Вирок № 74592428, 11.06.2018, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/551/17

Номер провадження 1-кп/555/14/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 рокум.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого суддіСобчука А. Ю.при секретаріЛисенко О.Л..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Березнівського районного суду Рівненської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180060000419 від 08 вересня 2016 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лінчин Березнівського району Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку немає, раніше не судимого, не депутата, невійськовозобов'язаного, студента Рівненської духовної семінарії, проживаючого АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ст. 246 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Лінчин Березнівського району Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні знаходиться малолітня дитина, на утриманні непрацездатних осіб та осіб похилого віку немає, учасника бойових дій АТО, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 246 КК України,

- розгляд кримінального провадження відбувся за участю сторін кримінального провадження: прокурора Прокопчука В.А., обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника обвинувачених ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що: 07.09.2016р. близько 23.00 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3, знаходячись у 20 кварталі 47 виділу Бобрівського лісництва ДП «Березнівське лісове господарство», що відноситься до заказника місцевого значення (загально зоологічний) Урочище «Брище» і, відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд», належить до природно-заповідного фонду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, самовільно, без відповідного дозволу, виданого уповноваженим органом, за допомогою бензопили, здійснили рубку двох сироростучих дерев породи «дуб» діаметром на пні 0,70 та 0,72 метра, в результаті чого, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», завдано матеріальну шкоду на загальну суму 20196, 00 грн.

Внаслідок незаконної порубки двох сироростучих дерев породи «дуб», загальною кубомасою 4,08 м. куб. на території 20 кварталу 47 виділу Бобрівського лісництва ДП «Березнівське лісове господарство», ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заподіяли територіальній громаді, в особі Балашівської сільської ради, шкоду на загальну суму 20196, 00 грн.

Згідно акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 08.09.2016р. та розрахунку суми збитків, сума завданої шкоди становить 20196,00 грн.

Зазначене формулювання обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як - незаконна порубка дерев на територіях природно - заповідного фонду, що заподіяло істотну шкоду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК України, - визнано судом недоведеним, оскільки не доведено, що воно вчинено саме обвинуваченими.

Під час розгляду кримінального провадження по суті, судом забезпечено дотримання вимог ст. ст. 22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки судом досліджені всі докази, надані сторонами.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України - не визнав, як не визнав і цивільний позов прокурора про відшкодування шкоди. Вказав, що не має ніякого відношення до порубки дерев, 07.09.2016р., десь підвечір, передзвонив брат ОСОБА_4 та запросив його у гості. Приблизно о 21 год. пішов до ОСОБА_4, який проживає по сусідству. Перебуваючи в будинку ОСОБА_4, вони здійснювали перегляд художнього фільму, в будинку крім них знаходилися дружина брата - ОСОБА_7, матір брата - ОСОБА_8 Десь о 24 год. почули гавкіт собаки, вийшовши із будинку побачили, що у двір заїхав мотоцикл, їздив по дворі та світив світлом, на ньому перебували лісники Бобрівського лісництва, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які почали звинувачувати їх із ОСОБА_11 у незаконній рубці дерев. Виник конфлікт, під час якого ОСОБА_4 попросив лісників залишити подвір'я. Зазначив, що дерева вони не вирубували, також вказані обставини ОСОБА_4 пояснював лісникам, будь - яких предметів у них не вилучали, на подвір'ї, в момент розмови із лісниками, коня із підводою не було. Із працівником Бобрівського лісництва перебуває у конфліктних стосунках, а саме із ОСОБА_12 виник конфлікт через його сестру, із ОСОБА_13 конфліктна ситуація через, незаконну порубку ОСОБА_13 лісу, він ріже ліс та, саме через вказану обставину, звинувачує обинуваченого у рубці дерев, рахує це помстою. Лісники ОСОБА_9 та ОСОБА_10, перебували на подвір'ї не довго, оглянули подвір'я, нічого не вилучили, будь - яких документів не складали, та залишили подвір'я, а вони повернулися в будинок.

Так, у судовому засіданні обвинувачений, ОСОБА_4, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, не визнав, як не визнав і цивільний позов прокурора про відшкодування шкоди. Вказав, що не має ніякого відношення до порубки дерев, 07.09.2016р. після 18 год. він перебував дома, за місцем проживання своєї родини, крім нього, в будинку були - дружина ОСОБА_7, матір ОСОБА_8 та батько ОСОБА_14, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Десь біль 20 год. він передзвонив до свого брата ОСОБА_3 та запросив його до себе. Спілкувалися, потім спільно переглядали художній фільм, із ним та дружиною ОСОБА_7 Десь о 24 год. почули гавкіт собаки, він вийшов із будинку та побачив, що у двір заїхав мотоцикл, їздив по дворі та світив світлом. Це заїхали лісники Бобрівського лісництва, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які почали звинувачувати його із ОСОБА_3 у незаконній рубці дерев. Виник конфлікт, під час якого він змусив лісників залишити подвір'я. Зазначив, що дерева вони не рубали, також вказані обставини він пояснював лісникам, будь - яких предметів у нього не вилучали, на подвір'ї, в момент розмови із лісниками, коня із підводою не було. Зайшовши в хату, розповів дружині про інцидент, а брат ОСОБА_3 десь о 24.30 години повернувся до себе додому. Із працівником Бобрівського лісництва у конфліктних стосунках перебував і раніше,через неприязні стосунки із ОСОБА_13 Після вказаного інциденту працівники лісової охорони його не викликали. Тільки 22 грудня 2016 року його усно викликали до слідчого. При проведенні обшуку домоволодіння 22.12.2016 р. було виявлено та вилучено бензинову пилу марки «STIHL 180», яка використовувалася його батьком в побутових цілях, для порізки дров, вказана бензинова пила не може бути застосована для порізки дерев породи «дуб», із- за її технічних характеристик.

Такі показання обвинувачених були перевірені шляхом дослідження всіх наявних у розпорядженні суду доказів та наданні їм відповідної оцінки.

Зазначені показання суд сприймає як докази, що підтверджують позицію обвинувачених щодо непричетності їх до пред'явленого обвинувачення.

Захисник наполягає, що не здобуто і не надано суду під час судового розгляду доказів винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні поставлених їм у провину діяннь, вважає пред'явлене обвинувачення безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на надуманих показах двох свідків, які суперечать фактичним обставинам справи, тому просить ухвалити виправдувальний вирок.

Cуд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК України, вчинене обвинуваченими, і такий висновок суду обумовлений наступним.

Для підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, органом досудового розслідування під час досудового слідства, а також прокурором в ході судового провадження були зібрані та надані суду наступні докази, які були дослідженні судом в судових засіданнях:

- протокол огляду місця події від 15.09.2016 року з додатком до нього - фототаблицею, схематичне позначення, складений слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_15, відповідно до якого було оглянуто місце події - лісовий масив, який знаходиться у і 20 кварталі 57 виділу Бобрівського лісництва, за результатами якого було виявлено пні двох дерев, сироростучих дерев породи «дуб» діаметром на пні 0,70 та 0,72 метра (м.к.п. аркуш 6-12 );

- акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 08 вересня 2016 року, складений майстром лісу Бобрівського лісництва ОСОБА_13, за участі в.о. лісничого Бобрівського лісництва ОСОБА_9, помічника лісничого ОСОБА_16, відповідно до якого у 20 кварталі Бобрівського лісництва ДП «Березнівське лісове господарство» було виявлено незаконну порубку двох сироростучих дерев породи «дуб» діаметром на пні 0,70 та 0,72 метра (м.к.п. аркуш 39).

- розрахунок суми збитків, складеним інженером охорони лісу і захисту лісу ОСОБА_17 (м.к.п. аркуш 40).

- протокол обшуку від 22.12.2016р., складений ст. о/у СКП Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_18, відповідно до якого було проведено обшук житла та будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, що належать ОСОБА_14. Під час обшуку виявлено бензинову пилу марки «STIHL 180» (м.к.п. аркуш 60-62).

- протокол обшуку від 22.12.2016р., складений о/у СКП Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_19, відповідно до якого було проведено обшук житла та будівель, які знаходяться за адресою: Рівненська область, Березнівський район, АДРЕСА_4, що належать ОСОБА_20. Під час обшуку речей, зазначених в ухвалі суду, виявлено не було (м.к.п. аркуш 65-66).

- протокол огляду предметів від 10.01.2017 року з додатком до нього - фототаблицею, складений слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом ОСОБА_21, відповідно до якого було оглянуто деревину породи «дуб» діаметром 0,70 та 0,72 метра (м.к.п. аркуш 74-76 );

- ухвала слідчого судді Березнівського районного суду від 28.12.2016р., про накладення арешту на бензинову пилу марки «STIHL 180» (м.к.п. аркуш 78);

- повідомлення про підозру від 23 січня 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 про те, що вони підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 КК України (м.к.п. аркуш 89-94);

- постанова про призначення трасологічної експертизи від 23.01.2017 року, винесена слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом ОСОБА_21 (м.к.п. аркуш 106),

- постанова про визнання та прилучення речових доказів від 24 січня 2017 року, винесена слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом ОСОБА_21, відповідно до якої бензинову пилу марки «STIHL 180» визнано та прилучено до кримінального провадження, в якості речового доказу (м.к.п. аркуш 107).

- висновок експерта від 20.02.2017р. №1.5-54/16, судової трасологічної експертизи, проведеної експертами Рівненського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України, відповідно до якого, зріз з комлевої частини пня № 1, вилучений 08.09.2016р. під час огляду місця події в лісовому масиві, зокрема в 20 кварталі 57 виділу, що знаходиться у 8 обході Бобрівського лісництва ДП «Березнівське лісове господарство» та частина стовбуру (колода) №1, виявлена та доставлена працівниками лісового господарства до нижнього складу ДП «Березнівське лісове господарство», до розділення- складали одне ціле (один стовбур). Зріз із комлевої частини пня № 2, вилучений 08.09.2016р. під час огляду місця події в лісовому масиві, зокрема в 20 кварталі 57 виділу, що знаходиться у 8 обході Бобрівського лісництва ДП «Березнівське лісове господарство» та частина стовбуру (колода) №2, виявлена та доставлена працівникам лісового господарства до нижнього складу ДП «Березнівське лісове господарство», до розділення складали одне ціле (один стовбур) (м.к.п. аркуш 111-119);

- графік проведення охоронних заходів по ДП «Березнівський лісгосп» на вересень 2016 року (м.к.п. аркуш 157).

- викопіювання з чергової карти населених пунктів Балашівської сільської ради Березнівського району Рівненської області (м.к.п. аркуш 175).

- лист Балашівської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 09.03.2017 р. №117, щодо надання реквізитів сільської ради, як юридичної особи (м.к.п. аркуш 175).

- показання представника потерпілого - сільського голови Балашівської сільської ради ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що 07.09.2017 року слідчий повідомив їй про те, що на території сільської ради було скоєно злочин - незаконну порубку лісу. Саму подію вона не бачила, сільська рада надавала відповіді на запити слідчого. Жодних розрахунків суми збитків вони не робили, не перевіряли, такі розрахунки роблять фахівці. До будь - яких слідчих дій представники Балашівської сільської ради залучені не були. Цивільний позов прокурора підтримує. Земельна ділянка, на якій виявлено вирубку, знаходиться в територіальних межах Балашівської сільської ради.

- показання свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні 11.05.2017 р. показав, що він працював майстром лісу в ДП «Березнівський лісгосп», Бобрівське лісництво. Свідку зателефонував ОСОБА_9, та повідомив, щоб останній їхав до лісництва. Під'їхавши до лісництва, на дорозі забрав лісничого ОСОБА_9 та у двох поїхали в сторону урочища «Круги». Лісничий ОСОБА_9 не пояснював, чому він викликав його, тільки казав куди йому їхати. Заїхали у двір до ОСОБА_4, там стояв порожній віз, коня не було, деревини та лісу також не було. ОСОБА_4 сказав, щоб всі вийшли із двору, розмова тривала декілька хвилин, після чого вони залишили двір. Вказав, що на місці порубки лісу не був, нікого по дорозі не обганяв та не переслідував, тиску з боку поліції до нього не було, правдиві покази дає в суді. Покази, надані в суді, відрізняються із показами, наданими слідчому, оскільки тоді працював на роботі у лісництві. На даний час у лісництві не працює.

- показання свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні 18.07.2017 р. показав, що на місці події 07 вересня 2016р. не був та не бачив, щоб обвинувачені здійснювали незаконну порубку. Керував, куди їхати лісничий ОСОБА_9 Доїхавши до урочища «Круги», лісничий сказав повернути направо. Доїхавши до канави - розвернулися, по дорозі свідок нікого не бачив, була ніч. Від урочища «Круги» до будинку ОСОБА_4 150 - 200 метрів. Лісничий сказав їхати до будинку обвинуваченого, жодних пояснень свідку не надав. В протоколі допиту його в якості свідка, викладені неправдиві обставини, показань щодо переслідування ОСОБА_3 та погроз з їхнього боку свідок слідчому не давав та не писав. Не пам'ятає, чи читав сам протокол допиту. Правдиві показання, що відповідають дійсності, дає в суді. До слідчого з'являвся два чи три рази. Із самим ОСОБА_11, під час перебування у його дворі, не спілкувався, та не чув, щоб він комусь погрожував.

- повторний допит свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні 20.02.2018 р. показав, що 07.09.2016р. рухаючись мотоциклом у нічний час, нікого по дорозі не бачив, не наздоганяв, обвинувачених ОСОБА_11 на дорозі не бачив, ОСОБА_4 побачив у його дворі, чи був там ОСОБА_3 не пам'ятає, віз у дворі ОСОБА_22 стояв, однак коня не було.

- показання свідка ОСОБА_9, який у судовому засіданні 11.05.2017 р. показав, що на місці події 07 вересня 2016р. він не був, він не бачив, щоб обвинувачені здійснювали не законну порубку. Зазначив, що 07.09.2016 року, близько 12 ночі до нього подзвонив майстер лісу, обходу № 8 про те, що відбувається незаконна порубка дерев, сказав, що впало одне дерево, а потім друге. Свідок передзвонив до ОСОБА_10 та сказав, щоб останній приїхав і забрав його з лісництва та відвіз на місце події. Через 10-15 хв. під'їхав ОСОБА_10 та разом із ним поїхали в напрямку обходу №8. Через певний проміжок часу зателефонував ОСОБА_13 та повідомив, що було дві підводи, на які грузили ліс. Вказані підводи поїхали в напрямку урочище «Круги». Майстер лісу ОСОБА_13 впізнав двох осіб - це були обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3. На місці події перебували майстри лісу ОСОБА_13 і ОСОБА_16, які знаходилися в рейді по охороні лісу від самовільної порубки. ОСОБА_13 знову зателефонував та повідомив, що вони загрузили підводи і поїхали. Вони почали бігти за ними, а тоді сіли на свій мотоцикл і почали наздоганяти їх по лісу. Обвинувачені, побачивши світло фари, скинули колоди, тим самим перегородили майстрам лісу дорогу для подальшого руху. Підводи рухалися в сторону села Лінчин. Вказав, що були дві підводи і чотири особи. Першу підводу вони не могли наздогнати, а перед самим в'їздом у двір ОСОБА_4, наздогнали другу підводу, на якій були обвинувачені. На його запитання, ОСОБА_4 взяв в руки металеву трубу і почав погрожувати, після вказаного інциденту, обвинувачені заїхали у двір. Сліди вели від самої хати до місця вчинення даної самовільної порубки. На територію подвір'я ОСОБА_3 вони не заїжджали. Інших двох осіб він не впізнав. Після розмови із ОСОБА_3, він ОСОБА_16 та ОСОБА_13 повернулися на місце рубки, задокументували вказану подію, забрали деревину, а на наступний день повідомили працівників поліції про вказану подію. Раніше також були конфлікти із ОСОБА_3 щодо незаконних порубок дерев останніми. Раніше жодних протоколів чи актів на них не складали. Розрахунок збитків проводив помічник лісника ОСОБА_16. Відеофіксацію події незаконної рубки дерев та самого спілкування із ОСОБА_3 - не проводили через темну пору доби. Самої рубки не бачив, про неї повідомив ОСОБА_13.

- повторний допит свідка ОСОБА_9, який у судовому засіданні 20.02.2018 р. показав, що першу підводу вони не переслідували, оскільки їхали за підводою, на якій перебували обвинуваченні, переслідував разом із ОСОБА_10, зупинили підводу в селі, біля будинку ОСОБА_4, у двір вони не заходили, деревини на підводі не було.

- показання свідка ОСОБА_13, який у судовому засіданні 11.05.2017 р. показав, що 07.09.2016р. перебував у рейді з помічником лісничого ОСОБА_12 згідно графіку чергування. Почули роботу бензинової пили в напрямку кварталу 20. Про вказану подію він повідомив в.о. лісничого ОСОБА_9. Разом із ОСОБА_12 під'їхали мотоциклом та за 15-20 хв. були на місці, і в пішому порядку підійшли ближче до 20 кварталу лісу. За метрів 15-20 побачили світло ліхтарів та невідомих осіб. Вони дорізували дуб. На його думку це були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і ще один чоловік, було темно і він його не розгледів.

Обвинувачений ОСОБА_4 різав дерево, а ОСОБА_3 із третьою особою, яку він не побачив, оскільки було темно, грузили деревину на підводу. Обвинувачені були із ліхтариками на голові. На місці події було дві підводи, два коня та три особи. За вказаною подією вони спостерігали на протязі десяти хвилин. Лісники до них не підходили та не перешкоджали рубці дерев, оскільки побоялися їх. Вказані особи, погрузивши стовбури дерев на підводи, закріпили їх та почали рухатися. Переслідування вказаних осіб почали після того, як вони погрузили деревину і рушили із місця вчинення злочину, однак припинили переслідування, оскільки вони поскидали колоди на дорогу, які перегородили свідкам шлях. Чули як падають колоди із возів, вони виїхали одночасно, на першій підводі знаходилася невідома особа, а на іншій ОСОБА_4. Колоди згрузили на відстані 1 км. від місця події. Обвинувачених ОСОБА_3 впізнав по голосу і по вигляду. Третю особу він не впізнав, оскільки останній мовчав. Подія відбувалася десь о 23-24 годині. Переслідування вказаних осіб припинили, оскільки вони колодами перегородили дорогу. Незаконна порубка була оформлена актом. Розрахунок збитків проводив помічник лісника ОСОБА_16

- повторний допит свідка ОСОБА_13, який у судовому засіданні 20.02.2018 р. показав, що вони знаходилися від обвинувачених на відстані 20-30 метрів, у лісі. Бачив ОСОБА_3, оскільки вони були із ліхтариками на голові. Спостерігали за ними на протязі 15 - 20 хвилин, були одягнуті у камуфляжний одяг. Впізнали обвинувачених по голосу і обличчю. Боялися до них підійти, оскільки їх було троє, а лісників двоє. На місці події ніхто затриманий не був, предметів злочину не вилучали.

- показання свідка ОСОБА_16, який у судовому засіданні 11.05.2017 р. показав, що 07.09.2016р. перебував у рейді разом із ОСОБА_13 згідно графіку чергування. Почули роботу бензинової пили в напрямку кварталу 20. Разом із ОСОБА_23 Під'їхали мотоциклом до місця події , залишили мотоцикл і в пішому порядку підійшли до 20 кварталу лісу. За метрів 15-20 побачили світло ліхтарів та невідомих осіб. Вони дорізували дуб. На його думку це були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і ще один чоловік, було темно і він його не розгледів. ОСОБА_23 про вказану подію повідомив в.о. лісничого ОСОБА_9 Вони до них не підходили та не перешкоджали у рубці дерев, оскільки побоялися їх. Вказані особи, погрузивши стовбури дерев на підводи, почали рухатися. Після чого, лісники почали пішки, а потім на мотоциклі переслідувати зазначених осіб. Чули, як падають колоди із возів, колоди згрузили на відстані 1 км. від місця події. Обвинувачених ОСОБА_3 впізнав по голосу і по вигляду. Незаконна порубка була оформлена протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3.

- повторний допит свідка ОСОБА_16, який у судовому засіданні 20.02.2018 р. показав, що вони знаходилися від обвинувачених на відстані до 30 метрів у лісі, перед ними були чагарники. Побачили світло, там були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і третя особа, яку він не побачив, оскільки було темно. Обвинувачені були із ліхтариками на голові. Незаконна порубка була оформлена актом. Розрахунок збитків проводив він.

Судом досліджені докази зі сторони захисту та допитані наступні свідки:

- постанову про відмову в задоволенні клопотання від 14.03.2017 року, винесена слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом ОСОБА_21, відповідно до якої у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 від 14.03.2017 року про закриття матеріалів кримінального провадження з відсутністю події складу та будь-якої його причетності до вчинення зазначеного злочину відмовлено (аркуш справи 80).

- протоколом одночасного допиту від 28.02.2017 року, складений слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом ОСОБА_21, підозрюваних ОСОБА_4, ОСОБА_3., свідка ОСОБА_10.(аркуш справи 74-77).

- протоколом одночасного допиту від 28.02.2017 року, складений слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом ОСОБА_21, підозрюваних ОСОБА_4, ОСОБА_3., свідків ОСОБА_16, ОСОБА_13 (аркуш справи 146-148).

- показання свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні 11 травня 2017 року показала, що 07 вересня 2016 року перебувала по місцю проживання та допомагала свекрусі у ведені домашнього господарства, також в будинку перебували всі члени сім'ї, в тому числі чоловік ОСОБА_4. Вказує, що її чоловік нікуди не відлучався із будинку, гужовою повозкою не виїжджав. Близько 20 год. перебували всієї родиною в будинку. Згодом прийшов родич чоловіка ОСОБА_3, який є двоюрідним братом чоловіка, щоб спільно переглянути фільм. У своїй кімнаті, вони в трьох переглядали фільм. На той момент свідок була вагітна. Близько опівночі вона почула гавкіт собак, а через вікно побачила, що на подвір'я заїхав мотоцикл. Щоб вияснити, чому невідомі заїхали на подвір'я, ОСОБА_4 з ОСОБА_3 вийшли з будинку, а вона залишилась в кімнаті. Через 30 хвилин ОСОБА_3 з ОСОБА_4 повернулись до будинку. ОСОБА_4 розповів, що до подвір'я на мотоциклі приїхав лісничий Бобрівського лісництва з лісником ОСОБА_10, з якими в нього виник словесний конфлікт, оскільки ті без дозволу зайшли до господарства. Окрім того, лісничий звинувачував ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що вони були в лісі та зрізали деревину породи дуб. Під час конфлікту ОСОБА_4 попросив покинути працівників лісництва межі господарства, що ті й зробили.

- показання свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні 25 травня 2017 року показала, що 07 вересня 2016 року перебувала по місцю проживанні та займалась веденням домашньої господарства, також в дома перебували всі члени сім'ї, в тому числі і син ОСОБА_4. Останній, в той день, гужовою повозкою з дому нікуди не виїжджав. Близько 20 год., повечерявши, вони всі перебували в будинку. Ніхто з членів їхньої сім'ї нікуди не відлучався. Згодом до їхнього будинку прийшов ОСОБА_3, який є сином рідної сестри чоловіка. Невістка з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в кімнаті сина, а вона перебувала у своїй кімнаті. Пізно ввечері, точного часу не пам'ятає, почула гавкіт собаки, після чого прокинулась. По звуках розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які було чути в будинку, вона зрозуміла, що останні пішли на подвір'я, де перебували досить тривалий час. Згодом, зайшовши до будинку, ОСОБА_4 розповів, що на подвір'я, на мотоциклі приїхав лісничий Бобрівського лісництва ОСОБА_9, з лісником ОСОБА_24, з якими в нього виник словесний конфлікт, оскільки останні без дозволу зайшли до господарства. Під час конфлікту син попросив покинути працівників лісництва межі господарства.

Проаналізувавши та надавши відповідну оцінку вищевикладеним та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам сторони обвинувачення, суд дійшов до наступних правових висновків.

Із вищевикладених джерел доказування, судом достовірно встановлена подія, а саме: рубка двох сироростучих дерев породи «дуб» діаметром на пні 0,70 та 0,72 метра, мала місце у 20 кварталі Бобрівського лісництва ДП «Березнівське лісове господарство», однак, із досліджених в судовому засіданні доказів, виявлено суперечність у місці вчинення злочину, місці вчинення події, а саме у номері виділу Бобрівського лісництва, де проходила рубка,оскільки, як випливає із обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12016180060000419 від 08 вересня 2016 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, повідомлень про підозру від 23 січня 2017 року, щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 подія кримінального правопорушення мала місце у 20 кварталі 47 виділу Бобрівського лісництва ДП «Березнівське лісове господарство», що відноситься до заказника місцевого значення (загально зоологічний) Урочище «Брище». Однак, із дослідженого протоколу огляду місця події від 15.09.2016 року з додатком до нього - фототаблицею, складений слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_15, відповідно до якого було оглянуто місце події - лісовий масив, який знаходиться у і 20 кварталі 57 виділу Бобрівського лісництва. Також, з інших документів, досліджених в судовому засіданні, а саме постанови про призначення трасологічної експертизи від 23.01.2017 року, ухвали слідчого судді Березнівського районного суду від 28.12.2016р., постанови про визнання та прилучення речових доказів від 24 січня 2017 року, висновку експерта від 20.02.2017р. №1.5-54/16 вбачається, що подія кримінального правопорушення мала місце у 20 кварталі 57 виділу Бобрівського лісництва ДП «Березнівське лісове господарство». Отже викладені обставини свідчать про не можливість достовірно встановити місце вчинення кримінального правопорушення, при цьому однозначно стверджувати, що дані події відбувалися у 20 кварталі 47 виділу Бобрівського лісництва ДП «Березнівське лісове господарство», що відноситься до заказника місцевого значення (загально зоологічний) Урочище «Брище», як зазначено у обвинувальному акті, на думку суду, немає достатніх підстав.

Протокол огляду місця події від 15.09.2016 року з додатком до нього - фототаблицею, схематичним позначенням, складений слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_15 підтверджує вирубку дерев та визначає їх кількість. Ці докази не вказують на причетність обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їм суспільно-небезпечного діяння.

Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 08 вересня 2016 року підтверджується вирубка дерев та визначається розрахунок розміру заподіяної шкоди на загальну суму 20196,00 грн. гривень. Цей доказ не вказує на причетність обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їм суспільно-небезпечного діяння.

Протокол обшуку від 22.12.2016р., складений о/у СКП Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_19, відповідно до якого було проведено обшук житла та будівель, які знаходяться за адресою: Рівненська область, Березнівський район, АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_20, під час обшуку речей, зазначених в ухвалі, виявлено не було. Цей доказ не вказує на причетність обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їм суспільно-небезпечного діяння.

Протокол огляду предметів від 10.01.2017 року з додатком до нього - фототаблицею, складений слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом ОСОБА_21, відповідно до якого було оглянуто деревину породи «дуб» діаметром 0,70 та 0,72 метра. Цей доказ не вказує на причетність обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їм суспільно-небезпечного діяння.

Інші досліджені в судовому засіданні докази: постанова про визнання та прилучення речових доказів від 24 січня 2017 року, відповідно до якої бензинову пилу марки «STIHL 180» визнано та прилучено до кримінального провадження, в якості речового доказу, ухвала слідчого судді Березнівського районного суду від 28.12.2016р., про накладення арешту на бензинову пилу марки «STIHL 180», графік проведення охоронних заходів по ДП « Березнівський лісгосп» на вересень 2016 року, викопіювання з чергової карти населених пунктів Балашівської сільської ради Березнівського району Рівненської області, лист Балашівської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 09.03.2017 р. № 117, щодо надання реквізитів сільської ради, як юридичної особи, викопіювання з чергової карти населених пунктів Балашівської сільської ради Березнівського району Рівненської області, постанова про призначення трасологічної експертизи від 23.01.2017 року, жодним чином не підтверджують вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в пред'явленому обвинуваченні за ст. 246 КК України.

Із показань представника потерпілого - сільського голови Балашівської сільської ради ОСОБА_6, суд не встановив обставин, які вказують на причетність обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їм суспільно-небезпечного діяння, оскільки ОСОБА_6 пояснила, що саме слідчий її повідомив про те, що на території сільської ради було скоєно злочин - незаконна порубка лісу, саму подію вона не бачила, сільська рада надавала відповіді на запити слідчого. Жодних розрахунків сум збитків вони не робили, не перевіряли, такі розрахунки роблять фахівці. До будь - яких слідчих дій на досудовому слідстві залучені представники Балашівської сільської ради не були.

Суд не бере до уваги висновок експерта від 20.02.2017р. №1.5-54/16, судової трасологічної експертизи, оскільки на експертизу було надано два зрізи з комлевих частин пнів, вилучені 08.09.2016 р. під час огляду місця події в лісовому масиві, зокрема в 20 кварталі 57 виділу, що знаходиться у 8 обході Бобрівського лісництва ДП « Березнівське лісове господарство», а із обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12016180060000419 від 08 вересня 2016 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, повідомлень про підозру від 23 січня 2017 року, щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 вбачається, що подія кримінального правопорушення мала місце у 20 кварталі 47 виділу Бобрівського лісництва ДП «Березнівське лісове господарство», тобто на експертизу були надані зрізи з комлевих частин пнів, які знаходяться в 57 виділі, а не 47 виділі, як зазначається в обвинувальному акті. Крім того, вказаний висновок експерта, не підтверджує вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в пред'явленому обвинуваченні за ст. 246 КК України.

Що стосується безпосередньо доказів, які вказують на причетність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до інкримінованого останніми діяння, то у судовому засіданні прокурором були зазначені обставини, викладені у протоколах допиту свідків та показаннях свідків сторони обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_13 ОСОБА_16, в судових засіданнях.

Однак, проаналізувавши показання вказаних свідків, оцінивши їх достовірність, проаналізувавши протоколи допиту свідків від 19.09.2016 року, 20.09.2016 року у взаємозв'язку між собою та з показаннями свідків обвинувачення, з доказами сторони захисту, суд не знаходить у зазначених доказах (у показаннях свідків сторони обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_13 ОСОБА_16 та у протоколах допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_13 ОСОБА_16 від 19.09.2016 року, 20.09.2016 року) достатніх даних, які б вказували на причетність обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 саме до вчинення інкримінованого їм суспільно-небезпечного діяння. З цього приводу суд зазначає наступне:

Із протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 19.09.2016 року проведений слідчим, вбачається, що 07 вересня 2016 року йому зателефонував в.о. лісничого ОСОБА_9, та повідомив, що в 20 кв. вчинено самовільну порубку, та щоб він із ним поїхав в урочища «Круги», оскільки особи, які вчинили самовільну порубку рухалися туди. Приїхавши у вказане урочище, вони почули брязкіт повозок та почали рухатися у сторону с.Лінчин Березнівського району, де обігнали повозку, виїхавши їй на перед. Зупинивши підводу, на якій перебували ОСОБА_3 та ОСОБА_4, деревини на ній не було. Між ними виник конфлікт.

Однак, в судових засіданнях 11.05.2017 р., 18.07.2017р., 20.02.2018 р. свідок ОСОБА_10 показав, що 07 вересня 2016 р. він не бачив, щоб обвинувачені здійснювали не законну порубку. Керував, куди їхати - лісничий ОСОБА_9, доїхавши до урочища «Круги», лісничий сказав повернути направо, доїхавши до канави, розвернулися, по дорозі свідок нікого не бачив, була ніч. Заїхали у двір до ОСОБА_4, там стояв порожній віз, коня не було, деревини та лісу також не було. ОСОБА_4 сказав, щоб всі вийшли із двору, розмова тривала декілька хвилин, після чого вони залишили двір. Вказав, що на місці порубки лісу не був, нікого не обганяв та не переслідував. Свідок під час допиту у слідчого не давав та не писав вказаних в протоколі допиту обставин. В протоколі допиту його в якості свідка, викладені неправдиві обставини показань щодо переслідування ОСОБА_3 та погроз з їхнього боку, на адресу лісників. Він не пам'ятає чи читав сам протокол допиту, правдиві показання, які відповідають дійсності дає в суді. Таким чином, із показань, зазначених свідком в суді, не встановлено обставин, які вказують на причетність обвинувачених до вчинення інкримінованого їм суспільно-небезпечного діяння, а саме незаконної порубки дерев на територіях природно - заповідного фонду, що заподіяло істотну шкоду.

Зміст показань свідка ОСОБА_10, викладених в протоколі допиту свідка від 19.09.2016 року, як доказ, здобутого на основі показання вказаного свідка, не відповідає показанням свідка, які він давав в судовому засіданні, про що суд і зазначає.

Відповідно до ст.95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Із показання свідка ОСОБА_9, який у судових засіданнях 11.05.2017р.20.02.2018р. показав, що на місці події в лісі 07 вересня 2016р. не був, він не бачив, щоб обвинувачені здійснювали незаконну порубку дерев. Зазначив, що 07.09.2016 року близько 12 ночі до нього подзвонив майстер лісу, обходу № 8, про те, що відбувається незаконна порубка дерев. Зателефонував ОСОБА_13 та повідомив, що було дві підводи, на які грузили ліс. Вказані підводи рухалися в напрямку урочище «Круги», майстер лісу ОСОБА_13 впізнав двох осіб, це були обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Вказав, що були дві підводи і чотири особи, першу підводу вони не могли наздогнати, а перед самим в'їздом у двір ОСОБА_4, наздогнали другу підводу, на якій були обвинувачені. Між ними виник конфлікт, хоча раніше також були конфлікти із ОСОБА_3, у зв'язку із незаконними порубками останніми дерев, раніше жодних протоколів чи актів на них не складали.

В судовому засіданні свідок підтвердив, що на місці вчинення злочину, а саме рубки двох сироростучих дерев породи «дуб» діаметром на пні 0,70 та 0,72 метра він не був, та обвинувачених не бачив, про це йому повідомив свідок ОСОБА_13, жодної деревини в обвинувачених не вилучали, остання була відсутня.

За таких обставин суд рахує, що наведені в обвинувальному акті обставини спростовуються показами свідка ОСОБА_13, якій вказав, що особисто не бачив, чи здійснювали обвинувачені рубку двох сироростучих дерев породи «дуб» діаметром на пні 0,70 та 0,72 метра, що у сукупності вказує на непричетність вказаних осіб до події.

Із показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_16, наданих в судових засіданнях 11.05.2017 р. 20.02.2018 р. вбачається, що 07.09.2016р. вони перебували у рейді згідно графіку чергування. Почули роботу бензинової пили в напрямку кварталу 20. Про вказану подію повідомили в.о. лісничого ОСОБА_9 Під'їхали мотоциклом до місця події , залишили мотоцикл і в пішому порядку підійшли до 20 кварталу лісу. Побачили світло, там були ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Обвинувачений ОСОБА_4 різав дерево, а ОСОБА_3 із третьою особою, яку він не побачив, оскільки було темно, грузили деревину на підводу. Обвинувачені були із ліхтариками на голові. Спостерігали за ними на протязі 15 - 20 хвилин, обвинувачені були одягнуті у камуфляжний одяг. Свідки знаходилися від обвинувачених на відстані 20-30 метрів, у лісі, в чагарниках. Впізнали обвинувачених по голосу і обличчю, оскільки в них на головах знаходилися ліхтарі. Боялися до них підійти, оскільки їх було троє, а лісників двоє. На місці події ніхто затриманий не був. Було дві підводи, два коня та три особи. Третю особу вони не впізнали, оскільки останній мовчав та було темно. Подія відбувалася десь о 23-24 годині. Переслідування вказаних осіб почали після того, як вони погрузили деревину і рушили із місця вчинення злочину, однак припинили переслідування, оскільки вони поскидали колоди на дорогу, які перегородили свідкам шлях.

Суд критично ставиться до вказаних показів свідків, оскільки з їх слів подія відбувалася в ночі о 23-24 годині в лісі, на відстані 20-30 метрів, від осіб, які начебто здійснювали незаконну порубку дерев, свідки перебували в чагарнику, зазначають, що впізнали обвинувачених по голосу і обличчю, оскільки в них на головах знаходилися ліхтарі , однак третього учасника не впізнали, оскільки було темно. Жодним чином не зафіксували вказану подію, відеозйомку не проводили, оскільки було темно, на місці вчинення злочину осіб не затримали, предметів вчинення злочину також не вилучили, вказану деревину в обвинувачених не вилучали.

Крім того, із протоколу одночасного допиту підозрюваних ОСОБА_4, ОСОБА_3. та свідків ОСОБА_16, ОСОБА_13 від 28.02.2017 року, складеного слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом ОСОБА_21, вбачається, що свідки ОСОБА_16, ОСОБА_13 впізнали осіб, які здійснили рубку двох сироростучих дерев породи «дуб» діаметром на пні 0,70 та 0,72 метра виключно по голосах останніх, а третю особу не змогли встановити, оскільки особа мовчала.

Суд приходить до висновку, що показання свідків сторони обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_13 ОСОБА_16 які вони давали нечітко, не узгоджуються між собою, з протоколами допиту самих свідків, з доказами сторони захисту, з висновками сторони обвинувачення, які викладені в обвинувальному акті.

Суд, у ході аналізу доказів обвинувачення, прийшов до висновку, що письмові докази, надані стороною обвинувачення ніяким чином не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, як у ході досудового розслідування, так і судового розгляду ст. 91 КПК.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 показали, що 07 вересня 2016 року перебували по місцю проживання, також в дома перебували всі члени сім'ї, в тому числі й ОСОБА_4. Вказують, що обвинувачений нікуди не відлучався із будинку, гужовою повозкою не виїжджав. Близько 20 год. прийшов брат ОСОБА_4, ОСОБА_3. Вони всі знаходилися дома. Близько опівночі, почули гавкіт собак, а через вікно побачили, що до подвір'я заїхав мотоцикл. Щоб вияснити, чому невідомі заїхали на подвір'я, ОСОБА_4 з ОСОБА_3 вийшли з будинку. Через 30 хвилин вони повернулись та ОСОБА_4 пояснив, що до подвір'я на мотоциклі приїхав лісничий Бобрівського лісництва з лісником ОСОБА_10, з якими в нього виник словесний конфлікт, оскільки ті без дозволу зайшли до їхнього господарства.

Зазначені показання суд сприймає як докази, що підтверджують позицію обвинувачених, щодо непричетності їх до пред'явленого обвинувачення.

Крім того, за клопотанням прокурора в порядку ст. 333 КПК, судом було винесено ухвала від 20.02.2018 р. про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та надано слідчим Березнівського ВП, а також відповідним оперативним підрозділам за дорученням слідчого, тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, в паперовому (друкованому) та електронному (на цифровому носієві), що знаходяться у ПрАТ «Київстар», а саме інформацію, щодо надання ПрАТ «Київстар» послуг мобільного зв'язку, зокрема відомості про абонентів, на яких оформлені номера НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та дані про телефонні з'єднання з них за період з 00 год. 01 хв. 07 вересня 2016 року по 23 год. 59 хв. 08 вересня 2016 року, із зазначенням номерів телефонів його абонентів, часу та тривалості з'єднань, реєстрації базово-передаючих станцій під час з'єднань, а також imei терміналів, які при цьому використовувалися, без розшифровування змісту розмов, яка була отримана прокуратурою 22.02.2018р.

Однак, ухвала суду від 20.02.2018р. про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю залишена органом досудового слідства без виконання, подані рапорти і квитанція про поштове відправлення, суд визнає неналежним доказом причини не виконання ухвали суду, оскільки останні не містять посилання саме на те, що вказана ухвала суду була відправлена поштою, резолютивна частина ухвали викладена у відповідності до прохальної частини клопотання прокурора від 20.02.2018 р. та відсутня письмова відмова представника ПрАТ «Київстар», щодо виконання вказаної ухвали суду.

Також, в судовому засіданні за клопотанням прокурора, в якості речового доказу, було оглянуто бензинову пилу марки «STIHL 180», яка відповідно до протоколу обшуку від 22.12.2016 р. була виявлена та вилучена за адресою: АДРЕСА_2, під час обшуку домоволодіння ОСОБА_4 та ухвалою слідчого судді Березнівського районного суду від 28.12.2016р., на неї було накладено арешт.

Прокурором, під час огляду вказаного речового доказу в судовому засіданні , не доведено, що саме цією бензиновою пилою здійснювалася прорізка вказаної в обвинувальному акті деревини, не доведено, чи в робочому стані знаходиться вказаний пристрій, чи була технічна можливість здійснити рубку двох сироростучих дерев породи «дуб» діаметром на пні 0,70 та 0,72 метра за допомогою вказаного пристрою, жодних доказів суду стороною обвинувачення надано не було, відповідні технічні експертизи проведені органом досудового слідства не були.

Крім того, слід зазначити, що подія, яка викладена в обвинувальному акті відбулася 07.09.2016р., однак обшуки, по місцю проживання обвинувачених, органом досудового розслідування були проведені лише 22 грудня 2016 року, тобто із спливом значного періоду часу, що наводить суд на думку про неефективне досудове слідство у вказаному кримінальному провадженні.

Крім того, обов'язковою умовою для встановлення об'єктивної сторони злочину є доведеність істотної шкоди, яка за положеннями ст. ст. 1, 7, 8, 9, 91 КПК України підлягає саме доведенню у спосіб, який визначений цим Кодексом.

При вирішенні питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконною порубкою дерев істотною, треба враховувати вартість, екологічну цінність, кількість добутого, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю.

У той же час слід відзначити, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягають доказуванню, а обов'язок по доказуванню виду і розміру шкоди у даному випадку, згідно з вимогами ст. 92 КПК України, покладений на прокурора.

Пунктом 6 частини 2 статті 242 КПК України регламентовано, що слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Проте, на виконання свого прямого обов'язку з доказування виду і розміру шкоди, будучи зобов'язаним звернутися до експерта для проведення експертизи, стороною обвинувачення не надано суду експертного висновку щодо виду і розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, яку слід розцінювати як істотну.

А розрахунок суми збитків, складений інженером охорони лісу і захисту лісу ОСОБА_17, та інших розрахунків, не підтверджується у належний спосіб такий розмір, для суду є сумнівним та не може тлумачитися на користь доведення вини.

Інші докази, які дослідженні у судовому засіданні, у своїй сукупності також не підтверджують наявність складу кримінального правопорушення.

Таким чином, у зв'язку із недоведеністю факту реальних дій із порубки дерев обвинуваченими, вказаний в обвинувальному акті спосіб, недоведеністю завдання кримінальним правопорушенням істотної шкоди не доведена об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 246 КК України, внаслідок чого підстав у суду для обґрунтованого, переконливого, неспростовного висновку про наявність в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення немає.

Суперечність зазначених фактів, щодо причетності обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням вже встановлених безпосередньо у судовому засіданні фактичних даних, на думку суду, свідчить про сумнівний характер вчинення саме ОСОБА_3 та ОСОБА_11 інкримінованого їм суспільно-небезпечного діяння та їх присутності взагалі під час їх вчинення, а наявність таких сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв, як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, з яких випиває, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності вини такої особи тлумачаться на її користь, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Оскільки, згідно положень діючого кримінального процесуального закону, суд зобов'язаний обґрунтовувати свої висновки лише безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, зібраними та наданими учасниками кримінального провадження, в тому числі за сприянням суду, враховуючи обставини, встановлені судом, суд приходить до вмотивованого висновку, що в рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, не здобуто жодних переконливих доказів, які б підтверджували пред'явлене їм обвинувачення, і оцінка яких була б позбавлена відповідних сумнівів щодо доведеності участі обвинувачених у вчиненні саме цього кримінального правопорушення, а відповідно до положень ст. 62 Конституції України, усі сумніві щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».

Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела винуватість обвинувачених поза розумним сумнівом.

З урахуванням наведеного, зазначені докази, на які посилається прокурор, як на доказ вини обвинувачених є неналежними, оскільки не містять фактичних даних про вчинення зазначеними обвинуваченими даного кримінального правопорушення, тому не можуть бути прийняті судом, як докази на підтвердження вчинення даного кримінального правопорушення обвинуваченими.

Таким чином, причетність обвинувачених до кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, викликає сумнів і на переконання суду, не доведена в суді прокурором в рамках дотримання принципу змагальності, визначеного ст.22 КПК України, з урахуванням доказів, які були досліджені в ході судового розгляду та оцінені з точки зору їх достатності та взаємозв'язку.

Наявність таких обґрунтованих сумнівів не узгоджується з принципом доказування поза розумним сумнівом, що застосовується при оцінці доказів, що встановлено рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.07.2011 року, що дає підстави відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України для постановлення виправдувального вироку в частині обвинувачення.

Враховуючи, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність вчинення кримінального правопорушення саме обвинуваченими.

Крім того, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження прокурором Березнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури в інтересах територіальної громади в особі Балашівської сільської ради Березнівської районної ради був заявлений цивільний позов до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення збитків завданих злочином, однак, у зв'язку із прийняттям судом рішення про виправдання обвинувачених, суд, керуючись вимогами ч. 3 ст. 129 КПК України, вважає за необхідне залишити цивільний позов без розгляду.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 246 КК України, та виправдати його у зв'язку із недоведеністю його участі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

Визнати ОСОБА_4 невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 246 КК України, та виправдати його у зв'язку із недоведеністю його участі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов прокурора Березнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури в інтересах територіальної громади в особі Балашівської сільської ради Березнівської районної ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення збитків завданих злочином залишити без розгляду.

Речові докази по кримінальному провадженню у вигляді: бензинова пила марки «STIHL 180», яка передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області - повернути за належністю.

Речові докази по кримінальному провадженню у вигляді: зрізи з комлевих частин пнів дерев породи дуб, деревину породи дуб в кількості 9 (дев'ять) колод - обернути в дохід держави.

Витрати пов'язані із залученням експертів у розмірі 1407 (одна тисяча чотириста сім) гривень 36 копійки віднести за рахунок держави.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Березнівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.Ю. Собчук