Рішення № 74590354, 29.05.2018, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/1297/16-ц

Провадження №2/672/2/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018 року Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Сакенова Ю.К.

за участю секретаря – Ратушняк Л.В.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідачів – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача для захисту своїх прав, мотивуючи свої вимоги тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 30.05.2008 року уклали кредитний договір НМІВА800000042, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 11105,42 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,92 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.05.2013 року.

Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати ОСОБА_3 повинна надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно Договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки НМІВА800000042 від 30.05.2008 року, відповідно до якого остання прийняла на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 її зобов’язань по кредитному договору.

Однак всупереч підписаній угоді, ОСОБА_3 не виконала умови кредитного договору, не сплатила відсотки за користування кредитом, своєчасно не здійснила часткове, а згодом і повне погашення кредиту, що стало причиною виникнення станом на 30.03.2017 року заборгованості в сумі 12440,95 доларів США, що складається з: заборгованості за кредитом – 7134,36 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом – 2110,01 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом – 999,45 доларів США, пені – 1595,90 доларів США, штрафу (фіксована частина) – 9,25 доларів США, штрафу (процентна складова) – 591,99 доларів США.

Відповідно до умов п.5 Договору поруки позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань за кредитним договором НМІВА800000042.

Згідно з п.6 Договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п'яти календарних днів з моменту її отримання. Однак вимога, що була пред'явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов’язання, залишена без задоволення.

В зв`язку з наведеним позивач просить задовольнити позов та стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити, пояснивши суду, що відповідачем на теперішній час борг не погашено.

Представник відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити, застосувавши до його вимог строк позовної давності, посилаючись на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» 13.09.2010 року змінив термін користування кредитом та встановив його з врахуванням п.11.2.5 Кредитного договору - тобто протягом 30 днів з моменту отримання Позичальником Повідомлення про дефолт, і в цей строк Позичальник зобов’язаний негайно повернути суму Кредиту в повному обсязі, виплатити винагороди, проценти за користування Кредитом, виконати усі інші зобов’язання.

Пункт 13.11 Кредитного договору від 30.05.2008 року передбачає, що Сторони встановлюють строки позовної давності за вимогами про стягнення Кредиту, винагороди та процентів за користування Кредитом, неустойки тривалість 5 (п’ять) років.

У зв’язку з наведеним початок перебігу позовної давності – 13.09.2010 року, тобто з визначеної Банком дати повернення заборгованості в повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 30.05.2008 року уклали кредитно-заставний договір НМІВА800000042, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 11105,42 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,92 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.05.2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки НМІВА800000042 від 30.05.2008 року, відповідно до якого остання прийняла на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 її зобов’язань по кредитному договору.

13.09.2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» змінив термін користування кредитом та направив ОСОБА_3 повідомлення, що у зв’язку з порушенням зобов'язання за вказаним кредитним договором та наявністю заборгованості в сумі 13292,88 доларів США, банк на підставі ст.1050 ЦК України та умов договору поставив вимогу повернути суму кредиту в повному обсязі, нараховані проценти, комісії та штрафні санкції в тижневий термін з дати одержання цього повідомлення та попередив про намір звернути стягнення на предмет застави. Дана обставина встановлена рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 20.05.2015 року у справі №672/1775/14-ц.

Також повідомлення про зміну кінцевого терміну виконання зобов’язання 11.08.2010 року за №3106404423 позивачем було направлено ОСОБА_5

10.11.2009 року у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором ОСОБА_3 передала автомобіль BMW, модель 3201, 1997 року випуску, який перебував у заставі, у володіння банку за актом приймання-передачі.

Таким чином, ПАТ КБ «ПриватБанк» 13.09.2010 року змінив термін користування кредитом та встановив його з врахуванням п. 11.2.5 Договору - тобто протягом тижня з моменту отримання Позичальником Повідомлення про дефолт, і в цей строк Позичальник зобов’язаний негайно повернути суму Кредиту в повному обсязі, виплатити винагороди, проценти за користування Кредитом, виконати усі інші зобов’язання.

Пункт 13.11 Кредитного договору від 30.05.2008 року передбачає, що Сторони встановлюють строки позовної давності за вимогами про стягнення Кредиту, винагороди та процентів за користування Кредитом, неустойки тривалістю 5 (п’ять) років.

Представник відповідачів заявив вимогу про застосування судом до спірних відносин позовної давності, оскільки з часу зміни позивачем строку виконання основного зобов’язання – 13.09.2010 року до часу його звернення до суду із зазначеним позовом – 07.11.2016 року, минуло понад 5 років.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів суд вважає, що позовна давність не може застосовуватись до вимог позивача до ОСОБА_3 про стягнення з неї заборгованості за кредитом – 7134,36 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом – 2110,01 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом – 999,45 доларів США.

Так відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

2. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом встановлено, що у вересні 2014 році ОСОБА_3 звернулась до Городоцького районного суду Хмельницької області з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», в якому просила, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо нарахування відсотків, штрафних санкцій та інших платежів за кредитно - заставним договором №НМТВА80000042 від 30.05.2008 року з 24.11.2009 року неправомірними.

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 02.12.2014 року по справі №672/1491/14-ц було вирішено визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо нарахування з 24.11.2009 року ОСОБА_3 процентів за кредитно-заставним договором №НМІВА 800000042 від 30.05.2008 року.

Дане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 13.02.2015 року, а також ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України від 20.03.2015 року та 06.04.2016 року, відповідно.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом ОСОБА_3 визнавала свою заборгованість за тілом кредиту і була не згідна лише з нарахованими процентами, що свідчить про вчинення нею дій про визнання нею обов’язку про повернення боргу за тілом кредиту.

Крім того рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 20.05.2015 року у справі №672/1775/14-ц частково задоволені вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та в рахунок заборгованості за кредитним договором НМІВА800000042 від 30.05.2008 року в сумі 19565 доларів США звернуто стягнення на предмет застави – автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3

Такі дії Банку свідчать про вчинення ним дій, передбачених ч.2 ст.264 ЦК України, а саме про пред'явлення особою частини вимог до одного із боржників, право на яку має позивач.

Зазначені дії як ОСОБА_3, так і ПАТ КБ «ПриватБанк» свідчать про наявність підстав для переривання перебігу позовної давності.

Що стосується вимог Банку про стягнення з ОСОБА_3 пені в сумі 1595,90 доларів США, штрафу (фіксована частина) в сумі 9,25 доларів США, штрафу (процентна складова) – 591,99 доларів США, то до цих вимог слід застосувати позовну давність, оскільки відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до зазначених вимог встановлюється позовна давність в один рік.

Як видно з наданого позивачем розрахунку розмір пені, починаючи з 24.11.2009 року, не змінювався, тому суд вважає, що за даними вимогами збігли строки позовної давності, оскільки, якщо відповідний платіж слід було вчинити у відповідному місяці, то саме з цього часу починається перебіг строку позовної давності. Те саме стосується і штрафних санкцій.

Що стосується вимог до поручителя, то вони задоволенню не підлягають.

Так відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов’язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Отже, порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

У даній справі позивач скоротив строк виконання основного зобов’язання за кредитом, направивши 13.09.2010 року ОСОБА_3 відповідне повідомлення. При цьому позивач надав ОСОБА_3 тижневий термін з часу отримання повідомлення для дострокового погашення кредиту.

Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється з дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання.

У разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов’язання, передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обчисленню від цієї дати.

Оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк», починаючи з кінця вересня 2010 року, протягом шестимісячного строку не пред’явив вимоги до ОСОБА_4 про стягнення боргу, дана обставина є підставою для застосування до зазначених вимог позовної давності.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проте відповідач ОСОБА_3 свого зобов’язання по погашенню кредиту не виконує і станом на 30.03.2017 року має заборгованість в сумі 10243,82 доларів США, що складається з заборгованості за кредитом – 7134,36 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом – 2110,01 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом – 999,45 доларів США, яку слід стягнути з неї на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням того, що позов було задоволено у процентному відношенні на 82,34 %, то відповідно і сума стягнення судового збору на користь позивача має бути зменшена на цю різницю та становить: 5171,48 грн.

Керуючись ст.258, 259,265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором НМІВА800000042 від 30.05.2008 року, станом на 30.03.2017 року, в сумі 10243,82 доларів США, що за курсом 27,04 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.03.2017 року складає 276992,89 грн., що складається з заборгованості за кредитом – 7134,36 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом – 2110,01 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом – 999,45 доларів США, та судові витрати в сумі 5171,48 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалював судове рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м.Київ, вул.Грушевського буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111 - для погашення заборгованості та судових витрат, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя Ю.К.Сакенов