Рішення № 74596770, 08.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/7450/18

Провадження №: 2-о/755/286/18

"08" червня 2018 р.

м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ластовки Н.Д.,

за участю секретаря Юдицького К.О.,

з участю заявника ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме: встановлення факту, що ОСОБА_1 (до шлюбу - ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Свої заявлені вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що при зверненні до Сьомої київської державної нотаріальної контори з питанням оформлення спадкових документів після смерті своєї матері їй було відмовлено у вчиненні таких дій, оскільки у свідоцтві про її народження її прізвище записано «ОСОБА_1», а після шлюбу нею було змінено прізвище на «ОСОБА_1», однак на даний час свідоцтво про шлюб не збереглось, а на підтвердження зміни її прізвища після реєстрації шлюбу Сергієво-Посадським управлінням ЗАГС Московської області їй було надано лише довідку про укладення шлюбу, що не є для нотаріуса підтверджуючим документом.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримали заявлені нею вимоги та просила суд задовольнити дану заяву.

Заінтересовані особи Головне територіальне управління юстиції в м. Києві та Київська міська рада, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не уповноважили своїх представників на участь в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_1 дуже давно, будинок, в якому вона проживає розташований навпроти будинку, в якому живе заявниця. ОСОБА_1 є її подругою, їй відомо, що померла ОСОБА_2 була матір'ю ОСОБА_1, заявниця проживала з нею до дня її смерті в квартирі АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що знає заявницю та її матір ОСОБА_2, яка останній рік до дня своєї смерті лікувалась в лікарні, де працювала ОСОБА_4, а ОСОБА_1, як дочка ОСОБА_2, постійно приходила відвідувати свою матір та доглядала за нею. ОСОБА_2 називала ОСОБА_1 своєю дочкою.

Свідок ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_1 є її сусідкою, проживає з нею в одному під'їзді, приходиться ОСОБА_2 дочкою. В квартирі АДРЕСА_1, вона бувала, і їй відомо, що в цій квартирі проживає ОСОБА_1, а до дня своєї смерті проживала і матір заявниці ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що проживає в будинку АДРЕСА_1 з часу, коли отримала квартиру в цьому будинку, знає ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як матір та дочку. ОСОБА_1 здійснювала поховання ОСОБА_2, і на час своєї смерті остання проживала разом зі своєю дочкою ОСОБА_1

Суд, вислухавши заявника, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як роз'яснено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. №7 визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року тощо.

За даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільно стану реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області 08.10.2014 р., матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, записана ОСОБА_2 (а.с. 7).

За даними свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, виданого Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 18.11.2017 р., шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 було розірвано 21 червня 1994 року, про що 21 червня 1994 року складено відповідний актовий запис №436 (а.с. 8).

Судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_9 серії НОМЕР_3 19.12.1983 р. змінено її прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_4, виданого Наугольновською сільською радою Загорського району 27.08.1983 р., та паспорту НОМЕР_5 (а.с.9).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6, виданого відділом державної реєстрації смерті головного територіального управління юстиції у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_3 р. (а.с.11).

На заяву ОСОБА_1 про витребування документів про державну реєстрацію актів громадянського стану від 24.11.2017 р. Сергієво-Посадським управлінням ЗАГС 13.01.2018 р. було видано довідку про укладення шлюбу № 35, за змістом якої в архіві відділу №4 Сергієво-Посадського управління ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області по Наугольновському с/о Сергієво-Посадського району Московської області наявний запис акта про укладення шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_1 №66 від 27 серпня 1983 року, і після укладення шлюбу прізвище дружині присвоєно «ОСОБА_1», і даний шлюб розірвано (а.с. 12,14,15).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданої державним нотаріусом Сьомої київською державною нотаріальної контори Паньшиною О.В. 20.01.2018 р., ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 р. ОСОБА_2, та рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин (а.с.13).

Досліджені судом докази та пояснення свідків беззаперечно свідчать про родинні стосунки між родичами прямої лінії споріднення, тому суд вважає доведеним той факт, що заявник ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р.

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом після смерті своєї померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 р. матері ОСОБА_2, має намір прийняти спадщину, що відкрилась після смерті останньої.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає необхідним задовольнити дану заяву та встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с. Велика Димерка Бориспільського району Київської області, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с. Велика Димерка Бориспільського району Київської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, встановивши, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Велика Димерка Бориспільського району Київської області, є рідною дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Велика Димерка Бориспільського району Київської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦП України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 89, 209, 247, 265, 268, 272, 274-279, 315, 319, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с. Велика Димерка Бориспільського району Київської області, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с. Велика Димерка Бориспільського району Київської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, встановивши, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Велика Димерка Бориспільського району Київської області, є рідною дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Велика Димерка Бориспільського району Київської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: