Ухвала суду № 74595423, 11.06.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4699/18

Провадження № 1-кс/711/1825/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М.,

при секретарі судового засідання - Семиволос І.М.,

за участю:

прокурора - Остапенко Ю.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4, погодженого прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_5, що винесене у кримінальному провадженні № 12018250000000037, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2018, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, депутата Черкаської міської ради VIII скликання, заступника директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, несудимого, маючого вищу освіту, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в ОВС СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4, звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, за погодженням прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6, що винесене у кримінальному провадженні № 12018250000000037, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2018, в якому просить застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді застави.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1, перебуваючи згідно з розпорядженням міського голови № 424-рп від 26.10.2017 на посаді заступника директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (далі Департамент), відповідно до Положення про Департамент, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2016 № 2-565, посадової інструкції, затвердженої директором Департаменту 25.10.2017, наділений відповідними організаційно-розпорядчими функціями, зокрема, здійснювати керівництво підрозділами у складі Департаменту; організацію та контроль підпорядкованими закладами освіти, культури, фізичної культури і спорту; виконувати обов’язки директора Департаменту у разі його відсутності з поважних причин; забезпечувати керівництво та координацію адміністративного напрямку діяльності Департаменту; організовувати та контролювати складання та виконання планів соціально-економічного розвитку закладів фізичної культури та спорту, тобто, будучи службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, разом та за попередньою змовою із директором Департаменту ОСОБА_7, а також разом із залученими пособниками ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи умисно, з корисливих мотивів, у період часу з 22.12.2017 по 27.12.2017, шляхом зловживання службовим становищем, розтратив чуже майно – бюджетні кошти, які були перераховані Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рахунок ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 3 262 629 (три мільйони двісті шістдесят дві тисячі шістсот двадцять дев’ять) гривень за наступних обставин.

Так, між Департаментом, в особі директора Департаменту ОСОБА_7 (Платник) та ФОП ОСОБА_8 (Постачальник) укладено договори (далі Договори) на поставку товару - гімнастичного інвентаря № 59 від 18.12.2017, № 60 від 18.12.2017, підписані ОСОБА_1, та № 61 від 26.12.2017, підписаний ОСОБА_7

Відповідно до п. 1.1 вказаних Договорів, Платник зобов’язується прийняти та оплатити Постачальнику товар - гімнастичний інвентар, за асортиментом, цінами і кількістю, зазначеними у Специфікації, що додається до Договору і є його невід’ємною частиною.

Крім того, у подальшому ОСОБА_1, діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно усвідомлюючи неможливість виконання умов вказаних договорів та здійснення поставки товару - гімнастичного інвентаря через його фактичну відсутність, використовуючи свої повноваження, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розтрату бюджетних коштів в інтересах третіх осіб, підписав складені ОСОБА_8 та надані ОСОБА_9 видаткові накладні № 00260 від 21.12.2017, №00261 від 21.12.2017 та № 00262 від 26.12.2017, на гімнастичний інвентар: страховий мат для батуту «Secura» - 1 шт., набір матів для опорного стрибка – 1 комплект, набір матів для різновисоких брусів – 1 комплект, набір матів для гімнастичної колоди – 1 комплект, блок для стрибків модель «ERGOJET RIO» - 1 шт., гімнастична колода «Barcelona» - 2 шт., трамплін для опорного стрибка - 4 шт., надувна доріжка «Superior» 10 м. – 1 шт., поміст для вільних вправ «Moscow» - 1 шт., акробатична доріжка 12 м. – 1 шт., на загальну суму 3 262 629 гривень, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості про поставку вказаного товару. При цьому, ОСОБА_1 діяв виключно з метою розтрати вказаної вище суми грошових коштів, оскільки, усвідомлював, що в дійсності зазначений у видаткових накладних № 00260 від 21.12.2017, № 00261 від 21.12.2017 та № 00262 від 26.12.2017 гімнастичний інвентар Постачальником не придбаний та не поставлений у визначене Договорами місце і ним не отриманий.

На підставі зазначених вище видаткових накладних Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на основі платіжних доручень № 9, № 10 № 34, № 35 від 22.12.2017, № 11 та № 38 від 26.12.2017, перераховано 26.12.2017 та 27.12.2017 на рахунок ФОП ОСОБА_8 бюджетні кошти в загальній сумі 3 262 629 (три мільйони двісті шістдесят дві тисячі шістсот двадцять дев’ять) гривень, що більш ніж у 2039 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на 2017 рік, внаслідок чого було розтрачено кошти місцевого бюджету в особливо великих розмірах.

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно зі ст. 22 вказаного закону ОСОБА_1 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

В клопотанні також зазначено, що ОСОБА_1 07.06.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На думку органу досудового розслідування причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними на даній стадії досудового розслідування доказами у кримінальному провадженні, а саме:

-матеріалами УСБУ в Черкаській області щодо проведення закупівель спортивного інвентаря з бюджетні кошти;

-показаннями свідків – директора Департаменту ОСОБА_10, заступника директора Департаменту ОСОБА_11, директора КП «Центральний стадіон» ОСОБА_12;

-протоколами проведення тимчасового доступу до речей і документів від 03.03.2018, під час яких вилучено договори постачання, видаткові накладні та платіжні доручення, а також установлено відсутність спортивного інвентарю за адресою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_8;

-Положенням про Департамент освіти та гуманітарної політики ЧМР, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2016 №2-565, посадової інструкції заступника директора Департаменту ОСОБА_1, затвердженої директором Департаменту 25.10.2017;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

У клопотання зазначено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Досудове слідство приходить до висновку, що усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і можливого покарання, підозрюваний ОСОБА_1В після отримання повідомлення про підозру може умисно ухилятися від явки до органів досудового розслідування, суду або переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою затягування строків проведення досудового розслідування, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки та передбачає мінімальне покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. Крім того, Кримінальний кодекс України не передбачає можливості застосування до особи положень ст. 69 та ст. 75 КК України у випадку засудження за корупційний злочин, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного будь-якими способами та методами уникнути кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом спілкування зі свідками у провадженні .

Так, ОСОБА_1, користуючись своїм посадовим становищем та авторитетом керівника перед підлеглими працівниками Черкаської міської ради, має реальну можливість особисто або через інших осіб незаконно впливати на свідків, чи осіб, які можливо заявлять про вчинення ним злочину, або на сьогодні вже повідомили слідству інформацію, що стосується фактичних обставин кримінального провадження, з метою зміни чи приховання ними відомої їм інформації, а також матиме можливість знищити, сховати, спотворити чи умисно створити будь-які речі та документи, які матимуть істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

У зв’язку з викладеним, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1, враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, що відомі зараз органу досудового розслідування, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, орган досудового розслідування вважає найбільш доцільним обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, оскільки інший, більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з цим, КПК України передбачає можливість призначення більшого розміру застави.

Сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням корисливих мотивів вчинення кримінального провадження та суми розтрачених бюджетних коштів, обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді застави із визначенням суми, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб не допустити у останнього бажання перешкоджати у кримінальному провадженні – у розмірі 2039 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 262 400 гривень.

У цьому випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов’язків та уникнення встановлених ризиків, оскільки сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб унеможливити особі, щодо якої застосовано заставу, мати бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов’язки.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі «ОСОБА_13 проти Росії» №152117/07 Європейський суд вказав, що «… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів… іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме, «Мангру проти Іспанії», «Неймайстер проти Австрії».

Крім того, з метою належного виконання підозрюваним ОСОБА_1 його процесуальних обов’язків, відповідно до ст. 184 КПК України, орган досудового розслідування вважає за необхідне ініціювати перед судом покладення на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави підтримав та просив його задовольнити. Крім того, на думку прокурора, запобігти вказаним ризикам, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливо.

В судовому засіданні захисники та підозрюваний зазначили, що заперечують проти внесеного клопотання, оскільки вважають підозру необґрунтованою, а також просили повністю відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12018250000000037 від 22.02.2018, у рамках якого було подано клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя вважає доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто умисного особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачає можливість позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

При цьому, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об’єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).

Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв’язок, свідчить, що обставини, з якими пов’язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об’єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором наведені, у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.

Між тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув’язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст.182 КПК України).

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину становить від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню в контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступень обґрунтованості підозри, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 3 262 400 гривень, не відповідає засадам розумності і пропорційності застосування запобіжного заходу.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір покликаний, в першу чергу, - забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов’язків. Беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, який має сталі соціальні зв»язки – одружений, має на утримання малолітню дитину, працює, його майновий стан – відповідно до інформації з Декларації про доходи та видатки за 2017 рік, в т.ч. розмір доходів, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступень тяжкості його наслідків, об’єктивним є визначення застави на рівні 85розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 149 770 гривень, оскільки застава в меншому розмірі не здатна забезпечити усунення ризику негативної поведінки підозрюваного. При цьому, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, у разі внесення застави необхідним є покладання на нього обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 194 КПК України на підозрюваного слід покласти певні обов’язки.

Крім того, слід зазначити, що підстав для застосування більш м»якого запобіжного заходу, - немає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 85 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 149770 гривень.

Зобов’язати підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України:

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідками у кримінальному провадженні, а також працівниками Черкаської міської ради;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

В іншій частині відмовити.

Роз’яснити, що ОСОБА_1 не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, тобто до 24 год. 00 хв. 15 червня 2018 року, зобов’язаний внести кошти в розмірі 149 770гривень або забезпечити їх внесення застоводавцем на банківський рахунок з наступними реквізитами: отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області (ЄДРПОУ 26261092) р/р 37312075003652, банк отримувача: ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12018250000000037.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний ОСОБА_1 зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов»язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз’яснити ОСОБА_1 та заставодавцю (якщо його особа буде відмінна від ОСОБА_1В.), що у разі, якщо ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим, не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов’язки, застава звертається в дохід держави. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали негайно вручити слідчому, прокурору, підозрюваному, захиснику.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_14