Ухвала суду № 74599092, 11.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

11 червня 2018 року м. Київ

Справа № 755/17103/15-ц

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/5117/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2016 року, ухвалене під головуванням судді Чех Н.А., у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_3, третя особа: Приватне підприємство «Артбудінвест», про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.п. 8, ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволено частково (а.с.124-127).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором №69576-20/13-1 від 13.08.2013 року в розмірі 38 893 471, 01 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення (а.с.166-167).

Не погодившись із заочним рішенням суду, 23 квітня 2018 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, з пропуском строку, визначеного ст. 294 ЦПК України у редакції 2004 року.

В зв'язку з чим, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2018 року скаргу було залишено без руху з наданням строку для подання відповідної заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення.

На виконання вимог вказаної ухвали, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданої заяви, ОСОБА_2 посилався на те, що у зв'язку із прийняттям нового Цивільно-процесуального Кодексу виникли складнощі з його тлумаченням.

Вважаю, що підстави для поновлення процесуального строку за викладених скаржником обставин є обґрунтованими, з огляду на наступне.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129) (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012 ).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 ).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Слід відмітити, що на теперішній час після ведення в дію ЦПК в новій редакції є непоодинокі випадки неправильного тлумачення норм цивільно-процесуального законодавства, якими передбачено порядок та строк апеляційного оскарження судових рішень.

Однак, неправильне тлумачення особою норм ЦПК не може обмежити його доступ до правосуддя.

Зважаючи на викладене, строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 пропущений з поважних причин, а тому суд вважає за можливе його поновити.

Апеляційна скарга подана повноважною особою у визначений процесуальним законом строк.

За подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України &q?ої;Про судовий збір&q?до;.

За своїм змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Перешкод для відкриття апеляційного провадження не встановлено.

Керуючись ст. 359-361 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2016 року.

Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2016 року, ухвалене під головуванням судді Чех Н.А., у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_3, третя особа: Приватне підприємство «Артбудінвест», про стягнення заборгованості.

Надіслати учасникам справи, разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження, копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали, роз'яснивши їм право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у строк до 26 червня 2018 року.

До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Невідома