Ухвала суду № 74588479, 06.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 331/2341/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/778/595/18 Головуючий в 1-й інстанції – Стратій Є.В.

Єдиний унікальний № 331/2341/18 Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Гріпаса Ю.О.,

суддів Білоконева В.М., Рассуждая В.Я.,

при секретарі Вечеренко Є.М.,

за участю прокурора Палагути О.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференц зв’язку, матеріали кримінального провадження №22017080000000060, за апеляційною скаргою (з урахуванням уточнень) захисника-адвоката ОСОБА_4 і доповнень захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2018 року, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення ч.1 ст.258-3 КК України,

встановила:

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2018 року, задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів, до 16.07.2018 року включно.

Цією ж ухвалою відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_4, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, про порушення прав та незаконне затримання його підзахисного.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначила, що в матеріалах провадження є наявними ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. З урахуванням ступеня порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а також забезпечить високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів громадян України. Також слідчим суддею враховано положення ч.5 ст.176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

Стосовно скарги адвоката ОСОБА_4 про порушення прав та незаконного затримання ОСОБА_2 слідчий суддя зазначила, що протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, складений 17.05.2018 року слідчим у присутності захисника ОСОБА_4 Згідно вказаного протоколу, слідчим виконано свої посадові обов’язки, виконані вимоги КПК України та дотримані права підозрюваного. За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_4 задоволенню не підлягала через недоведеність та встановлення спростовуючих фактів в ході судового засідання.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, з урахуванням уточнень, оскаржуючи ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного, посилається на те, що ухвала слідчого судді є упередженою та незаконною, суперечить ЄСПЛ, Конституції України, загальним засадам кримінального провадження, а також іншим вимогам КПК України. Вважає, що суд став на сторону обвинувачення, без наявних для цього підстав та доказів. Фактично зі змісту апеляційної скарги захисника вбачається, що він не погоджується із пред’явленою ОСОБА_2 підозрою.

На підставі викладеного просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою відмовити в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В доповненні до апеляційної скарги захисник ОСОБА_3 навів аналогічні доводи, крім того на його думку були відсутні заявлені у клопотанні ризики передбачені ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення; підозрюваного і його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який вважав, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню; перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_4 з доповненнями захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

У відповідності з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а підставою – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров’я підозрюваного, міцність його соціальних зв’язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Ухвала слідчого судді відповідає зазначеним вимогам закону.

Із наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином перевірені слідчим суддею при розгляді клопотання.

Підозра у вчиненні інкримінованих ОСОБА_2 дій є обґрунтованою у тій мірі, як це достатньо для даної стадії кримінального провадження.

Доводи, наведені адвокатами з приводу необґрунтованої підозри є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо того, що докази, які були зазначені в клопотанні на теперішній стадій процесу підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2, інкримінованого йому кримінального правопорушення. Посилання слідчого судді на практику Європейський суд з прав людини з цього приводу є правильними.

На переконання колегії суддів переліченні в клопотанні доводи підтверджено доказами, які і дали можливість обґрунтувати підозру ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_2, відомості про його особу в сукупності, тяжкість покарання що загрожує, а також конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими, заявлені у клопотанні ризики на даний час існують.

На переконання колегії суддів, ризики знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливу на свідків; підтверджуються сукупністю встановлених у кримінальному провадженні обставин (покази свідків, вилучені під час обшуку речі, резонанс події у суспільстві).

Підозрюваний ОСОБА_2, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину і наступного покарання, може намагатися переховуватися від органів досудового розслідування. З урахуванням характеру дій, вчинення яких інкримінується ОСОБА_2 (збір відповідної інформації, в тому числі за допомогою його підлеглих, і її передача, як за допомогою технічних засобів так і в невстановлений слідством спосіб) вказують також на існування ризиків впливу на свідків, знищення схову чи спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і продовження злочинної діяльності.

Доводи апелянта про відсутність існування вищевказаних ризиків є помилковими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а не факту конкретного їх вчинення.

Ухвалене слідчими суддею рішення ґрунтувалося на сукупності обставини, які мають значення для вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу і відповідає вимогам закону.

Фактично захисниками ставиться питання (щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу злочину, оцінки доказів тощо) вирішення яких не входить до компетенції слідчого судді і суду апеляційної інстанції на стадії обрання запобіжного заходу, а вирішується при розгляді провадження судом по суті.

Доводи апеляційної скарги на предмет оскарження ухвали слідчого судді в частині порушення прав ОСОБА_2 та незаконного його затримання колегією суддів не розглядаються з огляду на те, що такого роду рішення не може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Відповідно до ст.131 КПК України, затримання особи - є заходом забезпечення кримінального провадження.

Статтею 208 КПК України не визначено порядок оскарження вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, при цьому для захисту прав людини в цій частині (незаконного затримання) слідчий суддя керується положеннями ст.206 КПК України.

Положення ст.206 КПК України регулює порядок відновлення прав людини, зокрема її звільнення з-під варти, в тому разі, якщо особа позбавлена свободи (затримана, взята під варту, тощо) без наявності судового рішення або без інших правових підстав. При прийнятті рішення в порядку ст.206 КПК України, слідчим суддею має перевірятися підстави перебування особи під вартою, і в тому разі якщо особа утримується під вартою безпідставно, має бути постановлена ухвала про негайне звільнення цієї особи. Тобто предметом розгляду такого роду скарги, є не факт незаконного затримання (як дії, про що фактично зазначала захисник), а саме факт перебування особи під вартою.

Зі змісту ж скарги адвоката в цій частині випливало, що ним фактично оскаржувалась затримання і як процесуальна дія. Разом з тим перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідуваннявизначено ч.1 ст.303 КПК України, однак серед вказаного переліку таке рішення, як затримання особи в порядку ст.208 КПК України відсутнє. Відповідно ч.2 ст.303 КПК України, інші (ніж передбачені ч.1 ст.303 КПК України) рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.307 КПК України за наслідками розгляду скарги нарішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора, слідчий суддя постановляю ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов’язання припинити дію; зобов’язання вчинити певну дію; відмовити в задоволенні скарги; визнання ж незаконними. Тобто положення ст.ст.303, 307 КПК України не містять вказівок про надання слідчому судді повноважень вирішувати питання, які можуть мати істотне значення для оцінки доказів на іншій стадії кримінального провадження, що також і стосуються питання оцінки законності чи незаконності дій слідчого при затриманні ОСОБА_2

Слідчий суддя розглядаючи скаргу захисника дійшла висновку, що підстави для затримання ОСОБА_2 на момент його затримання були наявні, тому останній не був звільнений з-під варти.

В апеляційній скарзі захисники, на вирішення суду апеляційної інстанції так само ставлять питання, які мають досліджуватись в підготовчому судовому засіданні і навіть при розгляді провадження по суті.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахувала всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою, адекватно оцінила ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечила високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У зв’язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на те, що застосування інших запобіжних заходів не допускається процесуальним законом і, до того ж вважає, що більш м’які запобіжні заходи не зможуть запобігти заявленим у клопотанні ризикам.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого суді є законним та обґрунтованим.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу (з урахуванням уточнень) захисника-адвоката ОСОБА_4 і доповнень захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2018 року, щодо підозрюваного ОСОБА_2, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Ю.О. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Рассуждай