Постанова № 74589023, 29.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/4913/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М.

Провадження № 22-ц/783/3560/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Б.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді – Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А. Шандри М.М.

секретаря: Бадівської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 05 квітня 2017 року у складі судді Румілова Н.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Фідобанк», треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання неправомірним та скасування рішення правління.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про визнання неправомірним та скасування рішення правління ПАТ «Фідобан» № 46.2 до протоколу № 46 від 26.05.2015 в частині включення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) та асоційованих із нею ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3) до переліку пов’язаних із банком осіб.

Залізничний районний суд в задоволенні позову відмовив.

Апеляційну скаргу подала позивач, вважає вказане рішення суду незаконним та необґрунтованим, висновки якого не відповідають обставинам справи, ухваленим при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом безпідставно не застосовано положення ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», залишено поза увагою характер взаємовідносин та зв’язки позивача з банком за час її роботи у банку, нерегламентованість статусу відділення банку на законодавчому рівні, а також те, що до правового регулювання відносин позивача із відповідачем була застосована правова норма, яка не діяла на час звільнення позивача.

Просить скасувати рішення Залізничного районного суду м.Львова від 05 квітня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 12.05.2015 № 315 Банк не пізніше наступного робочого дня після визначення особи пов'язаною з банком і внесення інформації до переліку пов'язаних із банком осіб у письмовій формі повідомляє про це таку особу.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст.264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

За загальними положеннями ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Cудом встановлено, що позивачка з 01.04.2007 року була прийнята на посаду начальника відділення ПУАТ «ФІДОБАНК» у Львові.

29.05.2015 року позивачка була звільнена з роботи за згодою сторін, що підтверджується наказом ПУАТ «ФІДОБАНК» №750к від 22.05.2015 року. (а.с.13-14).

Витягом з протоколу засідання правління ПУАТ «Фідобанк» № 46 від 26.05.2015 року Правління ПАТ «Фідобанк», керуючись п. 10.6 Статуту банку затвердило Перелік пов`язаних осіб із ПУАТ «Фідобанк» станом на 01.05.2015 року згідно із Додатком № 1 до цього Рішення.

Після звільнення ОСОБА_2 з роботи нею було відкрито та розміщено у відповідача ряд банківських депозитів, що підтверджується заявами про розміщення банківського депозиту.

Крім того, сестрою позивачки ОСОБА_3 також було розміщено у відповідача ряд банківських депозитів, що підтверджується заявами про розміщення банківського депозиту, а також мамою позивачки ОСОБА_3 було розміщено у відповідача ряд банківських депозитів, що підтверджується заявами про розміщення банківського депозиту.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивачку як за час роботи позивачки у відповідача так і після звільнення з роботи про прийняття Правлінням ПУАТ «ФІДОБАНК» оспорюваного рішення №46.2 до протоколу №46 від 26.05.2015 року про затвердження Переліку пов’язаних із Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК» осіб станом на 01.05.2015 року, яким позивачку ОСОБА_2 віднесено до переліку пов’язаних із банком осіб.

Протягом грудня 2015 року – травня 2016 року, тобто після звільнення позивачки з роботи нею було відкрито та розміщено у відповідача банківські депозити, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявами про розміщення банківського депозиту (договорами банківського вкладу): №338656-980/2015 від 10.12.2015 року на суму 5001,00 грн.; №338650-980/2015 від 10.12.2015 року на суму 5001,00 грн.; №342476-980/2015 від 16.12.2015 року на суму 5001,00 грн.; №346015-840/2015 від 22.12.2015 року на суму 511,35 доларів США; №347393-980/2015 від 23.12.2015 року на суму 5001,00 грн.; №402674-980/2016 від 06.04.2016 року на суму 2000,00 грн.; №402705-980/2016 від 06.04.2016 року на суму 2000,00 грн.; №402679-980/2016 від 06.04.2016 року на суму 2000,00 грн.; №402700-980/2016 від 06.04.2016 року на суму 2000,00 грн.; №402687-980/2016 від 06.04.2016 року на суму 2000,00 грн.; №407134-980/2016 від 18.04.2016 року на суму 5001,00 грн.; №414895-840/2016 від 04.05.2016 року на суму 1250,00 доларів США.

Внесення позивачкою та третіми особами відповідних коштів на депозитні рахунки відкриті у відповідача підтверджується меморіальними ордерами чи виписками по особовому рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Колегією суддів встановлено, що про включення позивачки до переліку повязаних з банком осіб, їй стало відомо лише після отримання відповіді відповідача від 22.07.2016 року № 2-3-2/18/ЛК-05 на заяву позивачки від 14.07.2016 року. Цією ж відповіддю повідомлено про відсутність у неї права на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Так, відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення).

Відповідно до п.п. 3, 6, 7 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пов’язаними з банком особами є керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини.

Згідно ст. 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.

Як визначено у статті 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до п. 1.2 Положення про відділення ПУАТ «Фідобанк» м. Львів, затвердженого рішенням Правління ПУАТ «Фідобанк» від 10 лютого 2015 року, протокол № 13, що діяло в період роботи позивачки начальником відділення ПУАТ «Фідобанк» м. Львів, відділення є відокремленим підрозділом ПУАТ «Фідобанк» (а.с.108).

Реєстрація відділень банку здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про банки і банківську діяльність» і Положенням про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.09.2011 року №306. У них зазначено, що дані про відділення вносяться до Державного реєстру банків і не підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», асоційована особа - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича.

Рішення про віднесення ПУАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних було прийнято 20.05.2016 року, тобто позивачка станом на 20.05.2015 року була пов’язаною особою банку, однак про таке її не було повідомлено у встановленому законом порядку .

20.05.2016 року, на підставі рішення Національного банку України № 8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) прийнято рішення від 20.05.2016 року № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18.07.2016 року № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.07.2016 року №1265, «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства (далі – ПУАТ «ФІДОБАНК») з 20.07.2016 року до 19.07.2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ «ФІДОБАНК». За цим рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» з 20.07.2016 р. до 19.07.2018р. включно.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для цілей цього Закону пов’язаними з банком особами є: контролери банку; особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; асоційовані особи Фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини: юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Банк зобов’язаний подавати Національному банку України інформацію про пов’язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів прийшла до висновку про те, що повідомлення Національному банку України від 19.05.2015 року надані представником відповідача через канцелярію суду апеляційної інстанції 12.12.2017 року не є достовірними доказами подання ПУАТ «ФІДОБАНК» Національному банку України інформації про позивачку, як пов’язану із банком особу у період роботи останньої у відповідача, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов’язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв’язків із банком. Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов’язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов’язаною з банком не доведе протилежного.

Водночас, особа, визначена рішенням Національного банку України пов’язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов’язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов’язаною з банком особою.

Колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення про визнання особи пов’язаною із банком повинно прийматись з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв’язків особи із банком, що залишив поза увагою суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

Щодо посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було застосовано ч. 3 ст. 52 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», то таке є підставне та підлягає задоволенню з врахуванням наведених підстав.

Відповідно приймати рішення про визнання осіб пов’язаними особами із банком може банк та Національний банк України. В даному випадку рішення про визнання ОСОБА_2 пов’язаною особою із банком ПАТ «Фідобанк» приймало правління ПАТ «Фідобанк», що суперечить ч. 3 ст. 53 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Щодо доводів апелянта, що уповноваженими особами відповідача було застосовано положення ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, не станом на 29.05.2015 року (час звільнення), а станом на 16.07.2015 року (набрала чинності після звільнення), то колегія суддів приходить до висновку, що та ке є підставним та підлягає задоволенню.

До регулювання правовідносин, які виникають із функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядку виплати Фондом відшкодування за вкладами здійснюється законодавством, чинним на час виникнення правовідносин (пряма дія закону в часі), а тому посилання на порушення норм Конституції України, які визначають зворотну дію закону в часі є недоречним.

Враховуючи те, що колегія суду прийшла до висновку про внесення позивачки до переліку пов’язаних з Банком осіб не ґрунтується на вимогах закону, неправомірним є також і включення до переліку пов’язаних з Банком осіб і асоційованих із позивачкою фізичних осіб.

Виходячи з аналізу наявних у справі доказів щодо їх достовірності, допустимості кожного окремо, а також достатності і взаємного зв’язку доказів у їх сукупності; колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Залізничного районного суду м. Львова від 05 квітня 2017 року та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено, підлягає стягненню судовий збір з ПАТ «Фідобанк» в користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі за подання позову 551 грн 21 коп + за подання апеляційної скарги 606грн32 коп = 115 7 грн 53коп.

Керуючись статтями 367, 368, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 05 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення яким визнати неправомірним та скасувати рішення правління ПАТ «Фідобан» № 46.2 до протоколу № 46 від 26.05.2015 в частині включення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) та асоційованих із нею ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3) до переліку пов’язаних із банком осіб.

Стягнути з до ПАТ «Фідобанк» в користь ОСОБА_2 судовий збір 1157 грн 53 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 5 червня 2018 року.

Головуючий

Судді