Вирок № 74589027, 04.06.2018, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/315/18

провадження №1-кп/457/84/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

у складі:

головуючого судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінальних проваджень № 12018140140000102, № 12018140140000151, № 12018140140000148 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 08 липня 2015 року Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 – ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 – ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, дачне товариство «Фіалка», 31, раніше судимого вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2011 року за ч. 2 ст. 185. ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України;

за участю: прокурора Романського Н.Я.,

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 05 березня 2018 року о 18год. 35хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, за попередньою змовою групою осіб, разом із ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, зайшов на територію корпусу №4 Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький», що на вул. Івана Франка у м. Трускавці Львівської області та, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, таємно, повторно, намагався викрасти 9 металевих віконних решіток, з яких 4 довжиною 1,5 м, шириною 1,5 м., та 5 довжиною 2,0 м, шириною 70 см, загальною вартістю 600 гривень, які належать Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький», однак, не довів свого злочинного умислу до кінця із причин, які не залежали від його волі, оскільки на вулиці, неподалік вищевказаної будівлі був виявлений працівником служби охорони Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький».

Крім цього, ОСОБА_1 10 квітня 2018 року о 16год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, зайшов у приміщення будинку №14, що на вул. Роксолани у м. Трускавці Львівської області, який на праві власності належить ОСОБА_3, та скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, таємно, повторно, намагався викрасти журнал «Хатынь» 1985 року випуску вартістю 10 гривень, коробку червоного кольору «E.V.K. m.d.k.» вартістю 20 гривень, дві пластмасові дитячі ляльки коричневого та жовтого кольору вартістю 30 гривень кожна, дві декоративні рибки жовтого кольору вартістю 20 гривень за дві штуки, декоративний пластмасовий корабель на підставці вартістю 50 гривень, банку одеколону «Красная Москва» вартістю 50 гривень, банку одеколону «В Полет» вартістю 40 гривень, банку одеколону «Шипр» вартістю 40 гривень, банку одеколону «Алые Паруса» вартістю 40 гривень, банку одеколону «Сигнатюр» вартістю 25 гривень, скляні іграшки на ялинку в кількості 23 штуки загальною вартістю 115 гривень, 16 пачок сірників «Viljandi Metsa Kombinat» загальною вартістю 4 гривні, пластмасову іграшки у формі божої корівки вартістю 20 гривень, три м’які іграшки у вигляді собаки, зайця та снігурки по 10 грн. за кожну іграшку загальною вартістю 30 гривень, радіолу марки «Кантата-М» вартістю 200 гривень, загальною вартістю 724 гривні, які належать потерпілому ОСОБА_3, однак, не довів свого злочинного умислу до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був виявлений працівниками Трускавецького відділення поліції біля вищевказаного будинку.

Крім цього, ОСОБА_1 наприкінці березня 2018 року приблизно о 14год. 00хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, зайшов у приміщення будинку №14, що на вул. Роксолани у м. Трускавці Львівської області, який на праві власності належить ОСОБА_3, та скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, таємно, повторно, умисно викрав три батареї для системи опалення, кожна з яких складалась із шести секцій, вартістю 70 гривень за одну батарею, загальною вартістю 210 гривень чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1, на початку квітня 2018 року приблизно о 15 год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, зайшов у приміщення будинку №14, що на вул. Роксолани у м. Трускавці Львівської області, який на праві власності належить ОСОБА_3, та скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, таємно, повторно, умисно викрав три батареї для системи опалення, кожна з яких складалась із шести секцій, вартістю 70 гривень кожна, загальною вартістю 210 гривень чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочинів. Щиро розкаявся у вчиненому та просив суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочинів. Щиро розкаявся у вчиненому та просив суворо не карати.

Крім визнання вини обвинуваченими, їх вина доведена зібраними матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз’яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнав фактичні обставини справи доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Таким чином, винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 – ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 – ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив замах на повторну крадіжку, замах на повторну крадіжку, поєднану з проникненням у житло, а також вчинив повторну крадіжку, поєднану з проникненням у житло, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Вчинені обвинуваченим злочини відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості та тяжкими злочинами.

Винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив замах на повторну крадіжку, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, а саме те, що він раніше судимий, на обліку в лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, кількість епізодів злочинної діяльності, щире каяття та думку потерпілого та представника потерпілого, те, що не працює, не має тісних соціальних зв’язків, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції частин статей, за якими він притягається до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Суд також враховує висновок органу пробації, відповідно до якого виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому випадку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. Беручи до уваги обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без реального відбування покарання, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання, встановивши при цьому іспитовий строк на підставі ст. 75 КК України із покладенням обов’язків згідно ст. 76 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують обвинуваченому покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, а саме те, що він раніше судимий, на обліку в лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, щире каяття та думку представника потерпілого, не працює, не має тісних соціальних зв’язків, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції частини статті, за якими він притягається до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Суд також враховує висновок органу пробації, відповідно до якого у разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на обвинуваченого обов’язків відповідно до ст. 76 КК України. Беручи до уваги обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без реального відбування покарання, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання, встановивши при цьому іспитовий строк на підставі ст. 75 КК України із покладенням обов’язків згідно ст. 76 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2та попередження нових злочинів.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_2, суд відносить щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують обвинуваченому покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Цивільних позовів у кримінальному провадження заявлено не було.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 – ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 – ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком два роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі строком чотири роки;

- ч. 3 ст. 15 – ч. 3 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі строком три роки.

У відповідності до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, засудженому ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком три роки, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов’язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов’язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази – 9 металевих віконних решіток, з яких 4 довжиною 1,5 м, шириною 1,5 м., та 5 довжиною 2,0 м, шириною 70 см, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області, повернути представнику потерпілого.

Речові докази – журнал «Хатынь» 1985 року випуску, коробку червоного кольору «E.V.K. m.d.k.», дві пластмасові дитячі ляльки коричневого та жовтого кольору, дві декоративні рибки жовтого кольору, декоративний пластмасовий корабель на підставці, банку одеколону «Красная Москва», банку одеколону «В Полет», банку одеколону «Шипр», банку одеколону «Алые Паруса», банку одеколону «Сигнатюр», скляні іграшки на ялинку в кількості 23 штуки, 16 пачок сірників «Viljandi Metsa Kombinat», пластмасову іграшки у формі божої корівки, три м’які іграшки у вигляді собаки, зайця та снігурки, радіолу марки «Кантата-М», які знаходяться на зберіганні у потерпілого, повернути потерпілому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_5