Вирок № 74594307, 11.06.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4643/16-к

Номер провадження 1-кп/629/37/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220380001321 та № 12016220380001766 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, м-н 9, б. 2, кв. 4/3, не військовозобов’язаного, раніше неодноразово судимого:

- 18.10.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки;

- 24.11.2006 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 28.09.2010 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 391 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі;

- 24.12.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1, захисника – адвоката ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, будучи раніше засуджений, маючи не зняту та не погашену судимість за скоєння корисних злочинів, скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, вчинені при наступних обставинах:

19 червня 2016 року близько 01-30 години, ОСОБА_1 перебував в приміщенні будинку, який належить ОСОБА_4, розташованому за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Братів Кучеренко, б. 48, куди він прийшов зі своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щоб з’ясувати обставини побиття співмешканця власниці будинку ОСОБА_7, який є братом ОСОБА_6. Знаходячись у вітальній вказаного будинку, ОСОБА_1 побачив на стільці мобільний телефон «Samsung» GT-Е1200І, IMEI № *353736/06/856783/5*, який належить ОСОБА_8, та був тимчасово залишений там останнім для підживлення.

Після цього, у ОСОБА_1 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 скориставшись тим, що його знайомі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тимчасово вийшли з приміщення будинку, а ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які залишилися у будинку, не спостерігали за його діями, з корисливих мотивів, діючи повторно, з метою обернення чужого майна на свою користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно викрав вище зазначений мобільний телефон «Samsung» GT-Е1200І, IMEI № *353736/06/856783/5*, вартістю 147 гривень, сховавши його в свою кишеню та у подальшому залишив приміщення будинку, з місця пригоди зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальні збитки у розмірі 147 гривень.

Крім цього, 29 липня 2016 року близько 14-00 години, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 знаходились на лавці за столом, біля гуртожитку № 5 на м-ні 9 в м. Лозова, Харківської області, де вживали алкогольні напої. В ході цього, ОСОБА_1 помітив на столі мобільний телефон марки «Леново», моделі «А 369», який належить ОСОБА_9 Після цього, у ОСОБА_1 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення вказаного мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає взяв зі столу мобільний телефон та помістив його в кишеню, тобто викрав мобільний телефон марки «Леново», моделі «А 369», вартістю 825 гривень. Утримуючи при собі викрадений телефон, з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 825 гривень.

Крім цього, 17 жовтня 2016 року близько 00-20 години, ОСОБА_1 перебував в приміщенні магазину «АТБ-маркет», «Продукти 221», розташованому на 4 мікрорайоні, б. 44а в м. Лозова, Харківської області, разом із знайомим ОСОБА_12 Знаходячись біля 6-ї каси, ОСОБА_1 помітив, що у ОСОБА_13, який також знаходився біля 6-ї каси в приміщенні магазину, з кишені випали гроші в сумі 700 гривень. Після цього, у ОСОБА_1 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення вказаних грошових коштів. Реалізуючи свій умисел, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, ОСОБА_1 підняв з полу вказані гроші та помістивши їх собі в кишеню, вийшов з приміщенням магазину «АТБ-маркет». Після цього, повернувшись, повернув потерпілому ОСОБА_13 200 гривень, мотивувавши це тим, що у нього випали лише 200 гривень, а 500 гривень ОСОБА_1, залишив собі. Утримуючи при собі викрадене, з місця пригоди зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду ОСОБА_13 на суму 500 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочинів визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєних ним злочинах. Також пояснив, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, а саме 19.06.2016 року, перебуваючи у будинку ОСОБА_4 за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Братів Кучеренко, б. 48 помітив у вітальні на стільці мобільний телефон «Samsung», який непомітно сховав у свою кишеню та у подальшому покинув будинок разом з ним, викраденим розпорядився на власний розсуд. Також, 29.07.2016 року він вживав зі своїми знайомими спиртні напої біля гуртожитку № 5 на мікр. 9 в м. Лозова, Харківської області, де помітив на столі мобільний телефон ОСОБА_9, який він непомітно поклав у кишеню, а потім разом з ним зник. Викраденим розпорядився на власний розсуд. Також, 17.10.2016 року він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходився в приміщенні магазину «АТБ-Маркет», «Продукти-221», де помітив, що у ОСОБА_13 з кишені випали гроші в сумі 700 гривень, які він підняв з полу та поклав собі у кишеню, але потім повернув потерпілому лише 200 гривень, мотивуючи це тим, що саме ця сума випала у потерпілого, а 500 гривень залишив собі. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на військовому обліку не перебуває, розлучений, має середню освіту, не працює, за місцем проживання характеризується формально позитивно, має вади здоров’я.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, пом’якшуючою покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочинів особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочинів до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України – призначення більш м’якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 81 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити за правилами ст. 71 за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.12.2015 року, за яким його притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовим строком 1 рік.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обраний у виді – тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 08 листопада 2016 року, згідно ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.11.2016 року.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній станом на 20.06.2017 року, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 08 листопада 2016 року до набрання чинності Закону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення», а саме до 20.06.2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 21.06.2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково у виді 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі приєднати невідбуту ОСОБА_1 частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.12.2015 року і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 2 (двох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити раніше обраний у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в умовах державної установи «Харківська установа виконання покарань (№ 27)».

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 08 листопада 2016 року, згідно ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.11.2016 року.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній станом на 20.06.2017 року, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 08 листопада 2016 року до набрання чинності Закону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення», а саме до 20.06.2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 21.06.2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення: судово-товарознавчої експертизи № 5541 від 13.12.2016 року в розмірі 351 гривні 84 копійки; судово-товарознавчої експертизи № 4298 від 16.08.2016 року в розмірі 263 гривні 88 копійок та судово-товарознавчої експертизи в розмірі 351 гривні 84 копійки (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Леново» моделі А369, який належить потерпілій ОСОБА_14 та переданий їй на відповідальне зберігання під розписку - залишити останній;

- ДВД-компакт диск з відеозаписом з камер спостереження від 17.10.2016 року, наданий ТОВ «АТБ-Маркет», «Продукти 221», та долучений до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки «Samsung» GT-E1200I, ІМЕІ № *353736/06/856783/5*, який належить потерпілому ОСОБА_8 та переданий йому на відповідальне зберігання під розписку - залишити останньому;

- автомобіль марки ВАЗ 21011, державний номерний знак 677-81АМ, сірого кольору, який належить потерпілому ОСОБА_15 та переданий йому на відповідальне зберігання під розписку – залишити останньому;

- CD+R диск з електронною роздруківкою інформації, отриманої під час здійснення 19.10.2016 року тимчасового доступу до документації ПрАТ «МТС Україна» стосовно роботи телефону з ІМЕІ №*353736/06/856783/5* та долучений до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова