Постанова № 74590982, 08.06.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2018 Справа №607/2396/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.

за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В., позивача ОСОБА_1,

розглянувши в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління патрульної поліції в Хмельницькій області, просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР №224647 від 06 лютого 2018 року. ОСОБА_2 мотивовано тим, що вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил руху по смугах, однак він правил не порушував, оскільки за 15-20 метрів перед перехрестям, зрозумівши що рухається не по своїй смузі, він перестроївся на свою смугу та проїжджав перехрестя вже по своїй смузі руху.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до нагрудних камер поліцейських позивач визнавав факт вчинення адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених в ньому.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, однак звернувся до суду із заявою, в якій просить розглядати справу у відсутності представника відповідача, просить в задоволенні позову просить відмовити.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №224627 від 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП за те, що він не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «рух по смугах», а саме, зі смуги, яка дозволяє рух праворуч здійснив рух прямо, чим порушив вимоги п. 8.4 ґ Правил дорожнього руху.

Позивач в позові стверджує, що він проїжджав перехрестя вже зі смуги руху, яка дає яка дозволяє рух прямо, оскільки зрозумів, що рухається не по свої смузі руху, так як йому потрібно рухатися прямо, та за 15-20 метрів до перехрестя перестроївся на ліву смугу руху.

Відповідно до пункту 8.4ґ Правил дорожнього руху, інформаційно-вказівні знаки. запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Відповідно до пункту 5 розділу 33 Правил дорожнього руху, Інформаційно-вказівний дорожній знак 5.16 "Напрямки руху по смугах". показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як роз’яснив Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № №338/1/17, висновки якого в силу ч.6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, вказівка позивача на зупинку його транспортного засобу за 10 метрів чи ближче 10 метрів від пішохідного переходу є його суб'єктивним баченням відстані зупинки його автомобіля від пішохідного переходу та не підтверджується жодними доказами. Вірними є висновки, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем пункту 15.10а Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки із відповідними замірами відстані автомобіля від пішохідного переходу тощо. Також Верховний Суд констатував, що посилання на постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення особою правопорушення є безпідставним, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідач жодних доказів, як то відеозапис вчинення адміністративного правопорушення, фотокартки суду не надав.

Твердження про те, що відповідач не місці зупинки визнавав факт вчинення адміністративного правопорушення, суд не бере до уваги, оскільки, як пояснив в судовому засіданні позивач, він визнавав тільки те, що він рухався не по своїй смузі руху за 15 метрів до перехрестя, однак зрозумів свою помилку, та за 15 метрів до перехрестя перестроївся на свою смугу руху та перехрестя перетинав вже із лівої смуги.

Відеозапис, наданий відповідачем не містить відеозаписів факту порушення, а також не фіксує, які саме обставини визнавав позивач на місці зупинки.

Надані в відзиві на позов документ «дислокація ТЗРДР по вулиці Толстого» де відображено рух позивача, суд не може брати до уваги, оскільки така схема, всупереч інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, не містить підпису позивача, свідків, інспектора.

Враховуючи вищенаведене, а саме те, що відповідач не надав суду доказів того, що ОСОБА_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «рух по смугах», а саме, зі смуги, яка дозволяє рух праворуч здійснив рух прямо, як того вимагає ч.2 ст.77 КАС України, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 242 - 246, 250, 255, 286, 295, 297, п. п. 15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №224627 від 06 лютого 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП винесену інспектором УПП в Хмельницькій області та провадження по справі закрити у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддяОСОБА_2