Постанова № 74589053, 29.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/3089/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.

Провадження № 22-ц/783/410/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Б.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого судді: Струс Л.Б.

суддів: Ванівського О.М., Левика Я.А.

секретаря: Бадівської О.О.

за участі: представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа : ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2017 року провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», третя особа ОСОБА_4 про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним (справа №450/337/16-ц), від якого залежить вирішення справи..

Ухвалу суду оскаржив ПАТ «ВіЕс Банк» , подавши апеляційну скаргу.

Вказує, що ухвала про зупинення провадження у справі є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що ухвала не мотивована, порушує право на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи. Вважає, що відповідачами не доведено, яке саме значення має вирішення справи №450/337/16 за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», третя особа ОСОБА_4 про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним для розгляду справи про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звертає увагу, що предметом розгляду даної справи є звернення стягнення на предмет іпотеки, а провадження про справі зупинено до набрання законної сили рішенням по справі про визнання недійсним кредитного договору, а не іпотечного.

Просить ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2017 року скасувати .

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ «ВіЕс Банк» 07 грудня 2016 року звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зупиняючи провадження у справі районний суд виходив з того що в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться справа №450/3337/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», третя особа ОСОБА_4 про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним а тому важав, що без вирішення справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», третя особа ОСОБА_4 про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним є неможливим розгляд даної справи.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.. 251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі:

1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63цього Кодексу;

4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення;

5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

6) об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до правового висновку Верховного суду України викладеного у постанові №6-1957цс16 від 01.02.2017 року, визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 201 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов’язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Згідно з ч.2,3 статті 210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому можливе визнання недійсним кредитного договору не вплине на розгляд даної справи, оскільки відповідачами не оскаржується саме договір іпотеки.

Отже, районний суд зупинив провадження у справі з порушенням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України та всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів пришла до висновку що доводи апеляційної скарги є підставними а ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374,379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» - задовольнити.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2017 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 04.06.2018 року

Головуючий

Судді