Ухвала суду № 74595074, 11.05.2018, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/409/18-ц

Провадження №2-з/701/2/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого-судді -ОСОБА_1. за участю секретаря -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідані в смт. Маньківка заяву ТОВ «Чорна Кам'янка», в особі директора: ОСОБА_3 про забезпечення позову ТОВ «Чорна Кам'янка», в особі директора: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі б/н від 07.02.2004 року та від 23.06.2009 року поновленими на той самий строк і на тих самих умовах,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з заявою про забезпечення позову ТОВ «Чорна Кам'янка», в особі директора: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі б/н від 07.02.2004 року та від 23.06.2009 року поновленими на той самий строк і на тих самих умовах.

Заяву позивач обгрунтовує тим, що 10.05.2018 року на адресу суду через канцелярію суду позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам'янка», звернувся до Маньківського районного суду Черкаської області з позовною заявою до Ґонти М.С., про визнання поновленими на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди землі б/н від 07.02.2004 року укладеного між ОСОБА_5, та ТОВ «Чорна Кам'янка» зареєстрованого Чорнокам'янською сільською радою 7 лютого 2004 року, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок було вчинено запис на № 30. та договору оренди землі від 23.06.2009 року укладеного між ОСОБА_6, та ТОВ «Чорна Кам'янка» зареєстрованою Маньківським РФ ЧРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 24.06.2009 року про що в державному реєстрі вчинено запис за №040979000032. Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Рішенням апеляційної інстанції 3 травня 2018 року визнано недійсними додаткові угоди до договорів оренди землі право оренди на які в судовому порядку просить поновити Товариство. Ст. 384 ЦПК України визначає, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати проголошення. На даний час сільськогосподарський обробіток вказаних в договорах оренди землі земельних ділянок провадить Товариство. Зокрема на вказаних ділянках проведено передпосівну підготовку ґрунту, внесено мінеральні добрива для забезпечення врожайності тощо. Фактично може відбутися привласнення результатів праці та майна, у вигляді урожаю. В разі виділення в натурі (на місцевості) даних земельних ділянок в користування Відповідачу та проведення останнім обробітку/посіву тощо площ при задоволенні позовних вимог позивача, виникне ситуація коли Товариство не зможе приступити до користування земельними ділянками. Позивачу доведеться ініціювати додаткове звернення до суду з метою стягнення понесених збитків та усунення перешкод в користуванні земельними ділянками. Тобто без задоволеної заяви про забезпечення позову виконання рішення суду може бути істотно ускладнене. Перестороги позивача підтверджуються діями які вже проводились ОСОБА_4 Як уже зазначалось в позовних вимогах рішенням апеляційної інстанції від 03.05.2018 року визнано недійсними додаткові угоди до договорів оренди землі, право оренди на які є предметом спору. В даному випадку Товариством оскаржувалось рішення Маньківського районного суду від 28.12.2017 року по справі №701/112/16-ц. Рішення Маньківського районного суду не набрало законної сили, ОСОБА_4, проводила спроби по примусовому виконанні рішення. Так останньою було ініційовано відкриття виконавчого провадження (копія постанови про відкриття ВП №55888771 додається) по примусовому виконанню рішення. Враховуючи дії відповідача, в Товариства є всі підстави вважати, що ОСОБА_4, вчинятиме дії, що перешкоджатимуть користуванню земельними ділянками до винесення рішення Маньківським судом по даній справі, що повторюючись призведе до ускладнення виконання рішення суду. Оскільки позивач рахує, що має переважне право на поновлення дії укладених договорів оренди землі на новий строк та звертається до суду для його захисту, здійснення державної реєстрації права оренди за «новим» орендарем або ж використання земельних ділянок третіми особами призведе до неможливості виконання рішення Маньківського районного суду (в разі задоволення позовних вимог позивача) в майбутньому або значно утруднить виконання такого рішення, так як останньому доведеться ініціювати новий судовий процес для поновлення своїх порушених прав. Внаслідок цього позивач буде нести додаткові витрати на сплату судового збору, відряджень до суду його представника, а також нести значні матеріальні збитки, так як тимчасово не зможе використовувати спірні земельні ділянки. З метою недопущення вище перелічених обставин, на думку позивача, потрібно вжити заходи забезпечення позову. Відповідно до п. 2, 4 ч. І ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору. Такими діями в даному випадку є заборона суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, що визначені ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також територіальним відділенням Держгеокадастру, вчиняти будь - які реєстраційні дії/вносити записи в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та в Державний земельний кадастр, стосовно земельних ділянок:: 1) площею 6,3674 га., яка знаходиться за адресою с. Чорна Кам’янка Маньківський район Черкаська область, кадастровий номер земельної ділянки №7123188500:03:002:0042; 2) площею 3,27 га., яка знаходиться яка знаходиться за адресою с. Чорна Кам’янка, Маньківський район Черкаська область, кадастровий номер земельної ділянки №7123188500:03:002:0074, що належать Ґонті ОСОБА_7 на праві приватної власності. Також такими діями є заборона ОСОБА_4, та іншим третім особам (крім ТОВ «Чорна Кам'янка») вчиняти будь-які правочини (укладати договори суборенди, виконання робіт, надання послуг тощо) по відношенню до предметів спору, а також проводити на них будь-які сільськогосподарські роботи (оранку, дискування, культивацію, внесення добрив, ЗЗР, гербіцидів, носів, збір врожаю тощо) до набрання рішенням у цій справі законної сили. Відповідно до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проведення державної реєстрації прав зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав, що набрало законної сили. Державний реєстратор невідкладно повідомляє про зупинення реєстрації прав заявника. Відповідно до п. 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, у разі надходження до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, що набрало законної сили, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник невідкладно реєструє таке рішення у базі даних заяв. Згідно ч. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розгляд заяви про забезпечення позову у відповідності до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України відбувся 10.05.2018 року (в день надходження заяви) без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, встановив, що: відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Ст. 150 ЦПК України встановлює види забезпечення позову і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається із письмової заяви про забезпечення позову позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, що визначені ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також територіальним відділенням Держгеокадастру, вчиняти будь - які реєстраційні дії/вносити записи в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та в Державний земельний кадастр, стосовно спірних земельних ділянок, а також просить заборонити ОСОБА_4, та іншим третім особам, крім ТОВ «Чорна Кам'янка», вчиняти будь-які правочини (укладати договори суборенди, виконання робіт, надання послуг тощо) по відношенню до предметів спору, а також проводити на них будь-які сільськогосподарські роботи (оранку, дискування, культивацію, внесення добрив, ЗЗР, гербіцидів, носів, збір врожаю тощо) до набрання рішенням у цій справі законної сили.

Згідно преамбули Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову -це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Суд прийшов до висновку про можливість задоволення заяви про забезпечення позову у даній справі частково, а саме в частині заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, що визначені ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також територіальним відділенням Держгеокадастру, вчиняти будь - які реєстраційні дії та вносити записи в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та в Державний земельний кадастр, стосовно стосовно спірних земельних ділянок, оскільки такий спосіб забезпечення позову передбачений законом, є співмірним заявленим позовним вимогам і його невжиття може утруднити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Щодо заявлених вимог щодо заборони ОСОБА_4, та іншим третім особам (крім ТОВ «Чорна Кам'янка») вчиняти будь-які правочини (укладати договори суборенди, виконання робіт, надання послуг тощо) по відношенню до предметів спору, а також проводити на них будь-які сільськогосподарські роботи (оранку, дискування, культивацію, внесення добрив, ЗЗР, гербіцидів, носів, збір врожаю тощо) до набрання рішенням у цій справі законної сили, то суд вважає, що дані заявлені вимоги не підлягають до задоволення, як такі що належним чином не обгрунтовані та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки задоволення даних вимог є не співмірним з обсягом позовних вимог, позивачем не надано доказів того, що відповідачка має реальний намір чи вже вчинила чи бажає вчинити дії щодо сільськогосподарського обробітку спірних земельних ділянок, які як стверджує позивач на даний час знаходяться у його сільськогосподарському обробітку і на час спірних відносин не вибували з його володіння. Крім того позивачем не зазначено яким саме третім особам необхідно заборонити вчиняті вищевикладені дії щодо спірних земельних ділянок, що не дає суду підстав застосовувати вид забезпечення позову передбачений п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 258-261, 263, 353, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ТОВ «Чорна Кам'янка» (код ЄДРПОУ 32837408, вул. Молодіжна, буд. 1, с. Вікторівка Маньківський район Черкаська область, 20144) про забезпечення позову - задоволити частково.

Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, що визначені ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також територіальним відділенням Держгеокадастру, вчиняти будь - які реєстраційні дії та вносити записи в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та в Державний земельний кадастр, стосовно

- земельної ділянки площею 6,3674 га., яка знаходиться за адресою с. Чорна Кам’янка Маньківський район Черкаська область, кадастровий номер земельної ділянки №7123188500:03:002:0042, що належать ОСОБА_4 (ІПН:НОМЕР_1, зареєстрована: 20122, вул. Шаповалова, буд. 114, с.Чорна Кам’янка Маньківський район Черкаська область) на праві приватної власності;

- земельної ділянки площею 3,27 га., яка знаходиться яка знаходиться за адресою с. Чорна Кам’янка Маньківський район Черкаська область, кадастровий номер земельної ділянки №7123188500:03:002:0074, що належать ОСОБА_4 (ІПН:НОМЕР_1, зареєстрована: 20122, вул. Шаповалова, буд. 114, с. Чорна Кам’янка Маньківський район Черкаська область) на праві приватної власності.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СуддяОСОБА_1