Ухвала суду № 74600074, 11.06.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

11.06.2018р. Справа №905/3058/17

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ

про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2018р. по справі №905/3058/17

за позовом Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в

особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Слов`янськ

до відповідача 1 Лиманської міської ради Донецької області, м.Лиман, Донецька область

до відповідача 2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ

про визнання незаконним п.п.1.3 п.1 рішення Краснолиманської міської ради від 12.12.2014р. №6/35/3161, визнання недійсним договору на встановлення особистого строкового сервітуту на розміщення тимчасових споруд та звільнення земельної ділянки загальною площею 0,003 га, вартістю 18380,10 грн., привівши її у попередній стан

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: не з’явився

прокурор: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.2018р. по справі №905/3058/17 позовні вимоги Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Слов`янськ до Лиманської міської ради Донецької області, м.Лиман, Донецька область, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ задоволено повністю: визнано незаконним п.п.1.3 п.1, п.2.3.5 п.2 рішення Краснолиманської міської ради від 18.12.2014р. №6/35/3161 “Про укладення договорів особистого строкового сервітуту на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Красний Лиман”; визнано недійсним договір на встановлення особистого строкового сервітуту, укладений 01.09.2015р. між Краснолиманською міською радою і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за №101/15 від 01.09.2015р.; зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Лиманській міській раді земельну ділянку площею 0,003 га, розташовану у м.Лиман по вул.Пушкіна, привівши її у попередній стан; стягнуто з Лиманської міської ради Донецької області на користь прокуратури Донецької області судовий збір в сумі 2400,00 грн.; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь прокуратури Донецької області судовий збір в сумі 2400,00 грн.

03.04.201р. господарським судом Донецької області видано накази на примусове виконання вищевказаного рішення.

31.05.2018р. до господарського суду Донецької області надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 23.05.2018р. по справі №905/3058/17 на шість місяців.

В обґрунтування своєї заяви відповідач 2 посилається на те, що при виконані рішення в частині звільнення земельної ділянки площею 0,003 га, розташованї у м.Лиман по вул.Пушкіна, привівши її у попередній стан виникли обставини, що суттєво ускладнюють виконання рішення, оскільки демонтування тимчасової споруди, яка розміщення на земельній ділянці, перенесення її в інше місце у короткий термін не можливо так як дана дія потребує суттєвих зусиль та фінансових витрат. Заявник зазначає, що інших джерел доходу, крім тих, які він отримує від підприємницької діяльності, останній не має. Крім того, заявник наголошує, що його вина у виникненні спору з приводу укладання договору на встановлення особистого строкового сервітуту відсутня, оскільки відповідач 2 був переконаний, що користується земельною ділянкою на законних підставах, здійснює на ній підприємницьку діяльність, вносить плату згідно договору та сплачує податок.

Розглянувши матеріали заяви, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

За приписом ч.ч.1, 2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно положень ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як встановлено вище, в обґрунтування своєї заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/3058/17 відповідач 2 посилається на своє скрутне фінансове становище.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

За висновками суду, відповідачем 2 до свого клопотання не надано належних доказів в підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Зокрема, заявником не представлено жодних доказів в підтвердження наявності обставин, пов'язаних із виникненням перешкод в звільнені земельної ділянки, відсутність грошових коштів на рахунках або іншого майна, за рахунок якого можливо виконати судове рішення.

При цьому, посилання відповідача 2 на відсутність його вини у виникненні спору між сторонами, належне виконання всіх умов договору з відповідачем 1 тощо можуть бути предметом окремого судового розгляду щодо захисту законних прав та охоронюваних інтересів відповідача 2, проте, не є підставою для відстрочення виконання вже прийнятого судового рішення.

За таких обставин, враховуючи викладене, заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2018р. по справі №905/3058/17 строком на 6 місяців підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.160, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви від 23.05.2018р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Слов'янськ про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2018р. по справі №905/3058/17.

В судовому засіданні 11.06.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 11.06.2018р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина