Ухвала суду № 74595058, 07.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/884/18 Головуючий 1ї інстанції – Божко В.В.

Справа №640/5203/18 Доповідач - Бездітко В.М.

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря - Ілюхіної К.А.,

прокурора - Клименко В.О.,

представника власника майна - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Будівельно монтажне підприємство 164» на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року, якою задоволено клопотання ст. слідчого СВ розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженні №12016220540002666 від 09.11.2016 про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року задоволено клопотання ст. слідчого СВ розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженні №12016220540002666 від 09.11.2016 про арешт майна.

На майно, вказане в ухвалі слідчого судді тимчасово вилучене 26.04.2018, в ході обшуків, накладено арешт, у тому числі на майно ТОВ «Будівельно монтажне підприємство 164» .

Місцем зберігання арештованого майна визначено відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Будівельно монтажне підприємство 164» в особі адвоката ОСОБА_3 подало апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження вказаної ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу та відмовити слідчому в задоволенні клопотання по кримінальному провадженню №12016220540002666 від 09.11.2016 року про арешт майна.

В обґрунтування скарги зазначено наступне. 26.04.2018 ст. слідчим СУ ГУМВС України в Харківській області Фоменко Ю.М., було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, де зареєстроване підприємство ТОВ «Будівельно монтажне підприємство 164» та мешкає його директор ОСОБА_5 На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року було накладено арешт на все майно підприємства ТОВ «Будівельно монтажне підприємство 164». Вважає, що підстави для задоволення клопотання слідчого відсутні, оскільки в клопотанні не містить належних та допустимих доказів, які б свідчили про факти вчинення кримінального правопорушення ТОВ «Будівельно монтажне підприємство 164» та його співпраці з «конвертаційним центром» у групі осіб у складі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших. Слідчий не надав витягу з ЄРДР про внесення відомостей за ознаками ст. 212 КК України. Належних та допустимих доказів, що вилучене майно, яке належить батькам та родині ОСОБА_5, відповідає критеріям ст. 170 КПК та ст. 98 КПК України, не надано. Арешт був проведений неуповноваженою особою, оскільки в ухвалі слідчого судді від 13.04.2018 про надання дозволу на проведення обшуку зазначено, що дозвіл на проведення обшуку надано слідчому Фоменко Ю.М., без права передоручення іншим, а проводив обшук слідчий Мирний А.В. Сторона обвинувачення не довела необхідність арешту майна. Накладення арешту порушує п. 9 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 16 КПК України та ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Також посилався на ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та на практику ЄСПЛ.

Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, представника власника майна, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12016220540002666 від 09.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч. 1 ст. 205 КК України, за фактом вчинення фіктивного підприємництва організованою групою осіб.

10.05.2018 старший слідчий з ОВС СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене 26.04.2018 в ході обшуків майно. В клопотанні слідчий зазначив наступне. Групою встановлених та невстановлених на даний час осіб, які попередньо зорганізувались у стійке об’єднання, об’єднавшись єдиним планом з розподілом функцій учасників групи та організували протиправну діяльність «конвертаційного центру», в період 2016-2018 років, створили та придбали ряд підприємств з ознаками фіктивності з метою подальшого прикриття незаконної діяльності: оформлення безтоварних операцій, легалізації майна, незаконної конвертації коштів, штучного зменшення податкових зобов’язань підприємствам реального сектору економіки. Для протиправної діяльності вказаної організованої групи використовувались ряд фіктивних підприємств. При проведенні обшуків було виявлено та вилучено ряд документів фінансово-господарської діяльності та первинні бухгалтерські документи, гроші та речі – мобільні телефони, комп’ютерна техніка, жорсткі диски, ноутбуки, флеш-накопичувачі. Вилучене майно визнано у кримінальному провадженні речовими доказами. Воно відповідає вимогам ст. 170 КПК України та критеріям ст. 98 КПК України. Приймаючи до уваги, що виявлені та вилучені в ході обшуку документи є доказами вчинення кримінального правопорушення, вони необхідні для встановлення фактів та обставин, що мають суттєве значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, з метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на вказані документи.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на майно та речі, зазначені в клопотанні та належні, зокрема, ТОВ «Будівельно монтажне підприємство 164».

Місце зберігання арештованого майна визначено відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104.

Приймаючи рішення про накладення арешту на вказане в клопотанні майно, гроші та речі, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні майно має значення для забезпечення кримінального провадження, воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки там можуть міститься відомості чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна, в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги клопотання, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням вказаних обставин, суд дійшов вірного висновку про те, що, зазначене в клопотанні слідчого, майно має значення для забезпечення кримінального провадження, відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, на ньому можуть міститься відомості чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна, в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. З метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одних із яких є накладення арешту на майно.

Після проведення необхідних дій, в разі наявності підстав, майно буде повернуто власнику.

Доводи апеляційної скарги про накладення арешту на майно, яке не належить ТОВ «Будівельно монтажне підприємство 164» не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді. Власники майна не позбавлені права згідно положень ст. 174 КПК України ставити питання про скасування арешту.

Посилання в апеляційній скарзі на проведення досудового розслідування без внесення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не ґрунтуються на матеріалах справи. В судовому засіданні прокурор пояснив, що відповідні відомості до ЄРДР внесені, протиправні дії є тривалими, тому в ході досудового розслідування при встановленні певних обставин перевіряються всі факти протиправних дій.

Апеляційна скарга надійшла до суду 25.05.2018. Проте, враховуючи, що апеляційна скарга була подана на пошту в установлений законом строк для її подання, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

За таких обставин ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що відповідає вимогам ч.1 ст.173 КПК України і підстав для її скасування з мотивів вказаних в апеляційній скарзі апелянта, на думку колегії суддів, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Поновити ТОВ «Будівельно монтажне підприємство 164» строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Будівельно монтажне підприємство 164» – відхилити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає .

Головуючий-

Судді-