Рішення № 74591044, 17.05.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/4820/17

н.п. 2-а/415/8/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.18 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

за участі секретаря Гавриленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання поновити виплату пенсії у раніше призначеному розмірі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо припинення виплати державної пенсії згідно ст. 8 Закону України від 02 вересня 2008 «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01 грудня 2011 року протиправними та зобов’язати відповідача поновити виплату державної пенсії згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з 01 грудня 2011 року, та виплатити недоотримані суми пенсії з 01 грудня 2011 року.

В обґрунтування позову зазначено, що з 16 серпня 2008 року позивач почав отримувати державну пенсію, згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Станом на 30 листопада 2011 року розмір пенсії позивача складав 2292 грн., але з 01 грудня 2011 року, позивачу припинено виплату пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та переведено на пенсії за віком (із зменшенням пенсійного віку), та розмір пенсії позивача склав 2008,14 грн. Підставою припинення виплати пенсії згідно ст. 8 вищевказаного Закону відповідач пояснив тим, що дія даної норми поширюється на працівників, передбачених п.п. а, б, в, підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях, на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копален, Розділу І «Гірничі роботи», Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 № 36 та не поширюється на підземних роботах 50 % і більше робочого часу. Дані дії відповідача вважає протиправними, оскільки навіть по даним відповідача має стаж роботи шахтарем 8 років 4 місяці та 24 дні , додатково за списком № 1 має стаж роботи 13 років 11 місяців 13 днів. Усього за списком 1 має згідно даних відповідача 22 роки 4 місяці 12 днів. При цьому весь час, що зарахований до стажу роботи за списком № 1 позивач працював з повним робочим днем під землею.

Позивач у судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав письмові заперечення, в яких зазначено, що 13.03.2000 позивачу була призначена пенсія за віком за Списком № 1 при загальному стажі роботи 22 роки 4 місяці 21 день та роботи на пільгових умовах за списком № 1-18 років 04 місяці 11 днів та заробітку за період з 01.02.1980 по 31.01.1985. З 16.09.2008 набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Право на обчислення пенсії відповідно до ст. 8 вказаного Закону мають працівники, що видобувають вугілля, працівники шахтобудівних підприємств, які відпрацювали повний робочий день (чоловіки не менш як 15 років, жінки 7,5 років) на підземних роботах за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. З цієї дати (16.09.2008) позивачеві розраховано пенсію нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» причому з урахуванням всього стажу роботи за Списком № 1 – 22 роки 04 місяці 21 день. Розмір пенсії склав 1446 грн. (три прожиткових мінімуму для осіб, які втратили працездатність 482х3). 25.11.2011 розпорядженням № 179537 пенсію позивача було перераховано (перерахунок через зміну надбавки) стаж роботи за Списком № 1 (шахтарі) складає 08 років 04 місяці 29 днів. У розпорядженні № 179537 від 22.12.2001 зроблено перерахунок вид – зміна стажу та заробітку, де головним спеціалістом був вказаний невірно зарахований стаж по пільговим довідкам де вказані посади – маркшейдер, дільничний маркшейдер, головний маркшейдер позивача які пов’язані з підземними роботами, передбачених п. Г підрозділу 1. Пенсія позивачу за віком по Списку № 1 призначена перерахована та виплачується згідно діючого законодавства. Тому підстав для перерахування пенсії, на підставі наданої позивачем довідці, немає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області.

16.09.2008 набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Право на обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мають працівники, що видобувають вугілля, працівники шахтобудівних підприємств, які відпрацювали повний робочий день (чоловіки не менш як 15 років, жінки 7,5 років) на підземних роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, встановлюються незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З дати набрання вказаного Закону, відповідно до ст. 8 вищевказаного Закону, позивачу розраховано пенсію з урахуванням всього стажу роботи за списком № 1 – 22 роки 04 місяці 12 днів, розмір якої склав 1446 грн. (три прожиткових мінімуму для осіб, які втратили працездатність 482х3).

Станом на 30.11.2011 розмір пенсії позивача складав 2292 грн. (три прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність 764х3).

Відповідно до листів Міністерства праці та соціальної політики України від 10.12.2008 № 13685/0/14-08/010 та від 04.02.2009 № 1147/0/14-09/039 відповідачем з 01.12.2011 було перераховано пенсію позивача, оскільки стаж роботи за Списком № 1 (шахтарі) складає 8 років 04 місяці 29 днів, що менше за визначений ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» 15 років для чоловіків, які відпрацювали повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Згідно ст. 8 цього Закону, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року N 36 посада маркшейдера дільничного, на якій працював позивач відноситься до п.1.1 "г" підрозділу 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень" розділу 1 "Гірничі роботи", яка передбачає зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді).

З копії трудової книжки, що підтверджує стаж роботи позивача на посаді маркшейдера дільничного вбачається, що його робота лише пов'язана з підземними роботами, але не є такою, що належить до підземної роботи протягом робочого дня. Докази іншого у справі відсутні, а твердження позивача стосовно його зайнятості повний робочий день під землею нічим не підтверджені.

Відповідно до Правової позиції Верховного Суду України у справі № 21-455а13 від 28.01.2014 р. до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені цим Законом пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він оскаржує не призначення пенсії, а зміну її виду, оскільки вид пенсії позивача не змінився, бо Закон «Про підвищення престижності…» передбачає не новий вид пенсії, а розмір призначеної пенсії залежно від законодавчо визначених критеріїв, зокрема певного стажу, виду та умов роботи, професії тощо.

Тому, суд вважає у задоволені позову позивачу слід відмовити за необґрунтованістю.

Оскільки в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, то судові витрати слід залишити за ним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 до Управління пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, код ЄДРПОУ 21792407,яке знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. В.Сосюри, буд. 347 про визнання дій протиправними та зобов’язання поновити виплату пенсії у раніше призначеному розмірі – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: