Рішення № 74592077, 23.04.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.04.2018 Справа № 554/10357/17

Справа № 554/10357/17

Провадження № 2-а/554/101/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого – судді Січиокно Т.О.

за участю секретаря Ромахової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, третя особа: ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2017 року позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про закінчення виконавчого провадження № 53080631 від 13.12.2017 року.

Адміністративний позов позивачем мотивовано тим, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Полтавській області ОСОБА_4 від 13.12.2017 року закінчено виконавче провадження № 53080631 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/554/217/2014 року, виданого 10.02.2015 року Октябрським районним судом м.Полтава. Дане рішення прийнято на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Дане рішення вважає незаконним, оскільки в ході виконання даного виконавчого листа державний виконавець не вжив усіх можливих і необхідних дій та передчасно закінчив виконавче провадження.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав до суду відзив, згідно якого у задоволенні позову просив відмовити, оскільки спірна постанова відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", прийнята відповідно до приписів пункту 11 частини першої статті 39, статті 63 названого Закону, у зв'язку з невиконанням боржником вимог виконавчого документа та з огляду на неможливість виконання судового рішення у справі №816/2296/13-а без участі боржника. Державним виконавцем було вжито усіх можливих та вичерпних заходів з примусового виконання даного судового рішення.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб’єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини:

13.12.2017 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Полтавській області ОСОБА_4 закінчено виконавче провадження № 53080631 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/554/217/2014 року, виданого 10.02.2015 року Октябрським районним судом м.Полтава про зобов’язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтава здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату, відповідно до ч. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 01 січня 2014 року, з урахуванням проведених виплат. (а.с.5).

Підставою для прийняття даного рішення державним виконавцем явилося те, що виконати судове рішення без участі боржника неможливо, так як у зв’язку із його невиконанням, відділом примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відповідно до вимог статтей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», постановами від 22.11.2017 року та від 13.12.2017 року двічі накладався штраф на боржника в сумі 5100, 00 грн. та 10200, 00 грн. відповідно. До Головного управління НП у Полтавській області направлено подання про притягнення посадових осіб боржника до відповідальності за невиконання рішення суду.

Судом витребувано та досліджено матеріали виконавчого провадження № 53080631, із яких вбачається, що державним виконавцем 08.12.2016 року було відкрито дане виконавче провадження.

13.01.2017 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава замінено сторону у виконавчому провадженні № 53080631 в адміністративній справі № 2а/554/217/2014 за позовом ОСОБА_1Ю, до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Октябрського району у м.Полтава про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, з боржника ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Октябрського району у м.Полтава на боржника ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

20.07.2017 року державним виконавцем направлено до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області вимогу щодо виконання судового рішення в п’ятиденний термін з моменту її отримання.

22.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову, якою за невиконання судового рішення накладено на боржника ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області штраф на користь держави у розмірі 5100, 00 грн.

13.12.2017 року державним виконавцем винесено постанову, якою за невиконання судового рішення накладено на боржника ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області штраф на користь держави у розмірі 10200, 00 грн.

14.12.2017 року до ГУ НП в Полтавській області державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення службовими особами Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області внаслідок невиконання судового рішення.

05.10.2016 набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Відповідно до пунктів 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень названого Закону, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як визначено пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Зокрема, даною статтею визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII визначає особливий порядок виконання судових рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії. Зокрема, названий Закон зобов’язує державного виконавця після закінчення строку для добровільного виконання перевірити виконання боржником вимог виконавчого документа та у разі його невиконання - прийняти рішення про накладення на боржника штрафу. При цьому у постанові про накладення штрафу державний виконавець вказує на необхідність виконання судового рішення протягом 10 робочих днів та попереджає боржника про кримінальну відповідальність.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою державного виконавця від 22.11.2017 року на ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області за невиконання судового рішення накладено штраф у розмірі 5100,00 грн., та зобов’язано боржника виконати вимоги судового рішення упродовж десяти робочих днів, а також повідомлялося про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Частиною третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У свою чергу, відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У зв'язку з відсутністю відомостей про виконання боржником вимог судового рішення, державний виконавець постановою від 13.12.2017 наклав на ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області штраф у розмірі 10200,00 грн.

Крім того, державним виконавцем 14.12.2017 року надіслано до ГУНП в Полтавській області повідомлення про вчинення посадовими особами Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області кримінального правопорушення .

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У взаємозв'язку з даними положеннями Закону України "Про виконавче провадження" суд також звертає увагу на приписи частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, державний виконавець має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, вчиняти виключно ті виконавчі дії, що безпосередньо передбачені у законі.

Суд вважає, що у даній справі державний виконавець вчинив всі залежні від нього дії з метою примусового виконання вказаного вище судового рішення.

У контексті даного спору суд акцентує увагу на те, що наведені вище вимоги абзацу третього частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" зобов’язують державного виконавця у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, двічі накласти на боржника штраф за невиконання рішення, надіслати до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та закінчити виконавче провадження.

Наведена норма закону є імперативною, а тому в силу приписів частини другої статті 19 Конституції України є обов’язковою до виконання державним виконавцем.

Виходячи зі змісту резолютивної частини судового рішення, його виконання без участі боржника є неможливим.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що спірна постанова прийнята державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження", а тому, підстави для її скасування відсутні.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 382 КАСУ суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, даною нормою встановлено процесуальну можливість судового контролю за виконанням суб’єктом владних повноважень судового рішення, що є складовою "права на суд" у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як встановлено, позивач з відповідною заявою до Октябрського районного суду м.Полтава не звертався.

Відповідно до частини другої статті 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, як визначено частиною першою статті 9 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, відповідно до принципу змагальності кожна зі сторін повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності підтверджено правомірність спірного рішення відповідача.

Натомість позивачем у ході судового розгляду справи на надано належних та допустимих доказів на спростування доводів відповідача та підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245 КАСУ, суд, -

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, третя особа: ОСОБА_3 об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження – залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.О.Січиокно

Повен текст рішення виготовлено судом 28.04.2018 року.