Рішення № 74590858, 17.05.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7624/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Луців К.І.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2 комунальне підприємство

«Зелений Львів»

третя особа ОСОБА_2 міська рада

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

представник третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», третьої особи без самостійних вимог – ОСОБА_2 міської ради про відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 пред’явив в суд позов до Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» (далі - ЛКП «Зелений Львів», відповідач), в якому просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь 55 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також понесені ним судові витрати.

Як на підставу своїх вимог зазначав, що 01 вересня 2013 року о 23.10 год. на його, позивача, автомобіль, який рухався по вул. Листопадового Чину, 26 у м. Львові зі сторони парку ім. Івана Франка впала частина дерева, внаслідок чого автомобіль було пошкоджено. Відповідно до ухвали ОСОБА_2 міської ради №1409 від 05 квітня 2012 року парк ім. Івана Франка передано для збереження та використання ЛКП «Зелений Львів».

У зв’язку з цим, він, ОСОБА_1, 16 жовтня 2013 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом, в якому просив стягнути з ЛКП «Зелений Львів» 26 279,33 грн. заподіяної майнової шкоди, а також судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 червня 2015 року у цивільній справі №466/7928/13-ц, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16 листопада 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року, його позов було задоволено та стягнуто з ЛКП «Зелений Львів» на його, позивача, користь майнову шкоду у розмірі 26 279,33 грн.

Рішеннями вищевказаних судів встановлено, що «ЛКП «Зелений Львів» не вжив необхідних та своєчасних заходів для належного утримання об’єкта благоустрою, що стало причиною пошкодження майна позивача», а також «підтверджено бездіяльність відповідача, встановлено прямий причинний зв’язок із заподіяною шкодою та неправомірною поведінкою відповідача, оскільки його вина полягає саме у невжитті необхідних та своєчасних заходів для належного утримання об’єкта благоустрою, що стало причиною пошкодження автомобіля ОСОБА_1М.»

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15 червня 2016 року також зазначено, що «задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши обставини справи та давши належну оцінку наявним у справі доказам, обгрунтовано виходив із того, що має місце прямий причинний зв’язок із заподіяною шкодою та неправомірною поведінкою відповідача, оскільки його вина полягає у невжитті необхідних та своєчасних заходів для належного утримання об’єкта благоустрою, що стало причиною пошкодження автомобіля ОСОБА_1М.»

В результаті вищевказаної події, яка мала місце саме з вини відповідача та внаслідок якої його автомобіль зазнав пошкоджень, йому, позивачу, була нанесена не тільки майнова шкода, але й моральна шкода, яка полягає у сильних душевних стражданнях, хвилюваннях, переживаннях, погіршенні самопочуття, додаткових витратах часу, з метою врегулювання питань, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, зміні звичного ритму життя у зв’язку з пошкодженням автомобіля.

Крім того, відповідач у процесі судового розгляду справи про відшкодування матеріальних збитків зловживав своїми процесуальними правами та умисно затягував процес з метою уникнення відповідальності та відшкодування матеріальної шкоди, чим своїми діями завдав ще більших моральних душевних страждань йому, позивачу, та вказане підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 червня 2015 року у цивільній справі №466/7928/13-ц.

Враховуючи викладене, вважає, що сума 55 000,00грн. буде достатньою для відшкодування заподіяної йому моральної шкоди у зв’язку із пошкодженням майна.

В судовому засіданні 24 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав в повному обсязі, зіславшись на викладені в ній обставини, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ЛКП «Зелений Львів» ОСОБА_4 в судовому засіданні 24 квітня 2018 року проти позову заперечила, зіславшись на те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди. Майнова шкода була заподіяна позивачу не з вини ЛКП «Зелений Львів», підприємство не зловживало своїми правами при розгляді в суді справи про відшкодування майнової шкоди та така шкода була відшкодована після розгляду справи судом касаційної інстанції. Крім цього, позивач ОСОБА_1, як власник джерела підвищеної небезпеки, несе ризики, які пов’язані з експлуатацією свого автомобіля, та він також навів доказів на підтвердження розміру заподіяної моральної шкоди, який вдвічі перевищує розмір майнової шкоди.

Представник третьої особи ОСОБА_2 міської ради – ОСОБА_5 проти позову заперечила, посилаючись на те, що такий позов є необгрунтований та не підтверджений належними і допустимими доказами.

В судове засідання, яке було призначено на 17 травня 2018 року о 14.30 год., учасники процесу не з’явились до матеріалів справи долучені заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_3 з проханням проводити розгляд справи без їх участі. Аналогічну заяву про розгляд справи без їх участі подали представник ЛКП «Зелений Львів» ОСОБА_4 та представник ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_5

У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 17 травня 2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що 01 вересня 2013 року о 23.10 год. на автомобіль НОМЕР_1, який рухався по вул. Листопадового Чину в м Львові і за кермом якого перебував позивач ОСОБА_1, зі сторони парку ім. Івана Франка, поблизу будинку №26, впала частина дерева, внаслідок чого автомобіль зазначав технічних пошкоджень. При цьому частина впалого дерева проникла в салон вищевказаного автомобіля зі сторони переднього пасажирського місця.

У зв’язку з цим, позивач ОСОБА_1 17 жовтня 2013 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом, в якому з урахуванням поданих в процесі судового розгляду уточнень до позовної заяви, просив стягнути з ЛКП «Зелений Львів» 26 279,33 грн. заподіяної майнової шкоди, а також судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 червня 2015 року у цивільній справі №466/7928/13-ц, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16 листопада 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року, позов було задоволено повністю, стягнуто з ЛКП «Зелений Львів» на користь позивача ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 26 279,33 грн., а також стягнуто з відповідача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору, витрат на правову допомогу і проведення експертного дослідження.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктами 5 та 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними змінами і доповненнчями) передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне – за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого – спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити рішенні відповідні мотиви.

З матеріалів справи випливає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу було заподіяно моральну шкоду та причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіянню позивачу моральної шкоди додатковою доведенню не підлягає, оскільки вказані факти були доведені та встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 червня 2015 року у цивільній справі №466/7928/13-ц, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Разом з цим, враховуючи характер і тривалість душевних страждань, яких позивач ОСОБА_1 зазнав у зв’язку із пошкодженням його майна, істотність вимушених змін у його житті через пошкодження автомобіля, необхідність впродовж майже трирічного строку затрачати свій час на захист свого права на відшкодування майнової шкоди, ступінь вини відповідача в заподіянні школи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат по оплаті судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, то такі відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 23, 1167, 1194 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» на користь ОСОБА_1 22 000,00 грн. (двадцять дві тисячі гривень) у відшкодування моральної шкоди та 1 140,48 грн. (одну тисячу сто сорок гривень сорок вісім копійок) витрат по оплаті судового збору і витрат на професійну правничу допомогу.

В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: 79017, АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2;

відповідач: ОСОБА_2 комунальне підприємство «Зелений Львів», адреса місцезнаходження: 79020, м. Львів вул. Варшавська,49, код ЄДРПОУ 05472519;

третя особа: ОСОБА_2 міська рада, адреса місцезнаходження: 79006, м. Львів, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896.

Повний текст рішення складено 29 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_6