачем підтверджується відповідними залізничними накладними.

Так, продукцію поставлено, однак видаткові накладні не підписано на суму:

- 155 220, 00 грн. за видатковою накладною № 60 від 26.09.2015, залізничною накладною № 47621271, прибуття вантажу 26.09.2015;

- 4 591 416, 58 грн. за видатковою накладною № 47 від 31.05.2016, залізничними накладними № 47139472, № 47139464, прибуття вантажу 03.06.2016;

- 4 571 647, 09 грн. за видатковою накладною № 48 від 31.05.2016, залізничними накладними № 47139449, № 47139456, прибуття вантажу 03.06.2016;

- 2 282 565, 60 грн. за видатковою накладною № 54 від 01.06.2016, залізничною накладною № 47185483, прибуття вантажу 03.06.2016;

- 2 226 818, 93 грн. за видатковою накладною № 57 від 07.06.2016, залізничною накладною № 47418173, прибуття вантажу 11.06.2016;

- 2 276 467, 11 грн. за видатковою накладною № 66 від 13.06.2016, залізничною накладною № 47640032, прибуття вантажу 19.06.2016;

- 8 956 224, 93 грн. за видатковою накладною № 125 від 23.09.2016, залізничною накладною № 41043670, прибуття вантажу 25.09.2016;

- 2 586 761, 94 грн. за видатковою накладною № 163 від 07.11.2016, залізничною накладною № 47158415, прибуття вантажу 12.11.2016;

- 19 096 403, 87 грн. за видатковою накладною № 205 від 26.11.2016, залізничною накладною № 42701342, прибуття вантажу 30.11.2016;

- 2 319 708, 49 грн. за видатковою накладною № 246 від 21.12.2016, залізничною накладною № 45635331, прибуття вантажу 25.12.2016;

- 7 467 717,73 грн. за видатковою накладною № 256 від 26.12.2016, залізничними накладними № 45828365, № 45827979, № 45828266, прибуття вантажу 31.12.2016;

- 2 474 848, 58 грн. за видатковою накладною № 263 від 27.12.2016, залізничною накладною № 45869146, прибуття вантажу 31.12.2016;

- 9 922 740, 86 грн. за видатковою накладною № 271 від 27.12.2016, залізничною накладною № 40504086, прибуття вантажу 01.01.2017;

- 10 218 550, 98 грн. за видатковою накладною № 273 від 28.12.2016, залізничною накладною № 40534604, прибуття вантажу 02.01.2017;

- 2 405 404, 90 грн. за видатковою накладною № 268 від 28.12.2016, залізничною накладною № 45898087, прибуття вантажу 31.12.2016;

- 2 402 239, 20 грн. за видатковою накладною № 269 від 28.12.2016, залізничною накладною № 45898020, прибуття вантажу 31.12.2016;

- 2 363 264, 80 грн. за видатковою накладною № 270 від 28.12.2016, залізничною накладною № 45897998, прибуття вантажу 31.12.2016;

- 990 428, 03 грн. за видатковою накладною № 274 від 28.12.2016, залізничною накладною № 45914264, прибуття вантажу 03.01.2017;

- 2 413 264, 42 грн. за видатковою накладною № 16 від 11.01.2017, залізничною накладною № 46360111, прибуття вантажу 15.01.2017;

- 2 399 852, 93 грн. за видатковою накладною № 17 від 11.01.2017, залізничною накладною № 46360129, прибуття вантажу 15.01.2017;

- 2 408 920, 90 грн. за видатковою накладною № 18 від 11.01.2017, залізничною накладною № 46360145, прибуття вантажу 15.01.2017;

- 2 582 526, 90 грн. за видатковою накладною № 20 від 16.01.2017, залізничною накладною № 46527743, прибуття вантажу 19.01.2017;

- 3 576 415, 16 грн. за видатковою накладною № 37 від 19.01.2017, залізничною накладною № 41011792, прибуття вантажу 24.01.2017;

- 2 463 606, 22 грн. за видатковою накладною № 38 від 20.01.2017, залізничною накладною № 46655098, прибуття вантажу 26.01.2017;

- 1 298 260, 82 грн. за видатковою накладною № 43 від 24.01.2017, залізничною накладною № 46772851, прибуття вантажу 26.01.2017;

- 10 297 845, 20 грн. за видатковою накладною № 48 від 27.01.2017, залізничною накладною № 41216789, прибуття вантажу 31.01.2017;

- 855 313, 97 грн. за видатковою накладною № 49 від 30.01.2017, залізничною накладною № 41254327, прибуття вантажу 05.02.2017;

- 2 339 011, 30 грн. за видатковою накладною № 52 від 02.02.2017, залізничною накладною № 47075171, прибуття вантажу 08.02.2017;

- 2 233 365, 71 грн. за видатковою накладною № 54 від 02.02.2017, залізничною накладною № 47075155, прибуття вантажу 08.02.2017;

- 8 686 828, 40 грн. за видатковою накладною № 59 від 05.02.2017, залізничною накладною № 41376211, прибуття вантажу 08.02.2017;

- 2 215 174, 93 грн. за видатковою накладною № 60 від 06.02.2017, залізничною накладною № 47208855, прибуття вантажу 09.02.2017;

- 2 168 964, 84 грн. за видатковою накладною № 61 від 06.02.2017, залізничною накладною № 47208889, прибуття вантажу 09.02.2017;

- 2 247 270, 61 грн. за видатковою накладною № 63 від 06.02.2017, залізничною накладною № 41430968, прибуття вантажу 08.02.2017;

- 2 262 341, 99 грн. за видатковою накладною № 64 від 07.02.2017, залізничною накладною № 47251806, прибуття вантажу 09.02.2017;

- 6 674 165, 74 грн. за видатковою накладною № 68 від 08.02.2017, залізничною накладною № 41506304, прибуття вантажу 11.02.2017;

- 913 539, 76 грн. за видатковою накладною № 69 від 09.02.2017, залізничною накладною № 47298815, прибуття вантажу 12.02.2017;

- 2 062 480, 47 грн. за видатковою накладною № 74 від 10.02.2017, залізничною накладною № 41525288, прибуття вантажу 16.02.2017;

- 1 127 966, 68 грн. за видатковою накладною № 75 від 10.02.2017, залізничною накладною № 41532409, прибуття вантажу 14.02.2017;

- 2 504 740, 61 грн. за видатковою накладною № 76 від 13.02.2017, залізничною накладною № 47430509, прибуття вантажу 17.02.2017;

- 460 598, 00 грн. за видатковою накладною № 92 від 13.03.2017, залізничною накладною № 45360195, прибуття вантажу 17.03.2017.

У видаткових накладних йде посилання на договір поставки №15-0870-02 від 07.05.2015.

ОСОБА_1 філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 31.10.2017 № 420/ДН-2 (а.с. 125, т. 4) на запит позивача повідомлено, що відповідачем на станції Правда був отриманий вантаж за спірними залізничними накладними, про що свідчать заповнені графи 52 "Календарний штемпель видачі вантажу" та 53 "Підтвердження одержання вантажу. Вантаж одержав" по цим документам. Крім того, згідно розділу 8 "Правил видачі вантажу" датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування. Про це свідчать пам'ятки про подавання вагонів форми ГУ-45 (а.с. 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 145, 147, 149, 151, 154, 156, 160, 162, 164, т. 4).

Відповідач частково оплатив поставлену йому продукцію, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (а.с. 1-45, т. 4).

Відповідно до Акту звірки розрахунків, підписаного обома сторонами (а.с. 93-94, т. 4), складеного станом на 01.10.2017, заборгованість Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" за поставлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Магреф" продукцію складає 87 039 181, 11 грн.

Окрім того, обидві сторони здійснили дії для оподаткування здійсненої поставки спірної продукції. Внаслідок здійснення фінансово-господарських відносин між сторонами відповідно до податкової звітності з ПДВ за період вересень 2015 року – березень 2017 року відповідач отримав податковий кредит (ПДВ 20 %) у розмірі 35 441 400, 00 грн. на усю суму договору 212 648 398, 42 грн. (з ПДВ), а позивач задекларував таку ж суму податкового зобов'язання з ПДВ за вказаний період.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини перша та друга ст. 712 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Зі змісту правової норми, наведеної у частині першій статті 692 ЦК України, вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлений інший строк оплати.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування ч. 2 ст. 530 та ст. 692 Цивільного кодексу України до правовідносин купівлі-продажу товару, які склалися у зв'язку з передачею товару від продавця до покупця за видатковою накладною без укладення відповідного договору у письмовій формі у вигляді єдиного документа (постанова Верховного Суду України від 30.09.2014 року у справі 3-121гс14; справа господарського суду № 927/1232/13).

У спірних відносинах між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки у письмовій формі у вигляді єдиного документа, а поставка продукції позивачем відповідачу за спірними видатковими накладними здійснена на підставі зазначеного Договору.

Враховуючи встановлені обставини справи, умови Договору (п. 4.1. Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 28.04.2016), умови підписаних сторонами специфікацій щодо строку здійснення розрахунку за поставлену продукцію, а також факт отримання спірної продукції відповідачем, строк оплати поставленої позивачем відповідачу на підставі Договору за спірними видатковими накладними продукції на дату звернення позивача з позовом до місцевого господарського суду є таким, що настав.

Факт отримання відповідачем поставленої позивачем продукції підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, підписаними відповідачем, товарно-транспортними накладними, залізничними накладними, взятими податковими зобов'язаннями.

Відтак, у зв'язку з поставкою позивачем та отриманням відповідачем продукції у відповідача виник обов'язок щодо оплати її вартості, доказів повної оплати вартості поставленої продукції за спірний період та у спірній сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу з оплати поставленої продукції за спірний період у сумі 87 039 181, 09 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

Окрім того, наявність боргу у визначеній позивачем сумі підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним обома сторонами.

За наведеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 87 039 181, 09 грн.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності у відповідача обов'язку з оплати товару, оскільки частина видаткових накладних не підписані відповідачем, так само, як і частина специфікацій, а тому неможливо встановити факт поставки продукції та умови, на яких поставка здійснювалась, зокрема, умови щодо ціни.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У спірних відносинах дії сторін з поставки позивачем відповідачу та отримання відповідачем від позивача продукції за рядом спірних накладних в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства є діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором поставки (купівлі-продажу). Ці дії згідно ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України є підставою виникнення у відповідача обов'язку здійснити з позивачем розрахунок за одержану продукцію.

Відповідно до положень статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Із приписів цієї норми не вбачається, що ціна обов'язково має зазначатись у договорі. Окрім того, ціна товару була зазначена у накладних, за якими відповідачем прийнято товар.

Відповідач посилається, що сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, однак, як встановлено вище, відповідач прийняв товар позивача відповідної кількості, якості, асортименту у відповідні дати, за відповідною ціною, повернення поставленого товару не здійснювалось, як і не заявлялися жодні інші претензії з боку відповідача. За викладеного, відсутні підстави стверджувати, що сторони не досягли згоди щодо умов поставки та, відповідно, істотних умов договору. Відсутність фіксування таких домовленостей у формі єдиного документу, не свідчить про його неукладеність; як зазначено вище, зобов'язання можуть виникати і з дій сторін.

Окрім того, між сторонами у справі існують договірні правовідносини, які ґрунтуються не лише на укладених сторонами специфікаціях, а і у зв'язку з укладенням договору поставки №15-0870-02 від 07.05.2015.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не підписані усі видаткові накладні за продукцією, яка прибула залізничним сполученням. Обов'язок з підписання та повернення таких накладних покладено саме на відповідача, який останній не виконав, та прийнявши продукцію в подальшому відмовився від її оплати. У зв'язку з наведеним, посилання відповідача на необхідність підтвердження факту поставки лише первинними документами (видатковими накладними) є недобросовісним.

Окрім вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу - вартості поставленої та неоплаченої продукції, позивач заявив також вимоги про стягнення з відповідача на свою користь 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленої продукції з 04.01.2017 до 23.10.2017 у сумі 1 897 622, 63 грн. та інфляційних втрат, розрахованих від суми основного боргу із застосуванням індексів інфляції за період з січня по вересень 2017 року у сумі 7 998 455, 74 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами перевірки здійсненого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних та інфляційних втрат за наявності правових підстав стягнута з відповідача на користь позивача.

Апеляційний господарський суд досліджує правомірність прийняття рішення судом першої інстанції лише в межах доводів, наведених відповідачем в апеляційній скарзі.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат".

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі № 904/9916/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 у справі № 904/9916/17 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 11.06.2018

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко