Рішення № 74600357, 31.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2018Справа №910/4225/18

За позовом:ОСОБА_1до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"простягнення 44 114,09 грн. Суддя Бойко Р.В. при секретарі судового засідання Бариновій О.І.Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1від відповідача:Жила М.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (надалі - ПАТ "Укрнафта") про стягнення 44 114,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства не виконав належним чином зобов'язання з виплати позивачу як акціонеру ПАТ "Укрнафта" дивідендів за 2011-2014 роки, у зв'язку з чим ОСОБА_1 просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" суму невиплачених дивідендів у загальному розмірі 26 637,58 грн. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем обов'язку щодо виплати дивідендів, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 2 855,34 грн. та інфляційні втрати у загальному розмірі 14 621,17 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2018 відкрито провадження у справі №910/4225/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; підготовче засідання призначено на 08.05.2018.

26.04.2018 через відділ діловодства суду від ПАТ "Укрнафта" надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що позивач не звертався до нього із вимогою про виплату дивідендів. Крім того, відповідач заперечує проти нарахування на суми невиплаченого розміру дивідендів 3% річних та інфляційних витрат, оскільки між сторонами, на думку відповідача, наявні організаційно-господарські немайнові зобов'язання, а не грошові.

В підготовчому засіданні 08.05.2018 оголошено перерву до 22.05.2018.

17.05.2018 через відділ діловодства суду позивачем було подано відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу. У своїй відповіді на відзив позивач вказує, що законодавством не передбачено обов'язку акціонера звернутися до товариства з вимогою про виплату йому дивідендів після прийняття зборами рішення про виплату цих дивідендів. Крім того, позивач вказує, що зобов'язання ПАТ "Укрнафта" виплатити йому дивідендів зводиться до сплати коштів, а відтак є грошовим.

В підготовчому засіданні 22.05.2018 представники відповідача повідомили суд, що не бажають скористатись своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2018, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, та прийнятою з урахуванням бажання сторін почати розгляд справи по суті у цей самий день після закінчення підготовчого судового засідання, закрито підготовче провадження у справі №910/4225/18 та призначено її до розгляду по суті в цей самий день.

У судовому засіданні 22.05.2018 позивач надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.05.2018 надав пояснення по суті спору, за змістом яких проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2018, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголошено перерву в судовому засіданні до 31.05.2018.

В судове засідання 31.05.2018 позивач та представник відповідача з'явились, позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні 31.05.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Статуту ПАТ "Укрнафта" (затвердженого Протоколом №21 від 22.03.2011 рішення Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"; державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 23.03.2011, номер запису 10741050026002352) Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу №57 від 23.02.1994 шляхом перетворення Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Укрнафта" у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" №210/93 від 15.06.1993. Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".

Пунктом 3.1 Статуту ПАТ "Укрнафта" визначено, що акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього Статуту та вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 3.3 Статуту ПАТ "Укрнафта" кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.

Пунктом 6.1 Статуту ПАТ "Укрнафта" передбачено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства.

У відповідності до п. 6.18 Статуту ПАТ "Укрнафта" підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку в цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на акції.

Судом встановлено, що станом на дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів за 2011-2013 роки (20.10.2014), ОСОБА_1 був акціонером ПАТ "Укрнафта" з кількістю акцій 390 одиниць, що підтверджується випискою Товариства з обмеженою відповідальністю "Універ Капітал" про стан рахунку в цінних паперах вих. №1/1 від 12.03.2018, а станом на дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів за 2014 рік (03.08.2015), ОСОБА_1 був акціонером ПАТ "Укрнафта" з кількістю акцій 50 одиниць, що підтверджується випискою Товариства з обмеженою відповідальністю "Універ Капітал" про стан рахунку в цінних паперах вих. №1/1 від 30.03.2018.

Більше того, наведені обставини підтверджуються відповідачем у своєму відзиві.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, обставини належності ОСОБА_1 на праві власності у відповідній кількості акцій ПАТ "Укрнафта" у вказані судом дати відповідачем визнаються, про що останній зазначає у своєму відзиві, а у суду відсутні будь-які підстави для сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, відтак дані обставини не підлягають доказуванню.

Статтею 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що акція це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У статті 116 Цивільного кодексу України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" закріплено, право учасника товариства, на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників, якщо він є учасником товариства на початок строку виплати дивідендів.

Дивідендом є частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства (ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства").

10.10.2014 були проведені загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта", які оформлені протоколом №22 від 10.10.2014, на яких, зокрема, було вирішено:

- затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2011 рік у сумі 2 181 892 000,00 грн.: 2 181 612 957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам (розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.), решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

Встановити дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015. Виплату дивідендів акціонеру товариству - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України; перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства";

- затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2012 рік у сумі 1 428 110 724,00 грн.: 1 427 836 668,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам (розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.), решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

Встановити дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015. Виплату дивідендів акціонеру товариству - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України; перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства";

- затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2013 рік у сумі 189 886 355,00 грн.: 189 799 785,00 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам (розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.), решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

Встановити дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015. Виплату дивідендів акціонеру товариству - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України; перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом №23 від 22.07.2015, вирішено, зокрема, затвердити наступний порядок розподілу прибутку за 2014 рік:

- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100 відсотків, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку Товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, - у строк до 03.08.2015.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 по 03.10.2015.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до п. 6.20 Статуту ПАТ "Укрнафта" дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 6.21 Статуту ПАТ "Укрнафта" дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківський рахунок, а акціонерам фізичним особам - готівкою, поштовим переказом, банківським переказом. Спосіб виплати дивідендів визначається органом, що прийняв рішення про виплату дивідендів.

Пунктом 6.22 Статуту ПАТ "Укрнафта" передбачено, що для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строки їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення Про виплату дивідендів. Рішення про к виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства . Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради, передбаченим першим реченням цієї частини, але не раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття _ такого рішення наглядовою радою і не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про &?в; виплату дивідендів. (ч.ч. 2-4 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства").

У разі прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абз. 1 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.

У разі прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішення про виплату дивідендів за простими акціями у акціонерного товариства виникає обов'язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у менший строк, визначений загальними зборами.

У відповідності до ч. 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Конкретний спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів.

Таким чином, виходячи зі змісту рішень загальних зборів акціонерів відповідача, які містяться у протоколах №22 та №23, ПАТ "Укрнафта" прийняло на себе грошове зобов'язання здійснити виплату позивачу дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2011-2014 роках у визначених загальними зборами порядку та строки, тобто щодо виплати дивідендів за 2011-2013 роки - до 10.04.2015, а за 2014 рік - до 03.10.2015.

Згідно з п. 6.18 Статуту відповідача підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку в цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на акції.

Позивач станом на 20.10.2014 та на 03.08.2015, тобто, на встановлені загальними зборами акціонерів ПАТ "Укрнафта" дати складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, був власником 390 штук простих іменних акцій та 50 штук простих іменних акцій ПАТ "Укрнафта" відповідно.

Таким чином, за 2011 рік дивіденди позивача складають - 15 689,70 грн. (390 шт. акцій х 40,23 грн.), за 2012 рік - 10 268,70 грн. (390 шт. акцій х 26,33 грн.), за 2013 рік - 1 365,00 грн. (390 шт. акцій х 3,50 грн.), за 2014 рік - 1 166,00 грн. (50 шт. акцій х 23,32 грн.).

Відповідно до п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно із п. 167.5.2. ст. 167 Податкового кодексу України, ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Також п. 16-1 Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

З огляду на наведені приписи законодавства сукупний розмір загальної суми нарахованих дивідендів за 2011, 2012, 2013 та 2014 роки необхідно зменшити на 5% податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору.

Після зменшення сукупного розміру загальної суми нарахованих дивідендів на вказані ставки податку та збору, на користь позивача підлягають виплаті дивіденди за 2011 рік у розмірі 14 669,87 грн., за 2012 рік - дивіденди у розмірі 9 601,23 грн., за 2013 рік - дивіденди у розмірі 1 276,28 грн., за 2014 рік - дивіденди у розмірі 1 090,21 грн.

Тобто, відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу 25 547,38 грн. дивідендів за 2011, 2012 та 2013 роки не пізніше 10.04.2015, та 1 090,21 грн. дивідендів 2014 рік - не пізніше 05.10.2015 (у відповідності до приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 03.10.2015 припадає на вихідний - суботу).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, станом на дату звернення до суду із даним позовом відповідач не виконав свого грошового зобов'язання перед позивачем по виплаті дивідендів належним чином і у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів аукціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166)).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17.

Таким чином, приймаючи до уваги, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) акціонером передбачено ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" і з цього питання були прийняті рішення загальними зборами відповідача, які оформленні №22 від 10.10.2014 та №23 від 22.07.2015, однак останній виплату дивідендів не здійснив, чим порушив свої зобов'язання і права позивача, який є акціонером ПАТ "Укрнафта".

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з огляду на визначені у протоколах №22 від 10.10.2014, №23 від 22.07.2015 строки виплати ПАТ "Укрнафта" дивідендів за 2011-2014 роки, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з виплати на користь позивача дивідендів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Наявність та обсяг заборгованості ПАТ "Укрнафта" у загальному розмірі 26 637,58 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не була спростована, зокрема відповідачем не надано суду доказів їх виплати позивачу, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" дивідендів у розмірі 26 637,58 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з виплати дивідендів за 2011-2014 роки, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 14 621,17 грн. та інфляційних витрат у загальному розмірі 2 855,34 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням дат, в які відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання (11.04.2015 та 06.10.2015), за відсутності правових підстав для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що правомірним буде стягнути з ПАТ "Укрнафта" 3% річних у розмірі 2 357,35 грн. та інфляційних втрат у розмірі 14 621,17 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 497,99 грн. (2 855,34 грн. заявлених позивачем до стягнення 3% річних - 2 357,35 грн.) обраховані невірно, оскільки ОСОБА_1 не враховано приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та тієї обставини, що 03.10.2015 перепадає на вихідний день - суботу, а відтак останнім днем виконання зобов'язання відповідача є перший робочий день після вказаної дати, а тому в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

При цьому, що стосується тверджень відповідача про безпідставність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки виплата дивідендів не є грошовим зобов'язанням, суд вважає такі твердження позивача необґрунтованими, оскільки грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Судом встановлено, що в силу положень ст.ст. 2, 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ст. 167 Господарського кодексу України, ст. 152 Цивільного кодексу України та прийнятого відповідачем рішення про виплату акціонерам дивідендів у останнього виникло зобов'язання зі сплати на користь позивача грошових коштів - виплата дивідендів, а отже, зобов'язання відповідача зі сплати дивідендів є грошовим зобов'язанням.

Крім того, у п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 зазначено, що невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.ст. 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів.

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Cтаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книга 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків може бути і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.

Отже, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Таким чином, правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов'язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов'язанням, а тому до цих правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17 (в аналогічних правовідносинах).

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з ПАТ "Укрнафта" заборгованості з виплати дивідендів у загальному розмірі 26 637,58 грн., 3% річних у розмірі 2 357,35 грн. та інфляційних витрат у розмірі 14 624,17 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість з виплати дивідендів у загальному розмірі 26 637 (двадцять шість тисяч шістсот тридцять сім) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 2 357 (дві тисячі триста п'ятдесят сім) грн. 35 коп., інфляційні витрати у розмірі 14 624 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять один) грн. 17 коп. та судовий збір у розмірі 1 742 (одна тисяча сімсот сорок два) грн. 11 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 12.06.2018.

Суддя Р.В.Бойко