Ухвала суду № 74600349, 06.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.06.2018Справа №910/24542/15

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Князькова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» про заміну боржника правонаступником у виконавчому провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна»

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна»

про стягнення 627 306,36 грн., -

За участю представників:

від позивача: від відповідача:Павленко О.В. Коршак С.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» про стягнення 666 449,40 грн. в якості страхової виплати за договором страхування відповідальності експедитора №312.994055365.0086 від 15.04.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі №910/24542/15 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 вказане рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 615 036, 36 грн. страхового відшкодування.

16.03.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі №910/24542/15 судом видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі №910/24542/15 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 заяву Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» про поворот виконання рішення суду задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» на користь Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» грошові кошти у розмірі 615 036, 36 грн., судовий збір у розмірі 9 225,55 грн., судовий збір у розмірі 10 148,10 грн. в порядку повороту виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі №910/24542/15.

13.06.2016 Господарським судом міста Києва видано наказ на виконання ухвали від 08.06.2016 про поворот виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2016 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі №910/24542/15 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Картранс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 позивачу повторно відмовлено в задоволенні заяви про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі №910/24542/15 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Картранс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» про розстрочення виконання судового рішення №910/24542/15, а саме розстрочено виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 шляхом здійснення шести платежів по 105 735,01 грн. кожний у строк до 30.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2016, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017, відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі №910/24542/15 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхові Гарантії».

24.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні з виконання суду від 13.06.2016 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант 2018».

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» про заміну боржника правонаступником призначено на 06.06.2018.

У судове засідання представники представник позивача (заявника) з'явилась, просила суд заяву задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив.

Розглянувши заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником, господарський суд зазначає наступне.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частинами 1, 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що 18.05.2018 загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» було прийнято рішення про виділ нової юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант 2018» та про передачу останньому частини майна, прав та обов'язків за розподільчим балансом, у тому числі і кредиторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» перед Приватним акціонерним товариством «ПЗУ Україна».

Згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Частинами 1, 2 статті 109 Цивільного кодексу України передбачено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Однак, матеріали справи не містять ані рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» про виділ нової юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант 2018», ані розподільчого балансу про перехід частини майна, прав та обов'язків юридичної особи від Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» до іншої юридичної особи, ані доказів державної реєстрації нової юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант 2018».

Крім того, згідно з отриманим судом витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.05.2018 №1004037177 станом на дату розгляду даної заяви Товариство з обмеженою відповідальність «Заммлер Україна» не припинено та не перебуває у стані припинення.

До того ж, в силу положень ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що Приватне акціонерне товариство «ПЗУ Україна» надавало згоду на заміну боржника у зобов'язанні.

Додатково господарський суд зазначає, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. від 05.06.2018 повернуто виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва від 13.03.2016 у справі №910/24542/15 стягувачу. При цьому, з описової частини постанови приватного виконавця вбачається, що при виконанні судового рішення було частково стягнуто з боржника, Товариства з обмеженою відповідальність «Заммлер Україна», суму боргу в розмірі 528 675,00 грн., основну винагороду приватного виконавця в розмірі 52 867,50 грн. та витрати в розмірі 509,00 грн. Залишок нестягнутої заборгованості складає 105 735,01 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» про заміну боржника правонаступником у виконавчому провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі №910/24542/15.

Керуючись ст. ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» про заміну боржника правонаступником у виконавчому провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі №910/24542/15 - відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 12.06.2018.

Суддя В.В. Князьков