Ухвала суду № 74595854, 08.06.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/498/18 Справа № 697/543/18 Категорія: ст.291 КПК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю прокурораОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016250160000474 від 15.07.2016 року про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України повернутий до Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог КПК України

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2018 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016250160000474 від 15.07.2016 про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України повернутий до Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог КПК України.

Не погодившись з ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2018 прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу від 27.04.2018 про повернення прокурору обвинувального акта скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своєї апеляції прокурор посилається на те, що, на його думку, зазначена ухвала суду є необґрунтованою та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки при обґрунтуванні судом такого рішення не дотримано вимог кримінального процесуального законодавства. Так, в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_9 викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, наявні відомості про його правову кваліфікацію та достатньо повно сформульовано обвинувачення із зазначенням часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення. При цьому, обвинувачення стосовно ОСОБА_9 за ч.1 ст.286 КК України сформульоване з урахуванням диспозиції указаної норми матеріального права та указаних в ній необхідних умов кримінальної відповідальності за порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Тому, зміст обвинувачення стосовно ОСОБА_9 за ч.1 ст.286 КК України відповідає нормам матеріального і процесуального права. Вказуючи в обвинувальному акті про умисність дій обвинуваченого слідчий виходив з того, що ОСОБА_9, який пройшов відповідну підготовку, отримав посвідчення водія та має достатній стаж водіння транспортним засобом усвідомлено порушив вимоги п.п. а)2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від

10.10.2001 №1306 та керував власним автомобілем марки «Fiat Doblo» д.н.з.

СА 87-20 ВЕ в стані алкогольного сп’яніння також останній умисно порушив

вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху не пересвідчився у безпечності

виконуваного ним маневру, не надав переваги в русі водію мотоциклу «Vіреr»

д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7, який рухався у зустрічному напрямку та виїхав

на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення транспортних засобів. З огляду на викладене допущені обвинуваченим ОСОБА_9 порушення Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною подією та наслідками у виді отримання потерпілим ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Отже, дії обвинуваченого ОСОБА_9 щодо порушення ПДР України умисні, форма вини до наслідків, що настали - необережна (злочинна самовпевненість). Щодо твердження про те, що вручений обвинуваченому

обвинувальний акт не підписаний прокурором, то прокурор вказував, що додатком до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12016250160000474 від 15.07.2016 за обвинуваченням ОСОБА_9 значиться розписка підозрюваного ОСОБА_9 датована 28.03.2018, якою останній засвідчив факт отримання ним копії обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні на 5 аркушах, копії реєстру матеріалів досудового розслідування на 7 аркушах та копію цивільного позову на 28 аркушах. Вказана розписка засвідчена підписом ОСОБА_9, крім того, в ході судового розгляду останній не заперечував факт надання такої розписки, жодні зауваження обвинуваченого в ній відсутні. Прокурор наголошував, що з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_9 має вищу юридичну освіту, працює юрисконсультом Канівського комунального підприємства теплових мереж, то його твердження про отримання не підписаного прокурором обвинувального акту є такими, що не відповідають дійсності.

Обвинуваченим ОСОБА_9 подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, в якому він просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити без зміни ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2018 року про повернення обвинувального акта. В обґрунтування цього заперечення ОСОБА_9 посилається на те, що, на його думку, суд першої інстанції вірно встановив, що обвинувальний акт всупереч статті 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, що порушує вимоги норм, як чинного законодавства України так і відповідної міжнародної практики. Апелянт зазначає, що вказана обстановка дорожньо-транспортної пригоди, на його думку, взагалі беззаперечно та безапеляційно виключає його відповідальність. Невідповідність вказаної обстановки фактичній була підтверджена потерпілим та його представниками під час підготовчого судового засідання. В зв’язку з чим у вирішенні питання про повернення обвинувального акта прокурору вони поклалися на розсуд суду не маючи на те заперечень. Апелянт вказує, що фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладені не послідовно, не коректно та незрозуміло, з розривом дій у часі, що є важким для сприйняття. ОСОБА_9 також наголошував на тому, що інкриміноване йому діяння в жодному разі не могло бути вчиненим умисно.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію, думки потерпілого ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_8, який просив скасувати ухвалу місцевого суду про повернення обвинувального акту, думку обвинуваченого ОСОБА_9, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості, передбачені п.п.1-9 даної статті.

В описовій частині обвинувального акта зазначаються дані, які стали приводом і підставами початку досудового розслідування; обставини кримінальної події, які було встановлено під час розслідування; місце, час, способи, мотиви й наслідки кримінального правопорушення, а також докази, які зібрані в провадженні, показання кожного із підозрюваних по суті пред’явленої підозри, доводи, наведені підозрюваними в свій захист, результати їх перевірки, тощо. При посиланні на докази обов’язково зазначаються аркуші кримінального провадження.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що перевірені матеріали направленого обвинувального акту та реєстру до нього відповідають вимогам закону.

Колегія суддів також вважає, що обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора, про те, що в обвинувальному акті викладені усі його складові елементи відповідно до вимог ст.291 КПК України, детально викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, сформульовано обвинувачення та зазначено правову кваліфікацію правопорушення.

Колегія суддів апеляційного суду також погоджується з думкою прокурора, що обвинувачення стосовно ОСОБА_9 за ч.1 ст.286 КК України сформульоване з урахуванням диспозиції указаної норми матеріального права та указаних в ній необхідних умов кримінальної відповідальності за порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Також суд апеляційної інстанції вважає вірним твердження прокурора щодо того, що дії обвинуваченого ОСОБА_9 щодо порушення ПДР України були умисні, форма вини до наслідків, що настали - необережна (злочинна самовпевненість).

Щодо твердження місцевого суду про те, що вручений обвинуваченому обвинувальний акт не підписаний прокурором, то ці доводи спростовуються матеріалами провадження, оскільки на розписці про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову (а.с.41) підозрюваним, на той час, ОСОБА_9 власноручно написана ця розписка та ніяких зауважень з цього приводу не зазначено.

Тобто, ОСОБА_9 пред’явлено конкретне обвинувачення, яке ґрунтується на зібраних доказах під час досудового розслідування.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні та скасування ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2018 про поверення обвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_9.

За таких обставин обвинувальний акт з додатками підлягає направленню на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291, 314, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 – задовольнити повністю.

Ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016250160000474 від 15.07.2016 року про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України повернутий до Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог КПК України – скасувати.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України призначити на новий судовий розгляд в той же суд.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :