Постанова № 74590591, 05.06.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/21770/17

Провадження № 22-ц/792/570/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

ОСОБА_1 (суддя-доповідач),

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретаря: Кошельника В.М.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року (суддя – Приступа Д.І.) за позовом першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_4 про стягнення збитків,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Хмельницької міської ради звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з ОСОБА_4 на користь Хмельницької міської ради 63 277 грн. збитків завданих невиконанням зобов’язання щодо сплати пайової участі у створені та розвитку інфраструктури м. Хмельницького.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ (далі – Закон № 3038-VІ) та Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 року №23 (далі – Порядок), ОСОБА_4 зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького шляхом укладення договору про пайову участь. Однак, у порушення вимог закону ОСОБА_4 договору про пайову участь із Хмельницькою міською радою не уклав і не сплатив пайового внеску, внаслідок чого позивачеві завдано збитків у виді упущеної вигоди.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Хмельницької міської ради 63 277 грн. збитків, завданих невиконанням зобов’язання щодо сплати пайової участі. Вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_5 Категорія: 19

Доповідач: Янчук Т.О.

Апеляційну скаргу мотивував тим, що здійснюючи реконструкцію квартири під нежитлове приміщення, фактично він не здійснював забудову території у розумінні положень ст.40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», вважає, що дана норма стосується лише тих замовників, які мають намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги висновок судового експерта ОСОБА_6 №03/18 від 23.01.2018 року, відповідно до якого загальна кошторисна вартість об’єкта будівництва проведеної ОСОБА_4 реконструкції квартири №109 під нежитлове приміщення по вул. Залізняка,14 у місті Хмельницькому, згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій становить 87 026 грн., у зв’язку з чим розмір збитків є значно меншим. Із дозвільних документів на проведення реконструкції квартири під магазин з окремим входом в м. Хмельницький по вул. Залізняка, 14, встановлено, що площа добудови до нежитлового приміщення склала 2,4 кв.м, однак розмір збитків пораховано із 55,1 кв.м.

Зазначає, що прокурором при зверненні з позовом до суду не обґрунтовано належним чином наявність підстав для представництва інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Хмельницької міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що реконструкція здійснена ОСОБА_4 охоплюється законодавчим визначенням забудови. Також вказує, що наданий прокуратурою розрахунок розміру пайової участі та розміру заподіяних міській раді збитків, виконаний повноважним на те органом на підставі вимог закону.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Прокурор Грамчук Т.А. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Представник Хмельницької міської ради ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом вірно з’ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства стосовно його обов’язку взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок чого позивач був позбавлений права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка підпадає під визначення упущеної вигоди. Наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв’язку із зазначеною бездіяльністю відповідача.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, що Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області зареєстровано декларацію від 21.08.2011 року №ХМ 08311234132 про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, реконструкція квартири під магазин по вул. Залізняка,14 в м. Хмельницькому, замовником є ОСОБА_4

03 квітня 2017 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекцією у Хмельницькій області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №ХМ НОМЕР_1, в якій зазначено, що відповідач проводив реконструкцію квартири під магазин по вул. Залізняка,14 в м. Хмельницькому, загальна площа об’єкта реконструкції 55,1 кв.м. В декларації зазначена кошторисна вартість за затвердженою проектною документацією 350 тис.грн.

Оскільки ОСОБА_9, замовник будівництва, не уклав із Хмельницькою міськрадою договору про пайову участь відповідно до статті 40 Закону № 3038-VІ та Порядку, на вимогу Хмельницької міськради не виконав свого обов’язку зі створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту територіальної громади міста Хмельницького (не сплатив пайового внеску), прокурор в інтересах держави в особі Хмельницької міськради звернувся до суду із позовом про стягнення збитків.

Згідно з розрахунком №01-20/1-49 від 24.07.2017 року розміру пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, в основу якого було взято Порядок участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 року №23, декларація про готовність об’єкта до експлуатації від 03.04.2017 року, норматив для одиниці створеної потужності, сума пайової участі складала 63277 грн. (55,1 кв.м?(19140 грн.?0,8)?0,075).

Відповідно до частин другої, третьої статті 40 Закону № 3038-VІ замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

За змістом положень частини першої статті 40 Закону № 3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

17 грудня 2008 року Хмельницькою міськрадою прийнято рішення № 23, яким затверджено Порядок.

Цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького та укладання договорів про пайову участь.

Законом № 3038-VI та Порядком встановлено, що саме на замовника покладено обов’язок укладення договору про пайову участь та сплати відповідних коштів.

Замовник – фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону № 3038-VI).

За змістом статей 2,10 Закону № 3038-VI, статей 4,9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва, реконструкція квартири під магазин по вул. Залізняка,14 в м. Хмельницькому, замовником є ОСОБА_4

Отже, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначенням забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником.

За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо того, що ОСОБА_4 не здійснював забудову території, що звільняє його від перерахування коштів пайової участі є безпідставними.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Хмельницька міськрада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь Хмельницької міської ради 63 277 грн. збитків, завданих невиконанням зобов’язання щодо сплати пайової участі.

Доводи апеляційної скарги, щодо здійснення розрахунку розміру пайової участі із порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку участі замовників у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, не спростовують зазначені висновки суду.

Враховуючи те, що загальна кошторисна вартість будівництва об’єкта відповідачем не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, така вартість визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці потужності (п.2.5 Порядку).

Таким чином, розмір пайової участі становить: 55,1?(19140?0,8)?0,075 = 63 277 грн., де 55,1 - площа реконструкції об’єкта, зазначеного в декларації про готовність об’єкта, 1940 грн. - опосередкована вартість будівництва об’єктів соціального призначення, 0,8 - зональний коефіцієнт, 0,075 - відсоток пайової участі.

Наданий висновок експертного дослідження від 23.01.2018 року №03/18, відповідного до якого загальна кошторисна вартість об’єкта будівництва без урахування витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та поза майданчикових мереж і споруд та транспортних комунікацій становить 87026 грн. не є належним доказом.

Відповідно до п.3.11 Правил визначення вартості будівництва ДСТУ БД.1.1-1:2013 зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва складається на основі об’єктних кошторисів, об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

Пунктом 3.18 Правил визначено, що кошторис, який визначає вартість виконаних будівельних робіт, складається за примірною формою №КБ-2в «ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт» та примірною формою №КБ-3 «довідка про вартість виконаних робіт та витрати».

Однак, як вбачається із зазначеного експертного дослідження зазначені документи експерту не надавалися та ним не досліджувалися.

Інші доводи апеляційної скарги теж не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 червня 2018 року.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук