Ухвала суду № 74600642, 11.06.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"11" червня 2018 р. Справа № Б24/055-12

за заявою ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України в особі керуючого санацією – ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азія-Лайн”, Київська область, Бородянський район, смт. Немішаєве

за участю Регіонального відділення Фонду державного майна України та

прокуратури Київської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Національну академію наук України

Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області

Ірпінську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області

Науково-впроваджувальне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю “Сучасні медичні технології”

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кальвін”

Публічне акціонерне товариство “Київоблгаз”

про визнання недійсною угоди

в межах справи № Б24/055-12 про банкрутство ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України

Головуючий суддя Лопатін А.В.

Судді Бабкіна В.М.

ОСОБА_3

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б24/055-12 за заявою Науково-впроваджувального підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні медичні технології” (Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний центр “Продсервіс”) до боржника ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 02.07.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2013 р. введено процедуру санації ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України, призначено керуючим санацією ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України керівника ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України – ОСОБА_4, продовжено строк виконання повноважень розпорядника майна ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України арбітражного керуючого ОСОБА_5, зобов’язано керуючого санацією ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України ОСОБА_4 здійснити заходи, проведення яких передбачено ч. 6 ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зобов’язано керуючого санацією ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України ОСОБА_4 скласти та надати для схвалення зборам кредиторів план санації боржника у відповідності до вимог ст. 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і зобов’язано керуючого санацією подати господарському суду на затвердження схвалений на зборах кредиторів план санації боржника та протокол засідання зборів кредиторів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2013 р. затверджено план санації ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Леніна, буд. 1, ідентифікаційний код - 03534305), продовжено строк процедури санації ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України до 01.11.2014 р., зобов’язано керуючого санацією ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України ОСОБА_4 щоквартально звітувати про хід виконання плану санації перед кредиторами, звіти разом з рішеннями комітету кредиторів, балансами боржника і іншою фінансовою звітністю надавати суду та зобов’язано керуючого санацією ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України ОСОБА_4 по закінченню виконання плану санації подати до суду затверджений комітетом кредиторів боржника звіт керуючого санацією ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України та протокол засідання комітету кредиторів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2016 р., серед іншого, заяви розпорядника майна – арбітражного керуючого ОСОБА_5 від 04.02.2015 р. № 02-01/02 (вх. № 3075/15, 11.02.2016) та № 02-01/46 від 05.02.2015 р. (вх. № 2667/15 від 05.02.2015) про дострокове припинення повноважень останнього задоволено, повноваження останнього, як розпорядника майна боржника припинено, призначено розпорядником майна ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України арбітражного керуючого ОСОБА_6, клопотання Національної академії наук України від 30.11.2016 р. № 17/2194-12 про припинення повноважень керуючого санацією та призначення нового керуючого санацією боржника задоволено, припинено повноваження ОСОБА_7 як керуючого санацією ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України та призначити керуючим санацією боржника керівника ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України – ОСОБА_2.

24.01.2018 р. через канцелярію суду керуючим санацією ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України ОСОБА_2 подано заяву про визнання недійсним договору, в якій останній просить суд порушити провадження у справі, визнати недійсною угоду від 21.11.2016 р. № 21/11/2016 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладену між ОСОБА_1 санаторієм “Ворзель” Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю “Азія-Лайн”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2018 р. заяву ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України в особі керуючого санацією ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди залишено без руху, запропоновано ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути недоліки заяви б/н, б/д шляхом надання суду документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів.

21.02.2018 р. через канцелярію суду керуючим санацією боржника подано документи, на підтвердження усунення недоліків заяви про визнання недійсною угоди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2018 р. відкрито провадження у справі № Б24/055-12 за заявою ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України в особі керуючого санацією – ОСОБА_2 до відповідача ТОВ “Азія-Лайн” про визнання недійсною угоди; призначено підготовче засідання на 19.03.2018 р.; встановлено строк для подання відповідачем у справі відзиву – до 19.03.2018 р.

16.03.2018 р. на електронну пошту господарського суду Київської області від прокуратури Київської області надійшли письмові пояснення щодо їх участі у справі.

19.03.2018 р. на електронну адресу господарського суду Київської області від розпорядника майна ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2018 р. відкладено підготовче засідання на 06.04.2018 р.; залучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Національну академію наук України, Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області, Ірпінську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області, Науково-впроваджувальне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю “Сучасні медичні технології”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Кальвін”, Публічне акціонерне товариство “Київоблгаз”; зобов’язано заявника – ОСОБА_1 санаторій “Ворзель” Національної академії наук України в особі керуючого санацією – ОСОБА_2, у відповідності до приписів частини другої статті 172 ГПК України, направити копії заяви про визнання угоди недійсною та доданих до неї документів Національній академії наук України, Управлінню Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області, Ірпінській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, Науково-впроваджувальному підприємству Товариство з обмеженою відповідальністю “Сучасні медичні технології”, Товариству з обмеженою відповідальністю “Кальвін”, Публічному акціонерному товариству “Київоблгаз”. Докази направлення у строк до 04.04.2018 р. подати до суду; встановлено строк для подання відповідачем у справі відзиву – до 02.04.2018 р.; встановлено строк для подання заявником у справі відповіді на відзив – до 06.04.2018 р.; встановлено строк для подання аргументів, заперечень та пояснень третіми особами – до 06.04.2018 р.

29.03.2018 р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ “Азія-Лайн” надійшов відзив на заяву.

03.04.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області керуючим санацією ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України подано клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

05.04.2018 р.через канцелярію господарського суду Прокуратурою Київської області подано письмові пояснення.

06.04.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником НАН України подано письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2018 р. відкладено підготовче засідання на 23.04.2018 р.; зобов’язано заявника надати суду в наступному судовому засіданні (для огляду) оригінали долучених до заяви копій документів; зобов’язано відповідача надати суду в наступному судовому засіданні (для огляду) оригінал оспорюваної угоди (за наявності); зобов’язано відповідача надати обґрунтовані письмові пояснення та на їх підтвердження належні докази наявності у ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України, станом на дату укладення оспорюваної угоди, грошових зобов’язань перед Товариства з обмеженою відповідальністю “Азія-Лайн” на суму 933369,38 грн.; встановлено строк для подання заявником у справі відповіді на відзив – до 20.04.2018 р.; встановлено строк для подання аргументів, заперечень та пояснень третіми особами – до 20.04.2018 р.

23.04.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області керуючим санацією Ворзель” НАН України подано письмові пояснення та заяву про доповнення підстав заяви новими обставинами.

Крім того, 23.04.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТОВ “Азія-Лайн” подано письмові пояснення та пояснення щодо неможливості подання витребуваних судом доказів.

У зв’язку з перебуванням судді Бабкіної В.М. у відпустці, судове засідання 23.04.2018 р. не відбулось.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2018 р. призначено підготовче засідання з розгляду заяви про визнання недійсною угоди на 31.05.2018 р.

31.05.2018 р. на електронну адресу суду арбітражним керуючим ОСОБА_8 – розпорядником майна ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” НАН України подано заяву про відкладення розгляду даного спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2018 р. закрито підготовче провадження, призначено заяву про визнання недійсною угоди до розгляду по суті в судовому засіданні на 11.06.2018 р.

11.06.2018 р. через канцелярію суду відповідачем подано клопотання щодо неврахування доказу.

11.06.2018 р. заявником через канцелярію суду подано клопотання про поновлення строку на подання доказів та залучення до матеріалів справи належним чином завірену копію оспорюваної угоди.

В судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, судом встановлено:

Клопотання про поновлення строку на подання доказів та залучення до матеріалів справи належним чином завіреної копії оспорюваної угоди обґрунтоване тим, що після призначення керуючим санацією боржника – ОСОБА_9, останньому документація санаторію попереднім керуючим санацією передана не була, крім того, в документах поточної діяльності КС “Ворзель” НАН України оригінал угоди від 21.11.2016 р. № 21/11/2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог (оспорювана угода) відсутній, зважаючи на що, суду було надано відповідні пояснення. Разом з тим, в архівних документах було знайдено оригінал оспорюваної угоди.

Враховуючи, викладені обставини, заявник просить оглянути в даному судовому засіданні оригінал оспорюваної угоди та долучити і врахувати належним чином завірену його копію.

Суд, проаналізувавши вказані пояснення причин не подання до суду оригіналу доказу та його належним чином завіреної копії у встановлений судом строк, дійшов висновку про можливість здійснення огляду в даному судовому засіданні оригіналу опорюваної угоди та врахування під час розгляду даного спору по суті належним чином завіреної копії вказаної угоди

Відповідачем, як вже зазначалось, було подано клопотання щодо неврахування доказу, в якому останній просить суд, враховуючи відсутність оригіналу оспорюваної угоди, не враховувати долучену до матеріалів справи копію угоди від 21.11.2016 р. № 21/11/2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог, проте, враховуючи надання заявником в даному судовому засіданні оригіналу оспорюваної угоди для огляду, відповідач усно клопотав про залишення без розгляду його клопотання щодо неврахування доказу, у зв’язку з чим, суд залишає вказане клопотання без розгляду.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 санаторію “Ворзель” Національної академії наук України в особі керуючого санацією про визнання недійсною угоди, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи документи, оглянувши оригінал оспорюваної угоди, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, господарський суд

встановив:

21.11.2016 р. між ОСОБА_1 санаторієм “Ворзель” Національної академії наук України (сторона-1) та ТОВ «Азія-Лайн» (сторона-2) укладено угоду № 21/11/2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до умов якої сторона-1 і сторона-2 маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, на підставі статті 601 ЦК України та частини третьої статті 203 ГК України дійшли згоди про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з плану санації, затвердженого ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2013 р. у справі № Б24/055-12:

1.1. на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 р. у справі № 911/448/16 сторона-2 є боржником, а сторона-1 є кредитором на суму 52626,98 грн. пені за несвоєчасне виконання плану санації та 1315,36 грн. судового збору.

1.2. на підставі частини другої статті 231 ГК України сторона-1 є боржником, а сторона-2 є кредитором за невиконання господарського зобов’язання, яке виникло у зв’язку з несвоєчасним виконанням умов плану санації у справі про банкрутство № Б24/055-12 на суму 933369,38 грн.

Згідно з п. 2 вказаної угоди з моменту підписання цієї угоди вказані вище зобов’язання сторін згідно з вищезазначеними рішенням суду та взаємними претензіями припиняються у таких обсягах:

- грошове зобов’язання сторони-2 (п. 1.1.) вважається таким, що припинено у повному обсязі, тобто заборгованість сторони-2 перед стороною-1 відсутня; постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 р. у справі № 911/448/16 в частині стягнення заборгованості в ТОВ «Азія-Лайн» на користь КС “Ворзель” НАН України фактично виконана в повному обсязі;

- грошове зобов’язання сторони-1 (п. 1.2.) вважається таким, що припинено частково на суму 53942,34 грн., тобто залишок заборгованості сторони-1 перед стороною-2 становить 879427,04 грн.

Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтисками печаток ТОВ «Азія-Лайн» та КС “Ворзель” НАН України.

Заява керуючого санацією боржника про визнання вказаної угоди недійсною вмотивована тим, що заявник вважає вказану угоду фіктивною та такою, що укладена на створення штучної заборгованості позивача перед відповідачем та з метою здійснення дій щодо несплати штрафних санкцій згідно рішення суду та плану санації, отже, на думку заявника, на підставі статті 234 ЦК України має бути визнано судом недійсною.

Відповідачем, в свою чергу, подано відзив на вказану заяву про визнання недійсною угоди, в якому останній зазначає, що з припущеннями керуючого санацією боржника, що вказана угода, укладена між боржником та відповідачем є недійсною категорично не погоджується, оскільки правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосуються підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів, тощо); зарахуванням можуть бути припинені зобов’язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов’язань; добровільне виконання зобов’язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог.

Прокуратурою Київської області надано письмові пояснення щодо предмету спору у даній справі, в яких прокурор зазначає, що на момент підписання оспорюваної угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, керуючий санацією, на той час ОСОБА_7 безпідставно визнала заборгованість КС “Ворзель” НАН України перед інвестором – ТОВ «Азія-Лайн», незважаючи на те, що при схваленні та затвердженні плану санації КС “Ворзель” НАН України кредитори спільно з інвестором не передбачали та не визначили у плані санації положень щодо нарахування пені та штрафу за не передання частини майна інвестору на виконання умов плану санації. Виходячи з наведеного, на думку прокурора, зарахування сторонами зустрічних вимог згідно з укладеною угодою від 21.11.2016 р. є незаконним, так як на момент такого зарахування у сторін не існувало жодних зустрічних однорідних вимог, у зв’язку з чим така угода в силу приписів частини першої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України є недійсною.

Національною академію наук України надано письмові пояснення щодо даного спору, в яких остання вказує на те, що ні умовами плану санації, ні положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено відповідальності боржника за порушення зобов’язань, передбачених планом санації, застосування до КС “Ворзель” НАН України штрафних санкцій за порушення ним зобов’язання щодо передачі інвестору – ТОВ «Азія-Лайн» майна в порядку та на умовах плану санації, встановлених частиною другою ст. 231 ГК України є неправомірним. Таким чином, визначена умовами оспорюваної угоди заборгованість КС “Ворзель” НАН України у вигляді штрафних санкцій на суму 933369,38 грн. є фіктивною.

Розпорядником майна КС “Ворзель” НАН України – ОСОБА_8 надано відзив на заяву керуючого санацією боржника про визнання угоди недійсною, в якому останній зазначає, що зарахування зустрічних вимог є незаконним, оскільки вимоги до боржника є безпідставними та необґрунтованими відповідно зарахування зустрічних вимог є неможливим.

23.04.2018 р. заявником, як вже зазначалось, подано заяву про доповнення підстав заяви новими обставинами, в якій заявник зазначає, вимоги ТОВ «Азія-Лайн» та КС “Ворзель” НАН України за оспорюванню угодою не є однорідними, оскільки мають різну правову природу, крім того, заборгованість КС “Ворзель” НАН України перед ТОВ «Азія-Лайн» згідно з оспорюваною угодою на суму 933369,38 грн. є такою, що нарахована поза межами позовної давності.

Проаналізувавши вищенаведені обґрунтування вимог заявником, заперечення відповідача, пояснення інших учасників справи, здійснивши аналіз чинного законодавства, судом встановлено наступне:

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( в редакції, якою суд керується під час розгляду справи № Б24/055-12 про банкрутство КС “Ворзель” НАН України, що діє до 19.01.2013 р.) у разі порушення сторонами умов угод, укладених згідно з планом санації, під час проведення процедури санації захист порушеного права, що виникло у зв'язку з проведенням процедури санації, здійснюється в процедурі провадження у справі про банкрутство.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, враховуючи, що зобов’язання сторін, які є предметом оспорюваної угоди, як стверджують останні, виникли у зв’язку з неналежним виконанням умов плану санації КС “Ворзель” НАН України, даний спір підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство КС “Ворзель” НАН України.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до частин третьої, четвертої та п’ятої статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, для зарахування вимог необхідне додержання трьох умов: вимоги повинні бути зустрічними, однорідними та такими, строк виконання яких або настав, або визначений моментом пред?явлення вимоги.

Разом з тим, проаналізувавши предмет оспорюваного договору, судом встановлено, що вимоги сторін, згідно яких укладено угоду зарахування зустрічних однорідних вимог не можна вважати зустрічними та однорідними, з огляду на таке:

Так, приписами частини шостої ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в зазначеній редакції) встановлено, що керуючий санацією зобов’язаний розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації; заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів, зазначених в абзаці сьомому цієї частини.

Разом з тим, як зазначається вище, 21.11.2016 р. між КС «Ворзель» (сторона 1) в особі керуючого санацією ОСОБА_7 та ТОВ «Азія-Лайн» (сторона 2) в особі директора ОСОБА_10 укладено угоду № 21/11/2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 р. у справі № 911/448/16 апеляційну скаргу ТОВ „Азія-Лайн” задоволено частково, змінено п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 18.05.2016 р. у справі № 911/448/16, виклавши його наступним чином: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азія-Лайн” (07853, Бородянський район, Київська область, смт. Немішаєве, вул. Пішкіна, буд. 27-А, ідентифікаційний код 32916264) на користь ОСОБА_1 санаторію „Ворзель” Національної академії наук України (08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 03534305) 52 626 (п’ятдесят дві тисячі шістсот двадцять шість) грн. 98 коп. пені та 1 315 (одна тисяча триста п'ятнадцять) грн. 36 коп. судового збору", п. 4 та п. 5 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 18.05.2016 р. у справі № 911/448/16 скасовано, в решті рішення господарського суду Київської області від 18.05.2016 р. у справі № 911/448/16 – залишено без змін.

Таким чином, вимоги КС „Ворзель” НАН України до ТОВ „Азія-Лайн” в сумі 52626,98 грн. пені та 1315,36 грн. судових витрат підтверджуються рішенням суду, отже враховуючи приписи статті 75 ГПК України, не потребують доказуванню.

Водночас, вимоги ТОВ „Азія-Лайн” до КС „Ворзель” НАН України на суму 933369,38 грн., виникли, як зазначає відповідач, у зв’язку з несвоєчасним виконанням умов плану санації у справі про банкрутство № Б24/055-12 на підставі частини другої статті 231 ГК України.

Як вбачається з досудової вимоги ТОВ „Азія-Лайн” про стягнення завданих збитків та упущеної вигоди, на підставі статті 231 ГК України відповідачем, у зв’язку з простроченням виконання плану санації КС „Ворзель” НАН України в частині укладення договору про передачу майна та акту прийому передачі майна інвестору було нараховано 677150,32 грн. пені за період з 25.03.2015 р. по 25.09.2015 р. та штрафу в розмірі 7% на суму 256219,06 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, якою суд керується під час розгляду справи № Б24/055-12, що діяла до 19.01.2013 р.) санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно- правової та виробничої структури боржника.

Положеннями ст. 18 вказаного Закону передбачено, що план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом.

Згідно з положеннями розділу 5 плану санації КС «Ворзель» НАН України, затвердженого ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2013 р., інвестор (ТОВ «Азія -Лайн») бере на себе зобов’язання надати КС «Ворзель» НАН України грошові кошти в розмірі 3660211,27 грн., з яких 1380569,90 грн. для погашення конкурсної кредиторської заборгованості, 2279641,37 грн. - погашення поточної кредиторської заборгованості, яка рахується за КС «Ворзель» НАН України станом на 16.09.2013 р. Погашення вимог конкурсних та поточних кредиторів за рахунок коштів інвестора передбачалося на умовах розстрочки протягом 12 місяців з моменту затвердження плану санації.

Також, вказаним розділом плану санації передбачено, що у разі невиконання інвестором взятих на себе зобов’язань, а саме у випадку неперерахування КС «Ворзель» НАН України коштів для сплати кредиторам у визначені даним планом санації строки боргів, комітет кредиторів (керуючий санацією, власник боржника) має право звернутися до господарського суду з вимогами про усунення інвестора від участі у процедурі санації боржника з відшкодуванням заподіяної інвестором боржнику шкоди.

В разі порушення графіку погашення заборгованості інвестор несе відповідальність згідно чинного законодавства України. Інвестор сплачує КС «Ворзель» НАН України пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення сплати грошових коштів визначених в п. 3 розділу.

Таким чином, планом санації КС «Ворзель» НАН України передбачено зобов’язання та відповідальність інвестора – ТОВ «Азія-Лайн» перед боржником - КС «Ворзель» НАН України, водночас відсутні умови відповідальності боржника перед інвестором.

Так, як вже зазначалось, судовими рішеннями у справі № 911/448/16 підтверджено факт прострочення інвестором – ТОВ «Азія-Лайн» своїх зобов’язань згідно умов плану санації КС «Ворзель» НАН України та наявності підстав для застосування штрафних санкцій.

Водночас, що стосується зобов’язань, що є предметом оспорюваної угоди КС «Ворзель» НАН України перед ТОВ «Азія-Лайн», як зазначено в оспорюваній угоді, підставою для застосування та нарахування ТОВ «Азія-Лайн» штрафних санкцій до КС «Ворзель» НАН України є положення частини другої ст. 231 ГК України.

Згідно зі ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

У Господарському кодексі України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Залежно від джерела встановлення, неустойка поділяється на законну, тобто встановлену в нормативному порядку - в законі або іншому правовому акті, та договірну, яка встановлюється безпосередньо в нормах договору, укладеного між сторонами.

Частина другою ст. 231 ГК України визначає коло господарських правовідносин, які зачіпають інтереси держави, де застосовуються саме уніфіковані штрафні санкції, якщо інше не передбачено законом чи договором. Дані санкції можуть бути застосовані за наявності одночасно таких двох умов: 1) у разі скоєння господарського правопорушення, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належать до державного сектора економіки, або якщо виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного кредиту; 2) наявності одного з виду правопорушень, а саме: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) або за порушення строків виконання зобов'язання.

З урахуванням викладених обставин та у зв’язку з тим, що у плані санації КС «Ворзель» НАН України не встановлено строки укладення, на виконання плану санації, договору передачі майна та не передбачено відповідальності за не передання чи несвоєчасне передання КС «Ворзель» НАН України частини майна інвестору, положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та іншими актами цивільного законодавства також не передбачається розміру та підстав цивільно-правової відповідальності боржника за невиконання плану санації, а також з огляду на те, що згідно умов вищевказаного плану санації обов’язки інвестора та боржника за черговістю їх виконання поставлені у залежність один від одного, відсутні правові підстави для нарахування ТОВ «Азія -Лайн» в порядку ст. 231 ГК України штрафних санкцій для КС «Ворзель» НАН України.

Таким чином, здійснивши аналіз вищевказаних обставин, судом встановлено, що вимоги ТОВ «Азія-Лайн» до КС «Ворзель» НАН України на суму 933369,38 грн. не можна вважати законними та обґрунтованими, в той час як, вимоги КС «Ворзель» НАН України до ТОВ «Азія-Лайн» на суму 53942,34 грн. підтверджуються рішенням суду, отже вказані вимоги, що є предметом оспроюваної угоди не є зустрічними і однорідними, що виключає можливість припинення зобов’язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог у передбаченому ст. 203 ГК України та 601 ЦК України порядку.

Окрім наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що в п. 1.14. постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р., № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (чинна станом на сьогодні) вказано вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України.

Крім того, судом під час розгляду заяви № 124-ЮР від 01.12.2017 р. (вх. № 25803/17 від 04.12.2017 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Азія-Лайн” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 911/448/16 встановлено: враховуючи, що відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували розгляд на комітеті кредиторів ОСОБА_1 санаторію „Ворзель” Національної академії наук України питання укладення між ТОВ „Азія-Лайн” та ОСОБА_1 санаторієм „Ворзель” Національної академії наук України угоди № 21/11/2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.11.2016 р. та надання згоди комітетом кредиторів ОСОБА_1 санаторію „Ворзель” Національної академії наук України на укладення вищевказаної угоди, а також те, що зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до угоди № 21/11/2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.11.2016 р., укладеної між ТОВ „Азія-Лайн” та ОСОБА_1 санаторієм „Ворзель” Національної академії наук України, порушує порядок і черговість погашення вимог кредиторів, встановлені положеннями Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у справі № Б24/055-12 за заявою ТОВ „Торгівельний центр „Продсервіс” до ОСОБА_1 санаторію „Ворзель” НАН України про банкрутство, то відповідно не відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог за угодою № 21/11/2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.11.2016 р., укладеною між ТОВ „Азія-Лайн” та ОСОБА_1 санаторієм „Ворзель” Національної академії наук України, і не припинились відповідні зобов’язання сторін, що є предметом вказаної угоди (ухвала господарського суду Київської області від 28.02.2018 р.).

Вищенаведена ухвала суду у справі № 911/448/16 є такою, що набрала законної сили, отже обставини встановлені судом та викладені у такій ухвалі в силу вимог статті 75 ГПК України не потребують доказуванню.

Аналіз наведених норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави для висновку про те, що припинення грошових зобов'язань боржника шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а також індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора не допускається, якщо при цьому порушуються інтереси інших кредиторів або черговість задоволення їх вимог, установлена законом (даний висновок викладено в постанові Верховного Суду України/ Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, від 08.02.2017, № 5023/1305/12(29/442-09)|3-1235гс16.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ст. 20 ГК України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним.

Частиною першою статті 1 ГПК України установлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Судом встановлено, що здійснене між ТОВ „Азія-Лайн” та ОСОБА_1 санаторієм „Ворзель” Національної академії наук України зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить вимогам ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України, яким передбачено припинення зобов’язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, так як вимоги, що є предметом оспорюваної угоди не є, а ні зустрічними, а ні однорідними в розумінні норм Закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява керуючого санацією ОСОБА_1 санаторієм „Ворзель” Національної академії наук України про визнання недійсною угоди від 21.11.2016 р. № 21/11/2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі приписів ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд

ухвалив:

1. Заяву керуючого санацією ОСОБА_1 санаторієм „Ворзель” Національної академії наук України про визнання недійсною угоди задовольнити.

2. Визнати недійсною угоду від 21.11.2016 р. № 21/11/2016 про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю „Азія-Лайн” та ОСОБА_1 санаторієм „Ворзель” Національної академії наук України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азія-Лайн” (07853, Київська область, Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Пушкіна, 27А; код ЄДРПОУ 32916264) на користь ОСОБА_1 санаторію „Ворзель” Національної академії наук України (08296, Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Леніна, 1; код ЄДРПОУ 03534305) 3524 (три тисячі п’ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок судового збору.

4. На примусове виконання даної ухвали суду видати наказ.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Дата підписання: 12.06.2018 р.

Головуючий суддя А.В. Лопатін

Судді В.М. Бабкіна

ОСОБА_3