Постанова № 74590114, 07.06.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2018 року м. Кропивницький

справа № 383/502/17

провадження № 22-ц/781/943/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

учасники справи:

позивачі – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представник позивачів – адвокат ОСОБА_6

відповідач – ФОП ОСОБА_7,

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справицивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, який представляє інтереси ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2018 року в складі судді Замши О.В. і

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_4, та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_7 та просили ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки № 118, укладеного 09.09.2009 року, договір оренди земельної ділянки № 163, укладеного 12.12.2010 року, договір оренди земельної ділянки № 162, укладеного 12.12.2010 року, договір оренди земельної ділянки № 164, укладеного 12.12.2010 року.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки №118, площею 6,71 га, розташованої на території Рощахівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, а також земельних ділянок №162, площею 8,47 га та №163, площею 8,70 га, розташованих на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки підтверджено державними актами на право приватної власності на землю ІV-КР №010610 від 27.02.2001 року, ІV-КР №041294 від 16.02.2001 року та ІV-КР №041137 від 16.02.2001 року.

Позивач ОСОБА_5 є власницею земельної ділянки №164, площею 9,73 га, розташованої на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку підтверджено державним актом на право приватної власності на землю ІV-КР №041138 від 16.02.2001 року.

09.09.2009 року ОСОБА_4 уклав із ФОП ОСОБА_7 договір оренди земельної ділянки №118 та 12.12.2010 року договори оренди земельних ділянок №162, №163.

12.12.2010 року ОСОБА_5 уклала із ФОП ОСОБА_7 договір оренди земельної ділянки №164.

Вказані договори оренди земельних ділянок зареєстровані 10.03.2011 року Відділом у Бобринецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Посилаючись на те, що в порушення умов договорів оренди відповідач не вносить своєчасно орендну плату та не в повному обсязі, а саме без урахування нормативно-грошової оцінки та індексації та фактично передав орендовані земельні ділянки у користування іншій особі без згоди власників.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2018 року у задоволені позову ОСОБА_4, та ОСОБА_5 відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що твердження позивачів щодо невиконання орендарем умов договорів щодо сплати орендної плати без урахування індексації та нормативно грошової оцінки земельних ділянок не відповідають дійсності, оскільки згідно довідки про видачу орендної плати за земельні ділянки та копій видаткових касових ордерів підтверджується факт отримання позивачами орендної плати за спірними договорами оренди землі. Відсутність відповідача на території України не є безумовним доказом ухилення його від виконання обов’язків орендаря та не підтверджує факту передачі земельних ділянок в суборе іншим особам.

В апеляційній скарзі позивачі та їхній представник адвокат ОСОБА_6 просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, неповно встановивши обставини, які мають значення для справи та неправильно оцінив докази в частині передачі земельних ділянок в суборенду іншій особі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КР №010610, виданого 27.02.2001 року Рощахівською сільською радою Бобринецького району, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки №118, площею 6,71 га, розташованої на території Рощахівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.10).

Згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КР №041294, виданого 16.02.2001 року Володимиро-Іллінською сільською радою Бобринецького району, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки №162, площею 8,47 га, розташованої на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.11).

Згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КР №041137, виданого 16.02.2001 року Володимиро-Іллінською сільською радою Бобринецького району, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки №163, площею 8,70 га, розташованої на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.12).

Згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КР №041138, виданого 16.02.2001 року Володимиро-Іллінською сільською радою Бобринецького району, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки №164, площею 9,73 га, розташованої на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.13).

09 вересня 2009 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір оренди землі земельної ділянки площею 6,71 га, який зареєстровано у Відділі Держкомзему у Бобринецькому районі 10.03.2011 року (а.с.14).

12 грудня 2010 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 укладено договір оренди землі земельної ділянки площею 8,47 га, який зареєстровано у Відділі Держкомзему у Бобринецькому районі 10.03.2011 року (а.с.15).

12 грудня 2010 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 укладено договір оренди землі земельної ділянки площею 8,70 га, який зареєстровано у Відділі Держкомзему у Бобринецькому районі 10.03.2011 року (а.с.16).

12 грудня 2010 року між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_7 укладено договір оренди землі земельної ділянки площею 9,73 га, який зареєстровано у Відділі Держкомзему у Бобринецькому районі 10.03.2011 року (а.с.17).

Згідно умов вказаних договорів оренди землі, а саме пунктів 9, 10, 11, 13, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 30.12 поточного року.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності з урахуванням чи без урахування індексації не визначено.

Розмір орендної плати переглядається раз в три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому, згідно п.5 договору оренди землі від 09.09.2009 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 86550 грн., тобто орендна плата складає 2596 грн.

Згідно п.5 договору оренди землі земельної ділянки площею 9,73 га від 12.12.2010 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 118726 грн., тобто орендна плата складає 3562 грн.

Умовами договорів оренди землі земельних ділянок площею 8,47 га і 8,70 га від 12.12.2010 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок не визначена.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що орендар не вносить своєчасно та в повному обсязі орендну плату та передав земельні ділянки в суборенду іншій особі без згоди власників земельних ділянок.

Проте з такими доводами погодитися неможна з огляду на таке.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються законом.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі» (далі – Закон) визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельного кодексу України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 1 статті 8 Закону орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Відповідно до ч. 1 ст.24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 21 орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

За приписами ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 31 Закону визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачі в судовому засіданні суду першої інстанції не заперечували, що орендна плата їм сплачувалася щорічно, в строки встановлені договором та в більшому розмірі, ніж передбачено договорами оренди землі.

Підставою для вимог про розірвання договорів вони зазначають лише свою незгоду з розміром нарахованої їм орендної плати, вважаючи, що відповідач не виконує належним чином своїх обов’язків щодо перерахунку орендної плати з урахуванням індексації та нормативно грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до розрахунку орендної плати по договору оренди земельної ділянки №164 площею 9,73 га від 12.12.2010 року, нормативна грошова оцінка землі станом на 01.01.2014 року становить 208483,56 грн., орендна плата 3% від нормативної грошової оцінки за 2014 рік – 6254,50 грн., фактично виплачено за 2014 рік – 8000 грн.

Нормативна грошова оцінка землі станом на 01.01.2015 року становить 260408,99 грн., орендна плата 3 % від нормативної грошової оцінки – 7812,26 грн., фактично виплачено за 2015 рік – 13000 грн.

Нормативна грошова оцінка землі станом на 01.01.2016 року становить 312464,73 грн., орендна плата 3 % від нормативної грошової оцінки – 9613 грн., фактично виплачено за 2016 рік – 25000 грн.

Відповідно до розрахунку орендної плати по договорам оренди земельних ділянок №162-162 загальною площею 17.17 га від 12.12.2010 року, нормативна грошова оцінка землі станом на 01.01.2014 року становить 416826,64 грн., орендна плата 3% від нормативної грошової оцінки за 2014 рік – 12504,80 грн., фактично виплачено за 2014 рік – 16000 грн.

Нормативна грошова оцінка землі станом на 01.01.2015 року становить 520642,52 грн., орендна плата 3% від нормативної грошової оцінки за 2015 рік – 15619,27 грн., фактично виплачено за 2015 рік – 26000 грн.

Нормативна грошова оцінка землі станом на 01.01.2016 року становить 624718,92 грн., орендна плата 3 % від нормативної грошової оцінки – 18741,56 грн., фактично виплачено за 2016 рік – 50000 грн.

Відповідно до розрахунку орендної плати по договору оренди земельної ділянки №118 площею 6,71 га від 09.09.2009 року, нормативна грошова оцінка землі станом на 01.01.2014 року становить 160933,89 грн., орендна плата 3% від нормативної грошової оцінки за 2014 рік – 2828,02 грн., фактично виплачено за 2014 рік – 7500 грн.

Нормативна грошова оцінка землі станом на 01.01.2015 року становить 201016,48 грн., орендна плата 3 % від нормативної грошової оцінки – 6030,49 грн., фактично виплачено за 2015 рік – 12000 грн.

Нормативна грошова оцінка землі станом на 01.01.2016 року становить 241199,66 грн., орендна плата 3 % від нормативної грошової оцінки – 7235,98 грн., фактично виплачено за 2016 рік – 17500 грн.

Відповідно до довідки про видачу орендної плати за земельні ділянки від 01.09.2017 року (а.с.85) та копії видаткового касового ордеру від 02.11.2016 року (а.с.86), ОСОБА_5 отримувала грошові кошти, а саме: 27.12.2014 року – 8000 грн.; 25.10.2015 року – 13000 грн.; 02.11.2016 року – 25000 грн. Підстава отримання цих грошових коштів - орендна плата за земельний пай.

Відповідно до довідки про видачу орендної плати за земельні ділянки від 01.09.2017 року (а.с.85) та копій видаткових касових ордерів від 02.11.2016 року (а.с.87), ОСОБА_4 отримував грошові кошти, а саме: 27.12.2014 року – 16000 грн. і 7500 грн.; 25.10.2015 року – 26000 грн. і 12000 грн.; 02.11.2016 року – 50000 грн. і 17500 грн. Підстава отримання цих грошових коштів - орендна плата за земельні паї.

Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено факт своєчасного отримання позивачами орендної плати за спірними договорами оренди землі в більшому розмірі ніж передбачено договорами оренди землі з урахуванням індексації.

Позивачами не спростовано факт отримання орендної плати у зазначеній відповідачем кількості та не спростовано правильність нарахування орендної плати.

На підтвердження своїх доводів, що відповідач передав в суборенду земельні ділянки позивачі не надали належних та допустимих доказів.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що періодична відсутність відповідача на території України не є безумовним доказом ухилення його від виконання обов’язків орендаря та не підтверджує факту передачі земельних ділянок в суборенду іншим особам.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права або порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374,375, 376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їхнього представника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий суддя С.І.Мурашко

Судді А.М.ОСОБА_8 ОСОБА_3