Ухвала суду № 74600784, 06.06.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"06" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1060/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреність № б/н від 04.09.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю № 28 від 27.12.2017р.

Від органу ДВС: ОСОБА_4 за довіреністю № 3761/20.3-03 від 29.12.2017р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” (вх. № 2-155/18 від 11.01.2018р.; вх. № 2-159/18 від 11.01.2018р.) на дії заступника начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 при примусовому виконанні судового рішення по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” про зобов’язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення 78 714,98 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.07.2017р. по даній справі у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” про зобов’язання вчинити певні дії було відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, присуджено до стягнення на користь комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” основний борг у розмірі 27 300,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2017р. по даній справі рішення господарського суду Одеської області від 26.07.2017р. було скасовано частково з викладенням його резолютивної частини у наступній редакції: первісний позов задовольнити частково, зобов’язати комунальне підприємство “Авангардкомунсервіс” виконувати умови договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., укладеного між комунальним підприємством “Авангардкомунсервіс” та приватним підприємцем ОСОБА_5, в інший частині первісного позову – відмовлено; зустрічний позов задоволено частково, стягнуто на користь комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” основний борг у розмірі 27 300,00 грн.

14.11.2017р. господарським судом у порядку ст. 117 ГПК України було видано накази про примусове виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду.

11.01.2018р. до господарського суду Одеської області надійшли скарги від комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” на дії заступника начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, у відповідності до яких скаржник просить суд визнати постанову від 19.12.2017р. про накладення на комунальне підприємство „Авангардкомунсервіс” штрафу у розмірі 5 100,00 грн. та постанову від 05.01.2018р. про накладення на комунальне підприємство „Авангардкомунсервіс” штрафу у розмірі 10 200,00 грн. неправомірними та зобов’язати державного виконавця усунути допущене порушення шляхом скасування вказаних постанов.

Листами від 11.01.2018р. та від 12.01.2018р. господарським судом було повідомлено учасників справи та державного виконавця, що з огляду на перебування матеріалів справи №916/1060/17 поза межами господарського суду Одеської області, скарги будуть розглянуті по суті після повернення матеріалів справи до господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2018р. по даній справі судом було повернуто касаційну скаргу комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2017р., матеріали справи №916/1060/17 були скеровані на адресу господарського суду Одеської області, які 03.05.2018р. надійшли на адресу господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 11.05.2018р. судом у порядку, передбаченому ст. ст. 339-343 ГПК України, було призначено скарги комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” до розгляду у судовому засіданні із повідомленням (викликом) учасників судового процесу. Ухвалою від 21.05.2018р. господарським судом, з урахуванням завдань господарського судочинства, з метою всебічного та повного дослідження всіх обставин справи, а також з метою надання учасникам судового процесу можливості подати до суду письмові заяви по суті поданої відповідачем скарги, було відкладено розгляд скарги в засіданні суду на іншу дату.

В обґрунтування поданих до суду скарг комунальне підприємство „Авангардкомунсервіс” (далі по тексту – КП „Авангардкомунсервіс”) посилається на існування поважних причин неможливості виконання судового рішення про зобов’язання останнього виконувати умови договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі по тексту – ОСОБА_5І.), а саме неотримання від ОСОБА_5 інформації щодо кількості транспортних засобів з метою видачі позивачу паркувальних талонів.

ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заявлених КП „Авангардкомунсервіс” у скаргах вимог, посилаючись на звернення відповідача із вимогами про надання відомостей, які умовами договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р. не передбачені, у зв’язку з чим, за переконанням позивача, КП „Авангардкомунсервіс” за відсутності будь-яких обґрунтованих підстав не виконує рішення суду по даній справі, а, отже, підстави для скасування постанов про накладення штрафу відсутні.

Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі по тексту – Овідіопольський районний відділ державної виконавчої служби) заперечував проти задоволення заявлених КП „Авангардкомунсервіс” у скаргах вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та незаконність. Відділом державної виконавчої служби було наголошено, що виконання судового рішення по даній справі було здійснено державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України „Про виконавче провадження”, а, отже, підстави для скасування постав про накладення штрафу відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.

30.11.2017р. державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55284130 з примусового виконання наказу господарського суду від 14.11.2017р. по справі №916/1060/17 про зобов’язання КП “Авангардкомунсервіс” виконувати умови договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., укладеного з ОСОБА_5, та повідомлено КП “Авангардкомунсервіс” про необхідність виконання вимог виконавчого документу протягом 10 робочих днів.

ОСОБА_5 листом №01-14 від 14.12.2017р. звернувся до КП “Авангардкомунсервіс” із проханням про повернення паркувальних місць, наданих позивачу згідно договору від 01.11.2016р.

Листом №242 від 14.12.2017р. КП “Авангардкомунсервіс”, посилаючись на необхідність оформлення додатку №1 до договору 01.11.2016р. та видачі талонів на паркування, просило ОСОБА_5 повідомити марки та реєстраційні номери автотранспортних засобів для внесення їх у паркувальні талони, а також надати документи, які підтверджують приналежність таких автотранспортних засобів позивачеві.

Листом від 15.12.2017р. позивачем з огляду на відсутність у договорі 01.11.2016р. положень щодо необхідності надання документів, перерахованих відповідачем у листі №242 від 14.12.2017р., було відмовлено КП “Авангардкомунсервіс” у задоволенні пред’явленої до нього вимоги.

Листом №251 від 18.12.2017р. КП “Авангардкомунсервіс” вдруге з посиланнями на умови договору 01.11.2016р. повідомило позивача про необхідність надання інформації про транспортні засоби, оскільки, за твердженням відповідача, договором передбачено надання послуг паркування транспортних засобів саме замовника, а не транспортних засобів замовника та третіх осіб, у зв’язку з чим, відсутність інформації щодо приналежності транспортних засобів замовнику унеможливлює виконання КП “Авангардкомунсервіс” зобов’язань за договором від 01.11.2016р.

Листом №246 від 15.12.2017р. КП “Авангардкомунсервіс” було доведено до відома Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби, що після надання ОСОБА_5 інформації щодо об’єму послуги, яка повинна бути надана боржником, та підписання замовником додатку №1 до договору на відповідний обліковий період, КП “Авангардкомунсервіс” приступить до надання послуг за договором від 01.11.2016р.

19.12.2017р. державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби за результатами проведеної перевірки встановлено, що умови договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р. фактично з боку КП “Авангардкомунсервіс” не виконуються.

19.12.2017р. державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про накладення штрафу №55284130, відповідно до якої на КП “Авангардкомунсервіс” було накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн. та зобов’язано боржника виконати вимоги виконавчого документу протягом 10 робочих днів.

За результатами проведеної 05.01.2018р. повторної перевірки виконання КП “Авангардкомунсервіс” вимог виконавчого документу – наказу господарського суду від 14.11.2017р. по справі №916/1060/17, державним виконавцем було встановлено, що вимоги наказу боржником у добровільному порядку виконані не були.

05.01.2017р. державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби було винесено постанову про накладення штрафу ВП№55284130, відповідно до якої на КП “Авангардкомунсервіс” було накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 10200,00 грн.

23.03.2018р. на адресу господарського суду надійшла постанова Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження ВП№55284130 з примусового виконання наказу суду від 14.11.2017р. по справі №916/1060/17 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. ст. 40, 63 Закону України „Про виконавче провадження” у зв’язку з неможливістю виконати вимоги виконавчого документу без участі боржника.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених у скарзі вимог, господарський суд виходить з наступного.

Так, ч. 2 ст. 19, ст. 129-1 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У п. 2.1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 26 червня 2013 року у справі N 1-7/2013 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).

При цьому, Конституційний Суд України зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Приписами ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року N 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі – Закон України “Про виконавче провадження”) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Положеннями п. 1 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. за №512/5 (з наступними змінами та доповненнями, далі Інструкції з організації примусового виконання рішень) передбачено, що виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.

Вимогами ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи вище наведені приписи чинного законодавства, якими передбачено порядок виконання рішень немайнового характеру, господарський суд, враховуючи доводи КП “Авангардкомунсервіс” щодо неможливості виконання судового рішення до моменту отримання інформації від ОСОБА_5 щодо кількості транспортних засобів, з метою вирішення питання поважності підстав невиконання вимог виконавчого документу боржником, вважає за необхідне звернутися до умов договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., укладеного між сторонами по справі.

Згідно з п. 1.1 договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., укладеного між П „Авангардкомунсервіс” (Виконавець) та ОСОБА_5 (Замовник), Виконавець зобов’язується відповідно до умов цього договору та в порядку, визначеному договором та Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. за №1342, надати Замовнику послуги із денного паркування транспортних засобів на спеціально облаштованих для паркування місцях, а Замовник зобов’язаний прийняти та сплатити кошти за надані послуги.

Відповідно до п. 1.6 договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р. за паркування транспортних засобів Замовник отримує паркувальний талон, що видається Виконавцем на кожне місце для паркування, кількість яких визначається у додатку №1 до договору.

Разом з тим, умовами п. 1.7 договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р. передбачено, що вартість послуг із паркування транспортних засобів (тариф) встановлюється рішенням виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району. Сума договору дорівнює вартості наданих послуг за всі облікові періоди протягом дії договору. Вартість послуг, що надаються за договором, визначається сторонами додатково на кожний обліковий період.

З розрахунку вартості послуг із паркування транспортних засобів (додаток №1 до договору від 01.11.2016р.) за період з 01.11.2016р. по 30.11.2016р. вбачається, що площа одного паркувального місця складає 12, 5 кв. м.; загальна площа наданих паркувальних місць складає – 1 500 кв. м.; вартість паркування за обліковий період складає 25200,00 грн. При цьому, з розрахунку вартості послуг із паркування транспортних засобів (додаток №1 до договору від 01.11.2016р.) за період з 01.12.2016р. по 31.12.2016р. вбачається, що площа одного паркувального місця та загальна площа наданих паркувальних місць у наступному обліковому періоді змінена не була, натомість вартість послуг склала – 272000,00 грн.

За результатами надання оцінки, в першу чергу, умовам договору від 01.11.2016р., господарський суд дійшов висновку, що його положеннями не передбачено необхідності надання замовником виконавцю інформації щодо кількості паркувальних місць на кожний обліковий період окремо, оскільки додатком №1 встановлено, що їх кількість складає 120 (1500 кв. м. / 12,5 кв. м. = 120 паркувальних місць).

При цьому, неможливість погодження сторонами по справі вартості послуг із паркування на наступний обліковий період не може бути поважною причиною невиконання судового рішення з боку боржника, оскільки у будь-якому випадку вартість послуг із паркування визначається на підставі рішення виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району, а, отже може бути самостійно розрахована відповідачем на підставі наявної інформації. Наведене свідчить про необґрунтованість скарг КП “Авангардкомунсервіс” в цієї частини.

Господарським судом також критично оцінюються доводи КП “Авангардкомунсервіс” щодо ненадання позивачем на його вимогу інформації щодо кількості паркувальних місць, яка необхідна ОСОБА_5, оскільки з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач звертався до позивача із вимогами про надання відомостей щодо марок та реєстраційних номерів автотранспортних засобів для внесення їх у паркувальні талони, а також із вимогами про надання документів, які підтверджують приналежність таких автотранспортних засобів позивачеві, надання яких виконавцеві з боку замовника умовами договору від 01.11.2016р. не передбачено.

Розглядаючи справу "Ромашов проти України" Європейський суд з прав людини у рішенні від 27.07.2004р. зазначив, що затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції. Окрім того, у рішенні від 29.06.2004р. по справі "Жовнер проти України" Суд нагадав, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку про недоведеність та декларативність доводів КП “Авангардкомунсервіс”, покладених в обґрунтування поданих до суду скарг на дії органу державної виконавчої служби щодо існування поважних причин невиконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2017р. по даній справі, якою було зобов’язано КП “Авангардкомунсервіс” виконувати умови договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., укладеного з ОСОБА_5 Будь-яких інших підстав для визнання постанови від 19.12.2017р. про накладення на комунальне підприємство „Авангардкомунсервіс” штрафу у розмірі 5 100,00 грн. та постанови від 05.01.2018р. про накладення на комунальне підприємство „Авангардкомунсервіс” штрафу у розмірі 10 200,00 грн. неправомірними скаржником наведено не було.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарг комунального підприємства „Авангардкомунсервіс” (вх. № 2-155/18 від 11.01.2018р.; вх. № 2-159/18 від 11.01.2018р.) на дії заступника начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, оскільки господарським судом не було встановлено порушення з боку органу державної виконавчої служби приписів Закону України “Про виконавче провадження”.

Керуючись ст. ст. 74,86, 339-343 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити комунальному підприємству „Авангардкомунсервіс” у задоволенні скарг (вх. № 2-155/18 від 11.01.2018р.; вх. № 2-159/18 від 11.01.2018р.) на дії заступника начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 12.06.2018р.

Суддя С.П. Желєзна