Рішення № 74592750, 29.05.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3060/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018 м. Рівне Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi ОСОБА_1,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3,

представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_4,

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в мiстi Рiвне

справу № 569/3060/18 за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав та, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини і підстави, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 10 листопада 2017 року за № 20668, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Р.О. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 липня 2009 року.

Позивач ОСОБА_2 подав суду письмову заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_2 не визнав та просить суд у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 подав суду письмове клопотання про розгляд справи без його присутності.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторона письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Судом встановлено, що 27 липня 2009 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № б/н (далі – кредитний договір), відповідно до якого відповідачем позивачу надано кредитні кошти.

26 січня 2018 року постановою старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області відкрито виконавче провадження № 55642547 щодо виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (далі – нотаріус) № 20668 від 10 листопада 2017 р. про стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача за кредитним договором у розмірі 125847,71 грн, з яких: 14734,87 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 102043,90 грн. – заборгованість за відсотками; 2600,00 грн. – заборгованість по пені; 500,00 грн. – заборгованість по штрафам (фіксована частина); 5968,94 грн. – заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості); 1800,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом. Як зазначено у виконавчому написі, строк, за який проводиться стягнення, становить 2987 днів, а саме з 27 липня 2009 року по 30 вересня 2017 року.

Суд визнає, що виконавчий напис № 20668 від 10 листопада 2017 року вчинено нотаріусом з порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі – Закон № 3425-XII) нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом № 3425-XII та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону № 3425-XII). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону № 3425-XII). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону № 3425-XII та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Глави 16 Порядку та статті 87 Закону № 3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. (далі – Перелік документів)

Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року.

Суд звертає увагу на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні достатні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов’язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред’явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 10 листопада 2017 року не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, а сам виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Пунктом 2.2. глави 16 Порядку визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Позивач стверджує, що не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Відповідач належних доказів на заперечення вказаної обставини суду не надав. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Таким чином, відсутність отриманого позивачем та позичальником за кредитним договором повідомлення про отримання вимоги щодо дострокового повернення заборгованості за кредитним договором унеможливлює вчинення виконавчого напису виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства.

Суд звертає увагу на ту обставину, що нотаріусом не було з’ясовано чи не пропущено банком строку позовної давності, не встановлено коли було здійснено останню оплату по кредиту. Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 27 липня 2009 року по 30 вересня 2017 року, тобто понад вісім років, що значно більше ніж три роки.

Пунктом 3 глави 8 Порядку встановлено, що не приймаються порвані документи та документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, якщо аркуші не з’єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, не пронумеровані і не скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.

Враховуючи встановлені по справі обставини, суд прийшов до висновку, що нотаріус не мав права приймати подані банком документи для вчинення такої нотаріальної дії як виконавчий напис, а тому суд визнає наявними достатні підстави вважати виконавчий напис № 20668 від 10 листопада 2017 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 щодо стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача таким, що вчинений вчинений з порушенням вимог законодавства, і, відповідно, таким, що не підлягає виконанню.

При ухваленні рішення суд вважає необхідним звернути увагу на невідповідність розміру нарахованих відповідачем відсотків за користування кредитом розміру заборгованості за тілом кредиту, з урахуванням умов кредитного договору, що однозначно свідчить про небезспірність заборгованості боржника .

Так, при наявній простроченій заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14734,87 грн, строку стягнення 2987 днів та діючій процентній ставці 30% річних з липня 2009 року до вересня 2014 року і 34,8% річних з вересня 2014 року до вересня 2017 року, про що зазначив представник відповідача у судовому засіданні, нараховані відповідачем відсотки за користування кредитом у розмірі 102034,90 грн, що майже у сім разів перевищують розмір тіла кредиту, є явно завищеними, оскільки максимально можливий розмір відсотків за таких умов становить 41963,13 грн, про що свідчать елементарні арифметичні розрахунки (14734,87(прострочене тіло кредиту) х 0,348 (процентна ставка)/365 (кількість днів у році) х 2987 (кількість днів прострочення) = 41963,13 (сума нарахованих процентів)).

Керуючись ст.ст.258,259,264,265,273,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Виконавчий напис від 10 листопада 2017 року за № 20668, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 липня 2009 року визнати таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцятиднів з дня його проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_2, місце проживання: 33022, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Повне рішення складено 07 червня 2018 року.

Суддя: Ю.П.Куцоконь